Ухвала суду № 39603678, 17.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2014 р. м. Київ К/800/11142/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Кобилянського М.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів, -

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці від 26 вересня 2013 року №103 про звільнення ОСОБА_2 з посади старшого інспектора-чергового чергової частини лінійного відділення на станції Вапнярка лінійного відділу на станції Котовськ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці. Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове утримання за час вимушеного прогулу.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці від 26 вересня 2013 року №103 про звільнення ОСОБА_2 з посади старшого інспектора-чергового чергової частини лінійного відділення на станції Вапнярка Лінійного відділу на станції Котовськ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці та в цій частині винесено нову постанову, якою вимоги задовольнити частково. Визнано протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці від 26 вересня 2013 року №103 про звільнення ОСОБА_2 з посади старшого інспектора-чергового чергової частини лінійного відділення на станції Вапнярка Лінійного відділу на станції Котовськ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці в частині дати його звільнення, а саме 26 вересня 2013 року. Вважати ОСОБА_2 звільненим з посади старшого інспектора-чергового чергової частини лінійного відділення на станції Вапнярка Лінійного відділу на станції Котовськ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці з 17 жовтня 2013 року. В решті постанову суду залишено без змін.

У касаційній скарзі, ОСОБА_2, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та постановити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами було встановлено, що з листопада 2005 року ОСОБА_2 перебував на службі в органах внутрішніх справ, з 15 квітня 2011 року працював на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини лінійного відділення на станції Вапнярка лінійного відділу на станції Котовськ УМВС України на Одеській залізниці.

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці від 26 вересня 2013 року № 103 о/с капітана міліції ОСОБА_2, старшого інспектора - чергового чергової частини лінійного відділення на станції Вапнярка лінійного відділу на станції Котовськ УМВС України на Одеській залізниці звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (за дискредитацію).

Підставою для звільнення позивача з органів внутрішніх справ слугував наказ УМВС України на Одеській залізниці від 10 вересня 2013 року № 698, рішення атестаційної та кадрової комісії УМВС від 26 вересня 2013 року.

Крім того, висновком службового розслідування встановлено, що 06 серпня 2013 року о 08:00 год., згідно графіку чергувань керівництва та оперативних груп ЛВ на ст. Вапнярка з 05 серпня 2013 року по 11 серпня 2013 року, ОСОБА_2 заступив в наряд. О 14:00 год. 06 серпня 2013 року старшим О/У в ОВС ВВБ у Вінницькій області ДВБ МВС України підполковником міліції Родюком А.В. та О/У в ОВС ВВБ у Вінницькій області ДВБ МВС України майором міліції Ільяшовим М.В. здійснена перевірка несення служби добовим нарядом міліції та членами ОГ ЛВ на ст. Вапнярка ЛВ на ст. Котовськ УМВС України на Одеській залізниці. В ході перевірки виявлено, що у інспектора-чергового ЛВ на ст. Вапнярка капітана міліції ОСОБА_2 відчувається, при спілкуванні, запах алкоголю з ротової порожнини.

Згідно висновку амбулаторного медичного огляду Томашпільської ЦРЛ №106 від 06 серпня 2013 року, підтверджено у ОСОБА_2 стан алкогольного сп'яніння (2,7% проміле станом на 16:00 год.).

В подальшому, о 23:00 год. 06 серпня 2013 року, в приміщенні адмінбудівлі ЛВ на ст. Вапнярка на ст. Котовськ УМВС України на Одеській залізниці, в присутності Зеленюка Ю.А. (старшого інспектора з ОД штабу УМВС України на Одеській залізниці підполковника міліції) та Бодачевського Р.М. (начальника СКЗ ЛВ на ст. Котовськ УМВС України на Одеській залізниці майора міліції), ОСОБА_2 запропоновано надати пояснення та відповідь на поставлені питання по факту перебування 06 серпня 2013 року в стані алкогольного сп'яніння на службі. Однак, позивач, на підставі частини 1 статті 6 Конституції України відмовився відповідати, про що складено Акт «Про відмову надати пояснення».

26 вересня 2013 року проведено засідання атестаційної та кадрової комісії УМВС України на Одеській залізниці на яких голова та члени комісії за розглядом атестаційного листа, вирішили: «капітан міліції ОСОБА_2 займаній посаді інспектора-чергового лінійного відділення на станції Вапнярка лінійного відділу на станції Котовськ УМВС не відповідає, та, на підставі пункту 1 Наказу УМВС від 10 вересня 2013 року №698, підлягає звільненню з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС». За фактом проведення засідання складено протоколи №5 та внесено подання, рішенням якого прийнято: «звільнити».

Відповідно до пункту 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Згідно пункту 6 статті 12 Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади.

Вимогами статті 14 вказаного Статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що ОСОБА_2 під час виконання службових обов'язків, було вчинено проступок, який проявився у грубому порушенні законодавства України, та дискредитує звання працівника міліції.

Разом з тим, судами вірно досліджено той факт, що наказ про з звільнення ОСОБА_2 із займаної посади було видано під час його перебування на лікуванні. Наведене підтверджується листками непрацездатності, а саме: Серії АВЯ №196163 від 18 серпня 2013 року, перебував на стаціонарному лікуванні з 12 серпня 2013 року до 18 серпня 2013 року, серії АВЯ №186180 від 11 вересня 2013 року, перебував на стаціонарному лікуванні з 01 вересня 2013 року до 11вересня 2013 року, серії АВЯ №015870 (продовження листка №186180) від 20 вересня 2013 року, перебував на стаціонарному лікуванні з 12 вересня 2013 року до 20 вересня 2013 року, серії АВЯ №015885 від 04 жовтня 2013 року, перебував на стаціонарному лікуванні з 23 вересня 2013 року по 04 жовтня 2013 року, серії АВЯ №015858 від 16 жовтня 2013 року, перебував стаціонарному лікуванні з 07 жовтня 2013 року до 16 жовтня 2013 року.

Відповідно до частини 3 статті 40 КзПП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

Отже, порушене право позивача може бути відновлено шляхом зміни дати звільнення, тобто після закінчення періоду непрацездатності, за наявності підстав для звільнення, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним наказ про звільнення ОСОБА_2 та скасування його в частині дати звільнення, а саме: 26 вересня 2013 року, зазначив дату звільнення - 17 жовтня 2013 року, тобто після закінчення періоду непрацездатності.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року, змінену рішенням суду апеляційної інстанції, у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Білуга

М.Г. Кобилянський