Ухвала суду № 39604443, 13.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2014 рокусправа № 804/6663/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі № 804/6663/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Триада-М" до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2013 року за №0000832205, про застосування до ТОВ «Триада-М» збільшення суми грошового зобов'язання за платежами по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - 9 579 грн. та штрафних санкцій у розмірі - 1 380 грн.; від 30.04.2013 року за №0000842205, про застосування до ТОВ «Триада-М» збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 17 200 грн., та штрафних санкцій - 4 300 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані

Позовні вимоги обґрунтовано незгодою з висновками відповідача за результатами перевірки, щодо нереальності проведених господарських операцій між Товариством та його контрагентом та як слідство заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки придбання товару підтверджується первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013р. позов було задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідачем була подана апеляційна скарга, в якій вказує на відсутність факту поставки товарів контрагеном та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Триада-М» (код ЄДРПОУ 30044754) по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ТОВ «Аксіома» (код ЄДРПОУ 20251135) за період грудень 2010 року, лютий 2011р. за результатами якої складено акт від 11.04.2013 року №2781/137/22-306/30044754.

Перевіркою були встановлені порушення: п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено податок на прибуток за рахунок завищення валових витрат, на загальну суму 11 974 грн., у тому числі за 4-ий квартал 2010 року на суму 6 894 грн., 1-й квартал 2011 року на сума 5 080 грн.; п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток за рахунок безоплатно наданих товарів на загальну суму 14 369 грн., у тому числі за 4-ий квартал 2010 року на суму 8 273 грн., 1-й квартал 2011 року на суму 6 096 грн.; п.1.3 ст.1, п.1.4., п.1.7 ст.1, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст. 198 Податкового Кодексу України віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по податковим накладним, які не є об'єктом оподаткування та не відповідають вимогам первинних документів, чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 9 579 грн., у тому числі за грудень 2010 року на суму 5 515 грн., за лютий 2011 року на суму 4 064 грн.

До такого висновку перевіряючи прийшли з посиланням на акт перевірки контрагента позивача іншим податковим органом, та як слідство документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «Аксіома».

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем як на доказ господарських взаємовідносин з ТОВ «Аксіома», під час проведення даної перевірки, були надані наступні первинні документи: копії податкових накладних від 01.12.2010 року за №1, від 23.12.2010 року за №62, від 10.02.2011 року за №11; копії видаткових накладних № РН-0000001 від 01.12.2010 р., РН-0000062 від 23.12.2010 р., РН-0000011 від 10.02.2011 р.; копії рахунків-фактури №СФ-0000006 від 08.12.2010 р., №СФ-0000062 від 23.12.2010 р., СФ-0000011 від 10.02.2011 р.; копії банківських виписок за 08.12.2010 року; за 23.12.2010 року; за 10.02.2011 року; копії картки рахунку 3711 «Розрахунки за виданими авансами» по контрагенту ТОВ «Аксіома» за 4-ий квартал 2010 року та 1 квартал 2011 року; копії оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 «Виробничі запаси» за 4 квартал 2010 року та 1 квартал 2011 року; копії оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 «Товари на складі» за 1 квартал 2011 року та за 1 квартал 2013 року; копії податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року та Додатку № К1/1 до податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року; копію квитанції №2; копії додаткової угоди №1 до договору підряду від 05.11.2010 року за №33/1003/10-0037 та Специфікації №2 (Додаток №5 до Договору №33/1003/10-0037 від 05.11.2010 р.); копії акту виконаних робіт від 25.03.2011 року за №ОУ-0000004 та акту списання №СпТ-000003 від 25.03.2011 р.; копію договору від 22.03.2011 року за №15; копії акту виконаних робіт від 16.05.2011 року за №ОУ-0000007 та акту списання СпТ-000005 від 31.05.2011 р.

Розрахунки проведені в безготівковій формі у повному обсязі. Вищезазначені первинні документи підтверджують факт оплати за електроди та рельсові рубки, а відображення вартості рельсових рубок на кінець звітного періоду в Додатку К1/1 до податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року в таблиці 1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів» підтверджує той факт, що вартість рельсових рубок не була зарахована до складу валових витрат.

Придбані товари використані у господарській діяльності позивачем.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинними документами та документами податкової звітності, зокрема: актами здачі-приймання виконаних робіт, надання послуг; копіями податкових накладних, платіжних доручень про перерахування коштів, аналітичними звітами.

На момент виникнення спірних правовідносин, контрагенти позивача були платниками податку на додану вартість не спростовується відповідачем.

Таким чином судом першої інстанції було встановлено, що за вищезазначеним договорам позивачем було придбано товар та використано у господарській діяльності та в наявності первинна документація.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід також зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність право на формування витрат та податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням дослідження всіх доказів у справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, у частині правильності визначення суми податкового, розміру валових доходів і витрат по взаємовідносинам позивача з контрагентам зроблено на підставі первинних документів та відповідно до норм чинного законодавства, а також виконання договорів підтверджено матеріалами справи.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі № 804/6663/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Триада-М" до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник