Ухвала суду № 39604231, 03.07.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2982/14 Головуючий у 1 інстанції: Федченко І.М.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2014 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

при секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Орждонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2014 року по справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на дії державного виконавця Орждонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, зацікавлені особи (боржник) ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду із скаргою на дії державного виконавця Орждонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, зацікавлені особи (боржник) ОСОБА_3.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2014 року скаргу ПАТ «Дельта Банк» на дії державного виконавця Орждонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції задоволено.

Визнано дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу ДВС Запорізького МУЮ щодо невидачі стягувану ПАТ « Дельта Банк» постанови та акту державного виконавця про передачу нереалізованого майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а також проведення уцінки арештованого майна незаконними.

Скасувано акт про уцінку арештованого майна.

Зобов'язано державного виконавця Орджонікідзевського відділу ДВС Запорізького МУЮ видати за результатами розгляду заяви AT «Дельта Банк» за вих.. № 101 від 07.03.2013 р. акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та відповідної постанови.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду Орждонікідзевський ВДВС Запорізького МУЮ подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні скарги ПАТ «Дельта Банк» у повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи питання про відповідність закону дій ВДВС щодо реалізації майна, суд першої інстанції послався на закон України «Про іпотеку», який регулює порядок реалізації заставного майна, що перебувало у іпотеці.

Натомість рішення суду, яке перебувало на виконанні у ВДВС не вирішувало питання звернення стягнення на іпотечне майно, а лише зобов'язувало боржника до сплати боргу.

Суд вирішив питання про скасування акту уцінки заарештованого майна тоді як за змістом ст. 387 ЦПК встановивши порушення, мав покласти обов'язок на ВДВС вчинити дій, які входять до компетенції ВДВС по усуненню порушень. За роз'ясненнями, які містяться у постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» N 14, 26.12.2003, Постанова (п. 7), за результатами розгляду скарги загальний суд постановляє рішення, а господарський - ухвалу, які мають відповідати вимогам відповідно статей 202, 203, 248-24 ЦПК та статей 86, 121-2 ГПК. Заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 121-2 ГПК. Виходячи зі змісту ст. 248-24 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом N 606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. 35 Закону N 606-XIV), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його (ч. 3 ст. 36 Закону N 606-XIV).

Судом першої інстанції залишено поза увагою, що на примусовому виконанні знаходився виконавчий лист не про звернення стягнення на іпотечне майно, а про солідарне стягнення з боржників грошової суми на користь банку. У межах виконання зазначеного рішення призначалися та проводилися прилюдні торги, порядок проведення яких регулюється Законом України «Про виконавче провадження».

За ст. 54 зазначеного закону примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку». За ст. 33 Закону «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Якщо звернення стягнення відбувається на підставі рішення суду, то застосовуються положення ст. 39 Закону «Про іпотеку», якою передбачені спеціальні вимоги до рішення суду, зокрема: має бути зазначено загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За ст. 41 цього ж Закону, реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення передбачений ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження». Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Таким чином, вирішуючи питання про звернення стягнення шляхом проведення прилюдних торгів державний виконавець діяв в межах повноважень та з дотриманням порядку, встановленого відповідними законами, а отже підстав вважати його дії неправомірними судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Орждонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2014 року по цій справі скасувати.

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на дії державного виконавця Орждонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: