Ухвала суду № 39604496, 10.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2014 рокусправа № 804/9746/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013року у справі за позовом за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія «Вавілон» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (з урахуванням уточнених позовних вимог) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2013 року №0002152250, яким збільшено суми грошового зобов'язання ТОВ "Компанія "Вавілон" за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 14010100, п'ятдесят сім тисяч вісімсот шістдесят дев'ять гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками податкового органу про нереальність господарських відносин між позивачем і ТОВ «Матадор» та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням, господарські операції мали реальний характер, на підтвердження чого наявні первинні бухгалтерські документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013р. позов було задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що правочини укладені між позивачем та контрагентом, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже формування за такими взаємовідносинами податкового кредиту є порушенням норм чинного законодавства.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем в період з 22.04.2013р. по 26.04.2013 р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вавілон" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ "Матадор" (ЄДРПОУ 31820299) за серпень - вересень 2011 року, за результатами якої складений акт №1975/22-5/35203758 від 13 травня 2013р.

Перевіркою встановлені порушення позивачем:

а) ч.5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Компанія "Вавілон" з постачальником ТОВ "Матадор" (ЄДРПОУ 31820299) які здійснені у вересні, жовтні 2011 року.

б) п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, ст.. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 - VI (з змінами і доповненнями) встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за період, що перевірявся на загальну суму 46296,00 грн. в т.ч. за:вересень 2011 року на суму 21590,00 грн., жовтень 2011 року на суму 24706,00 грн.

до такого висновку перевіряючи прийшли з посиланням на акт перевірки контрагента позивача встановлено відсутністності у ТОВ «Матадор» об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємцям покупцям у 2011-2012 роках.

За результатами перевірки 23.05.2013р. було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002152250, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 14010100, на суму 57 869 грн. 00 копійок, з яких основний платіж - 46295 грн., штрафна санкція - 11574 грн.

Між позивачем та ТОВ "Матадор" (Постачальник) було укладено договір №01/08/2011 від 01.08.2011р. поставки згідно якого поставлялись інгредієнти для харчової промисловості.

На підтвердження виконання договору позивачем надано: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, розрахунки за придбані товари; товарно-транспортні накладні, податкові накладні.

Отримані від ТОВ "Матадор" ТМЦ в подальшому використовувались для виробництва стабілізаторів харчової продукції, які позивач поставляв своїм контрагентам, що підтверджується наявністю у ТОВ "Компанія "Вавілон" документів, копії яких були надані до матеріалів справи.

Факт виконання договору підтверджений матеріалами справи.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Щодо спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції сумнівів не визначено.

Враховуючи зазначені норми Кодексу, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги та надав вірну оцінку обставинам справи, а також вірно застосував норми матеріального права.

Викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013року у справі за позовом за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія «Вавілон» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник