Постанова № 39617318, 23.06.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2014 р. Справа № 914/4159/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Зварич О.В., Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Бохонок В.З.

з участю представника боржника Ступінського Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на ухвалу господарського суду Львівської області від 26 березня 2014 року по справі №914/4159/13 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач»

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі №914/4159/13 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач» порушене ухвалою господарського суду Львівської області від 20 листопада 2013 року з урахуванням особливостей, визначених ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Цією ж ухвалою уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою суду від 04 грудня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, виконання обов'язків ліквідатора банкрута покладено на голову ліквідаційної комісії товариства Шкоруту І.Л.

Оголошення про визнання товариства з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури опубліковано 18 грудня 2013 року в газеті «Урядовий кур'єр» № 234 (5120).

17 січня 2014 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулась до господарського суду Львівської області із заявою про визнання її кредитором товариства з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач» у загальній сумі 1 654 281,19 грн., яку суд прийняв до розгляду. Заявлені грошові вимоги обґрунтовано податковими повідомленнями-рішеннями: № 0005662304 від 01.11.2010 р. на суму 57325,59 грн. штрафних санкцій, № 0000202202 від 30.07.2012 р. на суму 582993,80 грн. штрафних санкцій, № 0002792302 від 15.11.2011 р. на суму 526462,00 грн. (471167,00 грн. основного платежу та 55295,00 грн. штрафних санкцій), № 0006411592 від 03.12.2012р. на суму 487499,80 грн. (324999,87 грн. основного платежу та 162499,93 грн. штрафних санкцій).

Ліквідатор 17 лютого 2014 року надіслав ДПІ у м. Івано-Франківську повідомлення про відмову у визнанні грошових вимог. Вказав, що ДПА України частково задоволено скаргу боржника і частково скасовано податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від 01.11.2010 р. № 0005662304, тому винесено податкове повідомлення-рішення від 08.04.2011р. № 0001332304 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24488,79 грн., яке скасовано ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2014р., що набрала законної сили. Податкові повідомлення-рішення № 0000202202 від 30.07.2012 р. на суму 582993,80 грн., № 0002792302 від 15.11.2011 р. на суму 526462,00 грн., № 0006411592 від 03.12.2012р. на суму 487499,80 грн. оскаржено до адміністративного суду, відтак податкові зобов'язання за цими податковими повідомленнями-рішеннями є неузгодженими. Тому немає законних підстав для визнання кредиторських вимог.

12 березня 2014 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулась до господарського суду Львівської області із скаргою на заперечення ліквідатора щодо невизнання вимог кредитора з мотивів їх неузгодженості.

Господарський суд Львівської області (суддя Артимович В.М.) ухвалою від 26 березня 2014 року відмовив Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області у визнанні 1 654 281,19 грн. грошових вимог.

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області подала апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Львівської області від 26 березня 2014 року по справі №914/4159/13.

Львівський апеляційний господарський суду ухвалою від 26 травня 2014 року прийняв до розгляду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківськ, розгляд справи призначив на 18 червня 2014 року. Однак у зв'язку із відрядженням судді Гриців В.М. у м. Київ з 17 до 19 червня 2014 року, Львівський апеляційний господарський суд ухвалою від 10 червня 2014 року повідомив учасників провадження у справі, що призначений на 18 червня 2014 року розгляд справи №914/4159/13 не відбудеться, а розгляд справи №914/4159/13 призначено на 23 червня 2014 року.

Учасникам провадження у справі про банкрутство належним чином повідомлено про призначення розгляду справи на 23 червня 2014 року.

Представник ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області Ковтун Н.О. у клопотанні від 12 червня 2014 року повідомила апеляційний суд про неможливість прибути у судове засідання 18 червня 2014 року через зайнятість у інших судових справах і просила призначений на 18 червня 2014 року розгляд справи відкласти «на інший зручний для суду день». Клопотань щодо розгляду справи 23 червня 2014 року не подано. Відсутні й інші обставини, які б унеможливлювали розгляд справи.

На вимогу суду апеляційної інстанції надійшли перший, другий і шостий томи справи №914/4159/13.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області просить апеляційний господарський суд скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 26 березня 2014 року по справі №914/4159/13 та винести постанову про визнання вимог у повному обсязі. Покликається на п. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст. 23 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Апелянт наголошує, що виходячи із змісту положень названих норм права, кредитор зобов'язаний звернутись до суду із заявою, яка містить усі грошові вимоги до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, включаючи вимоги, які не носять безспірний характер. Також апелянт стверджує, що суд першої інстанції у судовому засіданні 26 березня 2014 року розглянув також клопотання Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківськ про зупинення провадження у справі, відмовив у задоволенні такого, однак в оскарженій ухвалі про це не відображено.

У судовому засіданні представник товариства з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач» пояснив, що грошові вимоги Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області грунтуються на неузгоджених податкових повідомленнях-рішеннях, а тому у ТзОВ «Пріам-Постач» немає зобов'язань зі сплати сум грошового зобов'язання, визначених податковими повідомленнями-рішеннями: № 0005662304 від 01.11.2010 р., № 0000202202 від 30.07.2012 р., № 0002792302 від 15.11.2011 р., № 0006411592 від 03.12.2012 р. Просить ухвалу господарського суду Львівської області від 23 березня 2014 року залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області та матеріали справи №914/4159/13, заслухав пояснення представника товариства з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач» і вважає, що оскаржену ухвалу господарського суду Львівської області слід залишити без змін з огляду на таке.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Львівської області від 26 березня 2014 року, якою суд відмовив Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області у визнанні грошових вимог у сумі 1 654 281,19 грн.

В ухвалі від 26 березня 2014 року суд першої інстанції вказав, що податкове повідомлення-рішення № 0000202202 від 30.07.2012 р. (прийняте за результатами оскарження до ДПА України податкового рішення № 0005662304 від 01.11.2010 р. на суму 57325,59 грн.) визнано протиправним та скасовано постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2013р., яка набрала законної сили. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. позовну заяву ТзОВ «Пріам-Постач» про скасування рішення № 0005662304 від 01.11.2010р. в частині застосування штрафних санкцій залишено без розгляду. Податкові повідомлення-рішення № 0000202202 від 30.07.2012 р. на суму 582993,80 грн., № 0002792302 від 15.11.2011 р. на суму 526462,00 грн., № 0006411592 від 03.12.2012 р. на суму 487499,80 грн. оскаржено до адміністративного суду, прийняті судом першої інстанції рішення про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень оскаржено до апеляційного адміністративного суду, такі не набрали законної сили, а відтак податкові зобов'язання за цими податковими повідомленнями-рішеннями є неузгодженими. Тому немає законних підстав для визнання кредиторських вимог. Також суд першої інстанції вказав, що у скарзі на заперечення ліквідатора щодо визнання вимог Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, заявник не зазначив жодних спростувань позиції ліквідатора.

Господарський суд Львівської області керувався приписами ст.ст. 1, 23, 37-38, 45, 95 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 56, 57 Податкового кодексу України.

Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні, зокрема:

грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду;

кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, визначено статтею 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з частиною третьою якої кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Відповідно до п. 1 ст. 210 Господарського кодексу України кредиторами неплатоспроможних боржників є юридичні або фізичні особи, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Отже, вимоги ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області щодо грошових зобов'язань до ТзОВ «Пріам-Постач» повинні бути підтверджені у встановленому порядку документами.

Згідно з п. 56.1. ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За змістом п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до вимог п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З матеріалів справи слідує, що Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області у встановлений законом місячний строк заявила свої вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач» у загальній сумі 1 654 281,19 грн., які підтверджено податковими повідомленнями-рішеннями, а саме:

1. ДПІ у м. Івано-Франківську винесено рішення про застосування до боржника, що ліквідується штрафних (фінансових) санкцій № 0005662304 від 01.11.2010р. у сумі 57 325,59 грн. Рішення прийнято на підставі акта №001703 від 04.10.2010 р. ДПІ у Дарнинському районі м. Києва. Надалі ДПА України розглянула скаргу ТОВ «Пріам-Постач» і 11.02.2011р. частково скасувала рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.11.2010р. №0005662304, а саме в сумі 32 836,80 грн. Враховуючи рішення ДПА України та на виконання вимог п. 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року N 985 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за N 1440/18735), ДПІ у м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення від 08.04.2011 р. №0001332304 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 24 488,79 грн.

Як визначено п.п. 5.1.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, у випадку коли орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання, раніше прийняте податкове повідомлення-рішення (в т.ч. рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) вважається відкликаним.

Отже, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.11.2010р. №0005662304 вважається відкликаним.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. залишено без розгляду позовну заяву ТзОВ «Пріам-Постач» до ДПІ у м. Івано-Франківську на вже скасоване рішенням ДПА від 11.02.2011 р. податкове повідомлення-рішення від 01.11.2010 р. №0005662304.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську від 08.04.2011р. №0001332304 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 24 488,79 грн. теж було оскаржене до адміністративного суду. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1304/11/0970 від 18.05.2011р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2011р., скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську від 08.04.2011р. №0001332304 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 24 488,79 грн.

2. 16.07.2012р. Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва проведена перевірка ТзОВ «Пріам-Постач», за результатами якої складений акт від 16.07.2012р. за №002134. На підставі акту перевірки ДПІ у м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення №0000202202 від 30.07.2012р., яким до ТзОВ «Пріам-Постач» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 582993,80 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2013р. у справі №2а-3665/12/0970 податкове повідомлення-рішення №0000202202 від 30.07.2012р. визнано протиправним та скасовано. Постанова не набрала законної сили, оскільки оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, відкрито апеляційне провадження, справа не розглянута.

3. Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківськ проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «Пріам-Постач» за результатами якої складено акт № 9543/23-2/36733468 від 01.11.2011р. На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення № 0002792302 від 15.11.2011р., яким ТзОВ «Пріам-Постач» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 526 462,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 471 167,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 55 295,00 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. податкове повідомлення-рішення № 0002792302 від 15.11.2011р. визнано протиправним та скасовано. Постанова не набрала законної сили, оскільки оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, відкрито апеляційне провадження, справа не розглянута.

4. Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року ТзОВ «Пріам-Постач» за результатами якої складено акт №108777/1592/36733468 від 19.11.2012р. На підставі цього акта перевірки Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення №0006411592 від 03.12.2012р. на суму 487499,80 грн. (324999,87 грн. основного платежу та 162499,93 грн. штрафних санкцій).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.02.2013р. податкове повідомлення-рішення №0006411592 від 03.12.2012р. визнано протиправним та скасовано. Постанова не набрала законної сили, оскільки оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, відкрито апеляційне провадження, справа не розглянута.

Викладені обставини справи сторони не заперечують і не оспорюють. У матеріалах справи відсутні й суду апеляційної інстанції не надано доказів на спростування цих обставин справи. Тому суду не має підстав сумніватись у їх достовірності.

В апеляційній скарзі теж означені фактичні обставини справи не спростовано, однак скаржник вважає, що надав ліквідатору документи, які підтверджують заявлену суму грошових вимог до боржника, визнаного банкрутом.

Як установлено п. 1.3. ст. 3 Податкового кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За визначенням п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України:

податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156);

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175).

З викладеного слідує, що у разі порушення провадження у справі про банкрутство, питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури банкрутства, здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При цьому необхідною умовою є наявність податкового зобов'язання і/або податкового боргу. Натомість правове регулювання значення понять податкового зобов'язання, податкового боргу, підстави їх виникнення здійснюється Податковим кодексом України та іншими актами податкового законодавства.

Ураховуючи вищевикладені фактичні обставини справи та приписи закону грошові зобов'язання ТзОВ «Пріам-Постач» за податковими повідомленнями-рішеннями: №0000202202 від 30.07.2012 р., яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 582993,80 грн.; № 0002792302 від 15.11.2011 р. на суму 526 462,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 471 167,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 55 295,00 грн.; №0006411592 від 03.12.2012р. на суму 487499,80 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 324999,87 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 162499,93 грн. є неузгодженими.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005662304 від 01.11.2010 р. на суму 57325,59 грн. переглянуте ДПА України і частково скасоване. Нове податкове повідомлення-рішення від 08.04.2011р. №0001332304 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 24 488,79 грн. скасоване постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1304/11/0970 від 18.05.2011р., яка набрала законної сили. Та обставина, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. залишено без розгляду позовну заяву ТзОВ «Пріам-Постач» до ДПІ у м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2010 р. №0005662304 не спростовує факту скасування цього рішення ДПА України.

Відтак у ТзОВ «Пріам-Постач» не виникло податкового боргу на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005662304 від 01.11.2010р. і на підставі податкових повідомлень-рішень: № 0000202202 від 30.07.2012р., № 0002792302 від 15.11.2011р., № 0006411592 від 03.12.2012 р. й, відповідно, немає обов'язку сплати визначених цими рішеннями сум.

Не надано суду доказів і про наявність у ТзОВ «Пріам-Постач» податкового зобов'язання.

Отже, ДПІ м. Івано-Франківську не підтвердила у встановленому порядку документами заявлених до ТзОВ «Пріам-Постач» грошових вимог, як це визначено ч. 1 ст. 210 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 23 ст. 95 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Тому правильними є висновки суду першої інстанції про необґрунтованість кредиторських вимог ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області та відмову у визнанні таких.

При цьому суд не ототожнює поняття узгодженого грошового зобов'язання (визначеного податковим кодексом України, як податковий борг чи податкове зобов'язання) із безспірними грошовими вимогами кредитора, зміст яких визначено законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З матеріалів справи слідує також, що за результатами розгляду 26 березня 2014 року справи №914/4159/13 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач» господарський суд Львівської області постановив дві ухвали - ухвалу, якою відмовив у визнанні грошових вимог ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області в сумі 1654281,19 грн. (т. 3, а.с. 45-49) та ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про зупинення провадження у справі, відклав розгляд справи на 21 травня 2014 року (т. 2, а.с. 64-69).

В апеляційному порядку оскаржена ухвала від 26 березня 2014 року про відмову у визнанні грошових вимог.

Однією із основних засад судочинства, визначених ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Постановляючи оскаржену ухвалу господарський суд Львівської області дослідив усі обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.

Отже, ухвала господарського суду Львівської області від 26 березня 2014 року по справі №914/4159/13 про відмову у визнанні 1654281,19 грн. грошових вимог є обґрунтованою, відповідає вимогам закону. Доводи ж апеляційної скарги цього висновку не спростовують, а тому законних підстав для скасування оскарженого судового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Львівської області від 26 березня 2014 року по справі №914/4159/13 про відмову у визнанні 1654281,19 грн. грошових вимог залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Зварич О.В.

суддя Кордюк Г.Т.