Рішення № 39611294, 01.07.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Справа № 918/522/14

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А.

при секретарі судового засідання Щербині С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

про стягнення заборгованості в сумі 19 333 153 грн. 04 коп.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Михайлов В.О., довіреність №03-05/3 від 02 січня 2014 року.

В судовому засіданні 01 липня 2014 року, відповідно до ст.85 Господарського процесуально кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго", у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 19 333 153 грн. 04 коп., з яких 15 935 453 грн. 12 коп. - основний борг, 2 215 971 грн. 66 коп. - пеня, 927 892 грн. 90 коп. - 3 % річних, 253 835 грн. 36 коп. - інфляційні втрати, посилаючись на те, що 24 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі Кредитор), Комунальним підприємством "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (далі Первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (Новий боржник) був укладений договір №13/4015 про переведення боргу. Згідно умов договору, Первісний боржник переводить на Нового боржника борг, який виник у Первісного боржника перед Кредитором, в тому числі за договором №13/2718-ТЕ-28 від 25 грудня 2012 року. Відповідно до п. 3.1 договору №13/4015 до Нового боржника перейшли обов'язки Первісного боржника щодо сплати суми боргу, та всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Первісним боржником своїх зобов'язань за договорами, визначеними в п.1.1 договору №13/4015.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29 квітня 2014 року порушено провадження у справі №918/522/14, розгляд якої призначено на 13 травня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13 травня 2014 року, враховуючи клопотання відповідача, розгляд справи відкладено на 26 травня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26 травня 2014 року, враховуючи клопотання відповідача, розгляд справи відкладено на 16 червня 2014 року.

16 червня 2014 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Крім того 16 червня 2014 року від представника позивача надійшло письмове підтвердження від 13 грудня 2014 року про відсутність спору з даним предметом та підставами.

16 червня 2014 року від представника відповідача до суду надійшов відзив №03-05/2387/1126 від 16 червня 2014 року на позовну заяву, яким відповідач заперечує проти позову у повному обсязі.

В судовому засіданні 16 червня 2014 року оголошено перерву до 01 липня 2014 року.

19 червня 2014 року від представника відповідача надійшла заява №03-05/2387/1127 від 16 червня 2014 року, якою відповідач просить суд зменшити розмір пені на 50%.

Представник позивача у судове засідання 01 липня 2014 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується підписом повноважного представника у розписці про оголошення перерви у судовому засіданні 16 червня 2014 року (а.с. 95).

У судових засіданнях 13, 26 травня та 14 червня 2014 року представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 01 липня 2014 року проти позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві, при цьому наполягав на зменшенні пені заявленої до стягнення на 50% з підстав викладених у заяві від 16 червня 2014 року №03-05/2387/1127.

01 липня 2014 року в судове засідання представник позивача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, день та час слухання справи, про що свідчить особистий підпис відповідача в розписці про оголошення перерви від 16 червня 2014 року (а.с.95).

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ:

Згідно п.1 Статуту Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", затвердженого постановою КМУ від 25.05.1998р. №747 (у редакції постанови КМУ від 02.10.2013р. №724), Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" , утворена на виконання Указу Президента України від 25.02.1998р. №151 "Про реформування нафтогазового комплексу України". Компанія є публічним акціонерним товариством (п.2). Офіційне найменування компанії: повне - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; скорочене - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

25 грудня 2012 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (надалі Продавець) та Комунальним підприємством "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (надалі Покупець) укладено договір №13/2718-ТЕ-28 на купівлю-продаж природного газу, відповідно до предмету якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх релігійними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору (далі - Договір №13/2718-ТЕ-28, а.с.11-16).

Відповідно до пункту 2.1 Договору №13/2718-ТЕ-28 Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ в обсязі до 58207,3 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів: січень - 9871,7 тис.куб.м., лютий - 8690,4 тис.куб.м., березень - 7989,9 тис. куб.м., квітень - 4507,1 тис.куб.м., травень - 141,7 тис.куб.м., червень - 369, тис.куб.м., липень - 1274,9 тис.куб.м., серпень - 824,3 тис. куб.м., вересень - 1369,1 тис.куб.м., жовтень - 3983,8 тис.куб.м., листопад - 7363,1 тис. куб.м., грудень - 9549,2 тис. куб.м.

Відповідно до п. 2.3 Договору за розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб.м), приведений до стандартних умов.

Умовами п.3.1 Договору визначено, що Постачальник передає газ Покупцеві у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі Покупця. Право власності на газ переходить від Постачальника до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

За умовами п. 3.3 Договору Приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів, обліку газу Покупця.

Відповідно до умов п. 3.4 Договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу - газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що кількість газу, яка подається Покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця та відповідно до вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.10 № 288 "Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різнім категоріям споживачів".

Згідно п.5.1 Договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Згідно умов пункту 5.2. Договору №13/2718-ТЕ-28 ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1091,00 грн., без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ- 20% - 218,20 грн, всього з ПДВ 1309,20 грн.

Пунктом 6.1. Договору №13/2718-ТЕ-28 визначено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності до пункту 7.2. Договору №13/2718-ТЕ-28 у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що на момент закінчення строку дії Договору №13/2718-ТЕ-28, Продавцем свої зобов'язання були виконані в повному обсязі та поставлено природного газу в об'ємі 27605,02 тис.куб.м. на загальну суму 3640492,6 грн., що підтверджується актами приймання-передачі газу (а.с.17-29). Водночас, Покупець зобов'язання не виконав, прострочивши оплату за поставлений газ та не розрахувався за поставлений природний газ в 2013 році. Заборгованість склала 30840492,16 грн.

24.09.2013 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (надалі Кредитор), Комунальним підприємством "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (надалі Первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (надалі Новий боржник) укладено Договір №13/4015 про переведення боргу (далі Договір №13/4015).

Відповідно до пункту 1.1 Договору №13/4015 за цим Договором за згодою Кредитора Первісний боржник переводить на Нового боржника борг, який виник у Первісного Боржника перед Кредитором за договорами: №14/2318/11 від 30.09.2011 року, №13/2718-ТЕ-28 від 25.12.2012 року, №14/2481/11 від 30.09.2011 року, №13/2719-БО-28 від 25.12.2012 року, №14/6068/12 від 24.10.2012 року, №14/6072/12 від 24.10.2012 року.

Пунктом 2.1 Договору №13/4015 визначено, що сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на Нового Боржника, станом на момент укладення даного Договору дорівнює 47331336,93 грн.

Згідно з п.1.1. Договору №13/405 Первісний боржник переводить на Нового боржника лише частину боргу у сумі 15935453 грн. 12 коп., якій виник у Первісного боржника за Договором №13/2718-ТЕ-28 (інша частина боргу залишається за Первісним боржником).

За цим Договором до Нового боржника перейшли обов'язки Первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1 статті 2 цього Договору та всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Первісним боржником своїх зобов'язань за договорами, визначеними в пункті 1.1 статті 1 цього Договору (пункт 3.1 Договору №13/4015).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що за цим Договором до Нового боржника перейшли обов'язки Первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1. статті 2 цього Договору та всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Первісним боржником своїх зобов'язань за договорами, визначеними в пункті 1.1 статті 1 цього Договору.

Відповідно до п. 3.4 Договору Новий боржник має право висувати проти вимог Кредитора всі заперечення засновані на відносинах між Кредитором та Первісним Боржником.

Відповідно до пункту 4.1 Договору №13/4015 Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у розмірах, передбачених договорами, визначеними в пункті 1.1 статті 1 цього договору.

Умовами пункту 6.1 передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками Сторін, Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

На час розгляду справи, відповідно до Договору про переведення боргу №13/4015 від 24 вересня 2013 року заборгованість відповідача перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" м. Київ за отриманий КП "Теплотранссервіс" природний газ становить 15 935 453 грн. 12 коп.

Враховуючи порушення КП "Теплотранссервіс" термінів виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №13/2718-ТЕ-28 від 25 грудня 2012 року, зважаючи на п.3.1 Договору про переведення боргу №13/4015 від 24 вересня 2013 року, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" 253 835 грн. 36 коп. - інфляційних втрат, 927 892 грн. 90 коп. - 3% річних та 2 215 971 грн. 66 коп. - пені, за періоди згідно долученого розрахунку (а.с.38-39).

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору купівлі-продажу природного газу №13/2718-ТЕ-28 від 25 грудня 2012 року та Договору про переведення боргу №13/4015 від 24 вересня 2013 року.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 520 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник у зобов'язані може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 521 Цивільного кодексу України форма правочинну, щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень ст. 513 Цивільного кодексу України. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

На підставі Договору купівлі - продажу природного газу №13/2718-ТЕ-28 від 25 грудня 2012 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у період з січня по вересень 2013 року здійснювало на користь Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради поставки природного газу, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі природного газу. (а.с.17-29)

Пунктом 6.1 Договору №13/2718-ТЕ-28 від 25 грудня 2012 року визначено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З долучених до матеріалів справи доказів вбачається порушення термінів виконання грошових зобов'язань по Договору №13/2718-ТЕ-28 від 25 грудня 2012 року з боку Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (Первісний боржник).

Положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На час розгляду справи доказів оплати основного боргу в сумі 15 935 453 грн. 12 коп., що переведений на Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" по Договору №13/4015 від 24 вересня 2013 року матеріали справи не містять, доказів в підтвердження спростування факту поставки природного газу на зазначену суму відповідачем не подано та не зазначено про їх існування.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі наведеного суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 15 935 453 грн. 12 коп. основного боргу за поставлений природний газ обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 253 835 грн. 36 коп. - інфляційних витрат, 927 892 грн. 90 коп. - 3% річних та 2 215 971 грн. 66 коп. - пені судом враховується наступне.

Згідно ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до листа Верховного Суду України "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 3 квітня 1997 року № 62-97р при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

При цьому суд зважає на те, що з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження (п.1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р.).

Крім того, суд зауважує, що позивачем при розрахунку 3% річних помилково брав у розрахунок день фактичної оплати відповідачем заборгованості у січні 2013 року, а відтак відповідно до розрахунку зробленого судом за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE розмір 3% річних становить 922 509 грн. 99 коп..

Відтак, суд дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних, яка за розрахунком суду складає 922 509 грн. 99 коп..

Враховуючи умови Договору №13/2718-ТЕ-28 від 25 грудня 2012 року щодо строків виконання грошових зобов'язань, дати зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості за поставлений природний газ, заявлені позивачем періоди нарахування, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 253 835 грн. 36 коп. - інфляційних втрат та 922 509 грн. 99 коп. - 3% річних. У решті заявлених до стягнення 3% річних у позові необхідно відмовити.

Відповідно до ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою (ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 Договору №13/2718-ТЕ-28 від 25 грудня 2012 року визначено, що у разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Нарахування пені проведено Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" в межах шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій, визначеного ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, з огляду на що, доводи відповідача про порушення порядку нарахування штрафних санкцій судом відхиляються.

Водночас, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідні суми заявлених до стягнення грошових коштів за несвоєчасне виконання зобов'язання були обчислені позивачем без врахування днів, в яких фактично мало місце часткове погашення відповідачем суми основного боргу по спірному періоду за січень 2013 року.

Таким чином, позивач при розрахунку пені за січень 2013 року помилково брав в розрахунок день фактичної оплати відповідачем заборгованості, а відтак відповідно до розрахунку зробленого судом за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE розмір пені становить 2 191 656 грн. 97 коп.

Зважаючи на строки виконання грошових зобов'язань, визначені п.6.1 Договором №13/2718-ТЕ-28 від 25 грудня 2012 року, дати зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості за поставлений природний газ, заявлені позивачем періоди нарахування, суд вважає правомірною до нарахування пеню в розмірі 2 191 656 грн. 97 коп.

При цьому, суд вважає за необхідне, відповідно до ст. 83 ГПК України, здійснити зменшення зазначеної суми пені з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно братись до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норма також міститься в частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України.

Пунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що, вирішуючи, у тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оцінивши в сукупності обставини щодо майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус боржника, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, зважаючи на невідшкодування різниці в тарифах на послуги централізованого теплопостачання, наданого населенню, а також з огляду на розмір інфляційних втрат та річних, що підлягають стягненню з відповідача, суд вважає за необхідне зменшити розмір загальної суми пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 50%, тобто з 2 191 656 грн. 97 коп. до 1 095 828 грн. 48 коп.

На підставі наведеного задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 1 093 402 грн. 95 коп. пені. У решті заявленої до стягнення пені у позові необхідно відмовити.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" підлягають задоволенню в частині стягнення 15 935 453 грн. 12 коп. - основного боргу, 1 095 828 грн. 48 коп. - пені, 922 509 грн. 99 коп. - 3% річних, 253 835 грн. 36 коп. - інфляційних втрат. У решті позовних вимог необхідно відмовити.

Положенням п.2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань передбачено, що судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 72 967 грн. 74 коп.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м.Рівне, вул.Д.Галицького, буд.27, код ЄДРПОУ 36598008) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд 6, код ЄДРПОУ 20077720) - 15 935 453 (п'ятнадцять мільйонів дев'ятсот тридцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 12 коп. основного боргу, 922 509 (дев'ятсот двадцять дві тис ячи п'ятсот дев'ять) грн. 99 коп. 3% річних, 253 835 (двісті п'ятдесят три тисячі вісімсот тридцять поять) грн. 36 коп. інфляційних втрат, 1 095 828 грн. (один мільйон дев'яносто п'ять тисяч вісімсот двадцять вісім) 48 коп. пені та 72 967 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят сім) грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 04 липня 2014 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1- до справи;

2- позивачу рекомендованим (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6);

3- відповідачу рекомендованим (33027, м.Рівне, вул. Д.Галицького, буд. 27).