Постанова № 39604523, 17.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2014 року

справа № 804/7536/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року у справі №804/7536/13-а за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ЮРПАК" до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2013 року №0001122290.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо порушення підприємством вимог закону в частині недодержання в момент вчинення правочинів з контрагентами позивача вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки виконання господарських договорів підтверджено первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013р. позов було задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «ТД Юрпак» з питань дотримання податкового законодавства з ТОВ «Лігран» за період з 01.02.2012 року по 30.06.2012 року, ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з 01.04.2012 року по 31.04.2012 року, ТОВ «Шоковіта» за період з 01.09.2012 року по 31.10.2012 року, з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року, ТОВ «Ліга» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012р., за результатами якої складено акт від 15.04.2013 року №1611/227/36094528.

Перевіркою встановлено порушення:

- вимог ст. 203, 215, 228, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених правочинами;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 статті 198, п.200.1 статті 200, п.201.7, п.201.4, п.201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 347 433,33 грн.

До такого висновку перевіряючи прийшли з підстав відсутності доказів придбання товарів, послуг, з посиланням на акти перевірко контрагентів позивача.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 29.04.2013 року №0001122290, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 347 433,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 86858,33 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшли до висновку, що оскільки здійснена відповідачем в Акті перевірки кваліфікація операцій є бездоказовою та суперечить даним первинних документів, які надані ТОВ «ТД Юрпак» для перевірки, вона не може слугувати підставою для висновків щодо недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, визначення платникові податків податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено що позивач за перевіряє мий період формував податковий кредит за взаємовідносинами з ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Шоковіта».

Так на думку колегії суддів не зовсім є вірним твердження суду першої інстанції, що під час перевірки відповідачем досліджено всі первинні документи, які підтверджують виконання господарських операцій з контрагентами позивача, а тому кваліфікація операцій є бездоказовою та суперечить даним первинних документів.

Та позивачем на підтвердження виконання договорів із зазначеними контрагентами надано до матеріалів справи ряд документів.

Так як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Ліга» було укладено договір поставки від 04.01.2012р. №04-01/09.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надані видаткові накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні згідно яких вбачається, що саме позивач самостійно перевозив придбаний товар (зазначений в графі автопідприємства) –а.с.16-32.

Таким чином колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції щодо підтвердження позивачем взаємовідносин з ТОВ «Ліга» та як слідство правомірності формування податкового кредиту.

Також між позивачем та ТОВ «Лігран» були укладені договори перевезення від 21.05.2012 б/н,30.05.2012 №№365/12, 411/12, 06.06.2012 №436/12, 12.06.2012 №499/12, 24.06.2012 за №501/12. Також укладені між позивачем та ТОВ «Шоковіта» договори перевезення від 04.09.2012 №580/12, 10.10.2012 б/н, 24.10.2012 б/н, 14.12.2012 6454/12, 19.12.2012 б/н, 21.12.2012 647/12. Також укладено договір-заявку12.04.2012 №1204-1 з ТОВ «Ангстрем Континенталь» на перевезення товару.

Як на доказ виконання договорів перевезення позивачем надані акти виконаних робіт та податкові накладні (а.с. 33-103).

Проте на думку колегія суддів, доказів здійснення перевезень на договірних засадах надано не було.

Так відповідно до ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ТТН або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджено Постановою КМУ від 25 лютого 2009 р. N 207, згідно з яким необхідно розрізняти перевезення на договірних засадах та перевезення для власних потреб. Щодо документів на вантаж, то при перевезеннях вантажу на договірних засадах потрібна ТТН, а для власних потреб – накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

В даному випадку здійснювалося перевезеннч на дговорних засадах, а тому колегія суддів погоджується з цій частині з доводжами відповідача щодо відсутності підтвердження виконання договорів.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на податковий кредит з ПДВ.

Перш за все такі документи повинні бути достовірними, тобто відображати реальні події. У зв’язку із цим навіть бездоганно оформлений документ не може підтверджувати право на податковий кредит у тому випадку, якщо у ході розгляду справи буде встановлено невідповідність фактичного й задокументованого платником податків руху активів.

Як зазначено вище, суд приходить до висновку, про відсутність у позивача належним чином оформлених первинних документів по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Шоковіта».

Тому, згідно вимог чинного законодавства надані первинні документи не можуть бути визнані безумовною підставою для формування витрат та віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.

З урахуванням розрахунку визначеного відповідачем податкового кредиту та штрафних санкцій, підлягає скасування ППР зобов’язання за основним платежем 338333,33грн. та штрафних санкцій 84583,33грн. (усього 422916,66грн). щодо взаємовідносин позивача та ТОВ «Ліга» (а.с. 9).

Враховуючи зазначене, колегія суду приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку задовольняючи позовні вимоги, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року у справі №804/7536/13-а за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ЮРПАК" до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення – скасувати.

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 29.04.2013р. №0001122290 в частині збільшення грошового зобов’язання за основним платежем 338333,33грн. та штрафних санкцій 84583,33грн. (усього 422916,66грн).

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник