Ухвала суду № 39604466, 29.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

іменем України

29 травня 2014 рокусправа № 804/3596/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року

у справі № 804/3596/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лік ЛТД»

до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Лік ЛТД» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000282205 від 09 листопада 2012 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 29290 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лік ЛТД» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за травень 2012 року, за результатами якої складений акт №1248/22-5/24425201 від 26 жовтня 2012 року.

Висновками акту перевірки:

- встановлена нікчемність операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Реагент-Альфа», ТОВ «Тера-Д», ТОВ «Хімлаборреактив», ПП «Медлайн», ТОВ «Відродження», ПАТ «Солді і Ко», ПАТ «Завод ім.Фрунзе», ПП «Будпостач», ТОВ «Укрфлекс», NOXBERG GHANA Ltd у порушення частини 2 статті 215, частини 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 67 Конституції України;

- у зв'язку з порушенням частини 2 статті 215, частини 1 статті 216, частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 67 Конституції України, пункту 198.3 Податкового кодексу України встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 23432 гривень, у тому числі у березні 2012 року у сумі 20491 гривень; у квітні 2012 року у сумі 2360 гривень; у травні 2012 року у сумі 581 гривень.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року №0000282205 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 29290 гривень, у тому числі за основним платежем 23432 гривень та штрафними (фінансовими) санкціями 5858 гривень.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року №0000282205 залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Лік ЛТД» придбано товар (лабораторне обладнання) у постачальників ТОВ «Реагент-Альфа», ТОВ «Тера-Д», ТОВ «Хімлаборреактив», ПП «Медлайн», ТОВ «Відродження», ПАТ «Солді і Ко», ПАТ «Завод ім.Фрунзе», ПП «Будпостач», ТОВ «Укрфлекс» загальною вартістю 140589,24 гривень, в тому числі податок на додану вартість 23431,54 гривень.

У подальшому вказаний товар реалізовано на експорт згідно контракту №08/15-VED від 15 серпня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Лік ЛТД» та NOXBERG GHANA Ltd на суму 118771,35 гривень.

За доводами податкового органу, наявність у товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лік ЛТД» належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, в тому числі виданих покупцями податкових накладних не є підставою для формування податкового кредиту, оскільки позивачем не доведено об'єктивність та поважність причин продажу товарів за ціною, нижчою від ціни придбання.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується належним чином та в повному обсязі виконання укладених позивачем зі своїми контрагентами правочинів, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до статті 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

У відповідності до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, до витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, зокрема, включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, зокрема, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи наведене, позивачем правомірно на підставі первинних документів в декларації відображено податковий кредит на суму податку на додану вартість, сплаченого постачальниками.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим