Ухвала суду № 39604417, 27.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2014 рокусправа № 804/8316/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року у справі №804/8316/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові будівельні технології -2008" до Дніпродзержинськоїоб'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові будівельні технології-2008» звернулось до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000120220 від 17.01.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо недодержання вимог цивільного законодавства при укладанні угод, щодо нереальності проведених господарських операцій між підприємством та його контрагентами та як слідство заниження податку на додану вартість, оскільки придбання товару (послуг) підтверджується первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013р. позов було задоволено.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань взаємовідносин позивача з ТОВ "Граньстройінвест" , ПП «Фірма «Володар», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Промелектро-75» за період з 01.12.2009р. по 30.11.2012р. за результатами якої було складено Акт від 20.12.2012 року № 5130/266/22-306/35577474.

Перевіркою встановлені порушення: ст..ст. 203, 215, 228, 662, 629, 658, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків; п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результати чого занижено податок на додану вартість.

До такого висновку перевіряючи прийшли з посиланням на акти перевірок інших ДПІ контрагентів позивача з посиланням недодержання такими норм податкового законодавства.

17.01.2013р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000120220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 18276 грн. (основний платіж -14621 грн., штрафні санкції - 3655 грн.).

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Граньстройінвест" , ПП «Фірма «Володар», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Промелектро-75» були укладені договори купівлі-продажу та виконання робіт.

Про фактичне виконання договорів позивачем були надані до перевірки та і до матеріалів справи первинні документи: договори,накладні, рахунки, податкові накладні, довіреності. Оплата за товар, роботи не заперечується відповідачем.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підтвердження реального здійснення зазначених господарських операцій, позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи.

На момент виникнення спірних правовідносин, контрагенти позивача були платниками податку на додану вартість не спростовується відповідачем.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід також зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням дослідження всіх доказів у справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що віднесення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з контрагентами зроблено на підставі первинних документів та відповідно до норм чинного законодавства, а також виконання договорів підтверджено матеріалами справи.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року у справі №804/8316/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові будівельні технології -2008" до Дніпродзержинськоїоб'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник