Рішення № 39617157, 24.06.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 1/16/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2014 Справа № 908/1898/14

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Мелітопольський олійноекстракційний завод" (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул.. Фрунзе, буд. 31)

до відповідача: Комунального підприємства "Мелітопольський асфальтобетонний завод" Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул.. О. Невського, буд. 119)

про стягнення 106704,91 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстракційний завод» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Мелітопольський асфальтобетонний завод» 95 000 грн. 00 коп. основного боргу, 6 496 грн. 83 коп. інфляційних втрат та 5 208 грн. 08 коп. 3% річних.

Позов заявлено на підставі ст. 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору безпроцентної позики від 12.06.2012 р. і обґрунтовано посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором щодо повернення предмету позики.

04.06.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 24.06.2014 р., про що сторони були повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

23.06.2014 р. від позивача у справі надійшла заява про задоволення позовних вимог та розгляд справи за відсутністю представника позивача.

У судове засідання представники сторін не з’явились.

Про причини неявки відповідач суду не повідомив, витребуваних документів не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про що свідчить матеріали справи (зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення).

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

По закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.2012 р. між Приватним акціонерним товариством «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (позикодавцем) та Комунальним підприємством «Мелітопольський асфальтобетонний завод» ММР ЗО (позичальником) було укладено договір безпроцентної позики (надалі – договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов’язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику), а останній зобов’язується повернути суму позики позикодавцеві у визначений цим договором строк. У зв’язку з тим, що між сторонами за цим договором налагоджуються тісні взаємовигідні ділові відносини, позика, визначена у цьому договорі, надається позичальникові на безпроцентній основі.

Сума позики, згідно п. 2.1 договору складає 100 000 грн. 00 коп.

Пунктом 3.1 договору встановлений строк повернення позики позикодавцю – до 30.07.2012 р.

По закінченні строку, вказаного в п. 3.1 цього договору, позичальник зобов’язується протягом одного банківського дня повернути суму позики (п. 4.3 договору).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.4 договору, у випадку порушення своїх зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 50% річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 6.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту передання грошей позичальнику і є дійсним до моменту його остаточного виконання.

Договір підписаний з боку обох сторін та скріплений печатками підприємств.

На виконання п.п. 4.1, 4.2 договору, платіжним дорученням № 657 від 13.06.2012 р. позивач перерахував на рахунок відповідача 100 000 грн. 00 коп. грошової позики згідно договору від 12.06.2012 р.

07.03.2013 р. відповідач частково в сумі 5 000 грн. 00 коп. повернув позивачу суму позики.

Вимогою вих. № 980/23 від 31.03.2014 р., яка отримана представником відповідача 09.04.2014 р., позивач звернувся до відповідача із вимогою в семиденний трок перерахувати на рахунок позивача заборгованість в сумі 95 000 грн. 00 коп.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором щодо своєчасного та у повному обсязі повернення суми позики, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 95 000 грн. 00 коп. заборгованості, 6 496 грн. 83 коп. інфляційних втрат та 5 208 грн. 08 коп. 3% річних було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом правовідносини сторін було врегульовано договором безпроцентної позики від 12.06.2012 р.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, та підписаний з обох сторін акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.3014 р., згідно договору, 13.06.2012 р., позивач надав відповідачу грошову позику в сумі 100 000 грн. 00 коп. Відповідачем суму грошової позики було повернуто частково, з порушенням п. 3.1 договору. Всього відповідачем позивачу повернуто 5 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 07.03.3013 р. Залишок в сумі 95 000 грн. 00 коп. відповідачем позивачу не повернуто

Вимогою вих. № 980/23 від 31.03.2014 р., яку відповідачем отримано 09.04.2014 р., позивач звертався до відповідача із вимогою повернути в семиденний строк 95 000 грн. 00 коп. заборгованості за договором безпроцентної позики.

Доказів надання відповіді на вказану вимогу або повернення залишку позики в сумі 95 000 грн. 00 коп. сторонами суду надано не було.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає що позивачем доведено належними доказами обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 95 000 грн. 00 коп. за договором позики.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.4 договору, у випадку порушення своїх зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 50% річних від простроченої суми.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань з повернення 95 000 грн. 00 коп., перевіривши суми річних та інфляційних, заявлених позивачем до стягнення, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 5 208 грн. 08 коп. 3% річних та 6 496 грн. 83 коп. інфляційних втрат.

Таким чином, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 95 000 грн. 00 коп. заборгованості, 5 208 грн. 08 коп. 3% річних та 6 496 грн. 83 коп. інфляційних втрат.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом в сумі 2 134 грн. 10 коп. покладається на відповідача. Враховуючи недоплату позивачем 0,15 грн. судового збору, зазначена сума підлягає стягненню з позивача до держбюджету.

Керуючись ст. ст. 22,33, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Мелітопольський асфальтобетонний завод» Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул.. О. Невського, буд. 119, р/р 26009060757814 ЗРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Запоріжжя, МФО 313399, код ЄДРПОУ 32298150) на користь Приватного акціонерного товариства “Мелітопольський олійноекстракційний завод” (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, буд. 31, п/р 26000703306821, МФО 300528 АТ «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 00373830) 95 000 (дев’яносто п’ять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 5 208 (п’ять тисяч двісті вісім) грн. 08 коп. 3% річних, 6 496 (шість тисяч чотириста дев’яносто шість) грн. 83 коп. інфляційних втрат та 2 134 (дві тисячі сто тридцять чотири) грн. 10 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Мелітопольський олійноекстракційний завод” (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, буд. 31, п/р 26000703306821, МФО 300528 АТ «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 00373830) в доход Державного бюджету України (Одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевский район), 22030001, Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, № рахунку 31215206783007) 0.15 коп. (нуль гривень п'ятнадцять копійок) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.07.2014 р.

Суддя О.І. Немченко