Ухвала суду № 39612176, 02.07.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/2867/14 Головуючий у 1 інстанції: Колесник С.Г. Суддя-доповідач: Бабак А.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.

Суддів Бабак А.М.

Полякова О.З.

При секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Концерну «Міські теплові мережі» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2014 року

у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Жовтневого району м. Запоріжжя до ОСОБА_3 про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року Концерн «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Жовтневого району м. Запоріжжя звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії.

В обґрунтування позову зазначав, що відповідач є власником нежилих приміщень АДРЕСА_1, тому є споживачем теплової енергії у вказаних приміщеннях.

За період з листопада 2009 року по червень 2010 року йому надано послуги з теплопостачання в нежитлові приміщення АДРЕСА_1, однак відповідач не здійснив оплату за послуги, які надавались в період з листопада 2009 року по червень 2010 року на суму 22081,69 грн.

Посилаючись на вказані обставини, просив суд стягнути з відповідача на користь Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Жовтневого району заборгованість в сумі 22081,69 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду Концерн «Міські теплові мережі» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, оскільки в процесі розгляду справи судом було виявлено суперечливість інформації, наданої позивачем та відповідачем, а саме: дати, коли відбулась реєстрація зміни права власності на вищезазначене нерухоме майно, проте судом ці докази не досліджувались, крім того, судом безпідставно застосовані норми закону щодо строку позовної давності. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга Концерну «Міські теплові мережі» підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову Концерну «Міські теплові мережі» суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема, що саме відповідач у період з листопада 2009 року по червень 2010 року був власником нежитлових приміщень АДРЕСА_1 чи у будь-який інший спосіб користувався цими приміщеннями, право власності на які визнано за юридичною особою - ТОВ «Універсал інвест мінус». Відповідач із вказаних приміщень виселений, а належних доказів того, що саме йому надавалася теплова енергія, позивачем не надано.

Колегія суддів вважає, що висновок суду є вірним. Розглядаючи спір, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 212-214 ЦПК України повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи на які посилалися сторони, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу, та правильно вирішив спір.

Відповідно ч.1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За п. 3 ч.3 вказаної статті положення цієї статті застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні Цивільний кодекс України

Відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії, позивач в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх позовних вимог.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 57-60 ЦПК України на підтвердження своїх позовних вимог.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порушення вимог даної статті, позивач не надав доказів того, що з відповідачем укладений договір на постачання теплової енергії та в період з листопада 2009 року по червень 2010 року теплова енергія позивачем була подана в нежитлові приміщення АДРЕСА_1 та використана саме відповідачем.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б суд апеляційної інстанції міг би дослідити в порядку ч.2 ст. 303 ЦПК України апелянтом не надано і до суду апеляційної інстанції, а згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції встановив, що за рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.07.2009 року за ТОВ «Універсал інвест мінус» визнано право власності на нежитлові приміщення АДРЕСА_1. Фізичну особу підприємця ОСОБА_3 виселено із нежитлового приміщення АДРЕСА_1. (а.с. 81-83). Рішення набрало законної сили. Право власності на вказані нежитлові приміщення зареєстровано з 24.09.2009 року за ТОВ «Універсал інвест мінус» (а.с. 84-85).

В силу ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог Концерну «Міські теплові мережі» є правильним, доводи апелянта не спростують висновків суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Разом з цим, відмовляючи у задоволенні позову як з підстав недоведеності позову так і з підстав пропуску строку позовної давності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустився помилки при застосуванні строку позовної давності.

За правилами цивільного законодавства, у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності суд відмовляє у разі, якщо позовні вимоги є обґрунтованими, але строк пропущений без поважних причин. При необґрунтованості позовних вимог по суті, суд відмовляє позивачу у задоволенні позову саме з цієї підстави.

Враховуючи, що спір по суті вирішений правильно та у задоволенні позову Концерну «Міські теплові мережі» відмовлено за недоведеністю позовних вимог, судова колегія вважає за необхідне виключити із мотивувальної частини рішення посилання суду щодо застосування строку позовної давності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а зводяться до переоцінки наданих доказів, яким суд дав належну правову оцінку у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: