Ухвала суду № 39603272, 29.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2014 рокусправа № 808/6438/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - Кравченко М.С., дов. від 08.01.14 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 р. у справі № 808/6438/13-а

за позовом Комунального підприємства "Водоканал"

до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2013 р. Комунальне підприємство "Водоканал" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів № 0000012800 від 08.07.2013 р. про завищення суми податкового кредиту за квітень 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем необґрунтовано здійснено висновок про відсутність правових підстав для формування податкового кредиту позивачем, оскільки податковий кредит сформований позивачем на підставі накладних та платіжних доручень, скарга на постачальника, яким не надано податкової накладної також долучена до матеріалів перевірки, за таких обставин позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте безпідставно та необґрунтовано.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 р. у справі № 808/6438/13-а вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що позивачем дотримано всіх необхідних вимог закону щодо правомірності формування податкового кредиту, а саме: кредит сформовано на підставі накладних та платіжних доручень, та заяви зі скаргою на постачальника, що не суперечить чинному податковому законодавству.

Не погодившись з постановою суду, СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 р. у справі № 808/6438/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд першої інстанції невірно встановив обставини по справі та надав їм помилкову оцінку. Скаржник вказує на те, що позивач міг би скористатись правом на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту на підставі заяви про відмову постачальника надати податкову накладну лише в тому звітному періоді, в якому така податкова накладна повинна бути виписана. З огляду на те, що податковий кредит позивачем сформований у квітні 2013 р., на підставі платіжних доручень за березень 2013 року та копій накладних на постачання продукції за лютий 2012 року, скаржник наполягає на тому, що податковий кредит сформовано протиправно. В судовому засіданні представником відповідача зазначена позиція підтверджена , надані пояснення в обґрунтування апеляційної скарги.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників позивача суду не повідомлені.

Як вбачається з матеріалів справи, СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2013 року КП «Водоканал», за результатами якої складено акт перевірки від 18.06.2013 р. № 289/28-0/03327121 (а. с.6-8).

08.07.2013 р. на підставі даного акту камеральної перевірки СДПІ з ОВПП у м.Запоріжжі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012800, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 951 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкціям у розмір 475,50 грн. (а. с.13).

Не погодившись з вказаними податковим повідомленням-рішенням, КП «Водоканал» звернулось до адміністративного суду.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга СДПІ по роботі з ОВПП у м.Запоріжжі не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно висновків акту перевірки від 18.06.2013 р. внаслідок порушення Підприємством п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, п.1.1 розділу IV Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Мінфіну України від 17.12.2012 р. № 1340, зареєстрованого в Мінюсті 01.02.2013 р. за № 201/22733, занижено податок на додану вартість за квітень 2013 року на загальну суму 951 грн.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що в декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року (вх. № 9028725766 від 18.05.2013 р.) відображена сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ПАТ «ЛІНДЕ ГАЗ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 05761850) на суму 951 грн. без наявності податкової накладної на підставі поданої разом із декларацією додатку 8 - «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» (далі - додаток 8).

При цьому, податківцями встановлено, підтверджено матеріалами справи і не заперечується позивачем, що до Додатку 8 до вказаної декларації надані завірені копії первинних документів (а. с.40-50):

накладна № 1796-cl89 від 20.02.2013 р. на придбаний Ацетилен ПМ ГОСТ 5457-75Linde бал.40л/ 5кг у кількості 4 бал. на загальну суму 1 440 грн., в т. ч. ПДВ 240 грн.;

накладна № 1806-с189 від 25.02.2013 р. на придбані: Азот газоподібний технічний бал. 40л 1 сорт у кількості 3 бал., Ацетилен ПМ ГОСТ 5457-75бал. 40л 5кг у кількості 11 бал. на загальну суму 4 266 грн., в т. ч. ПДВ 711 грн.;

платіжне доручення від 06.03.2013 р. № 11861 на суму 1 440 грн., у т.ч. ПДВ 240 грн. з призначенням платежу «оплати за ацетилен pax.3602/1029-189 від 20.02.2013 дог. 3602 від 27.09.2012 проц. держзакупів. не заст. ПДВ 240грн.»;

платіжне доручення від 06.03.2013 р. № 11863 на суму 4 266 грн. у т. ч. ПДВ 711 грн. з призначенням платежу «оплата за ацетилен та ін.pax.3602/1036-189 від 25.02.2013 дог.3602 від 27.09.2013 проц.держзакупів.не заст. ПДВ 711 грн.».

За позицією скаржника, з огляду на те, що позивачем у періоді, який перевірявся, застосовувався касовий метод, враховуючи відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну, позивач мав скористатись правом на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі заяви про відмову постачальника надати податкову накладну за встановленою формою разом з податковою декларацією за звітний податковий період, в якому така накладна була складена (мала бути складена).

За позицією позивача, підтриманою судом першої інстанції, заява зі скаргою на постачальника повинна бути подана з податковою декларацією за той звітний період, в якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту (з урахуванням п.198.6 Податкового Кодексу України), а не в періоді в який податкова накладна мала бути отримана (складена) покупцем.

Колегія суддів вважає правомірною таку позицію суду першої інстанції з огляду на наступне:

КП «Водоканал» являється комунальним підприємством, яке, крім іншого, надає послуги з водопостачання та водовідведення.

За приписами п.187.10 ст.187 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) платники податку, які надають послуги з водопостачання, водовідведення визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового, кредиту за касовим методом.

Касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (п.п.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПК України).

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Обставини щодо ненадання постачальником позивача - ПАТ «ЛІНДЕ ГАЗ УКРАЇНА» податкових накладних, і формування позивачем в зв'язку з цим податкового кредиту на підставі накладних та платіжних доручень та заяви зі скаргою на постачальника, сторонами визнаються і тому вважаються встановленими в силу приписів ч.3 ст.72 КАС України.

Порядок дій платника податків при відмові постачальника від надання податкової накладної визначений у ст.201 ПК України.

Так, п.201 ст.201 ПК України встановлює обов'язок платника податку надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну

Згідно абз.1, 2, 11 п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних…

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

В абз.1 п.201.11 ст.201 ПК України законодавцем передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Також відповідно п.п.1.1. розділу IV Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Мінфіну України від 17.12.2012 р. № 1340, зареєстрованого в Мінюсті 01.02.2013 р. за № 201/22733 (далі - Порядок № 1340), що придбання або виготовлення товарів/послуг та придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності), на митній території України відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), МД, а також: товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, копії яких додаються до заяви зі скаргою на постачальника цих товарів/послуг, що додається покупцем товарів/послуг до податкової декларації за звітний (податковий) період, - у разі відмови з боку продавця цих товарів/послуг надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, відповідно до абз.1, 2, 4 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Отже, з дати набрання чинності Кодексом платник податку має право сформувати податковий кредит звітного періоду, на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що передує звітному, у випадку, коли податкові накладні, отримані протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку, незалежно від дати отримання від постачальника товарів/послуг, але з урахуванням строків давності, - для платників, які застосовують касовий метод (Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженої Наказом ДПС України від 16.02.2012 р. № 127).

При цьому, положення Податкового кодексу України не містять приписів щодо зобов'язання платника податків на подачу скарги на продавця лише у той період, в якому складено податкову накладну, і разом з тим, встановлює правило, за яким скарга подається у той період, коли сума податку на додану вартість включається до податкового кредиту.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що заява зі скаргою на постачальника повинна бути подана з податковою декларацією за той звітний період, в якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту (з урахуванням п.198.6 Податкового Кодексу України), а не в період в який податкова накладна мала бути отримана покупцем, тому відсутнє порушення позивачем п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, п.1.1 розділу IV Порядку № 1340, при включенні до податкового кредиту за квітень 2013 року суми 951 грн., сформованої за взаємовідносинами з ПАТ «ЛІНДЕ ГАЗ УКРАЇНИ».

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції позовних вимог КП «Водоканал» щодо податкового повідомлення-рішення від 08.07.2013 р. № 0000012800.

Отже, доводи апеляційної скарги СДПІ з ОВПП у м.Запоріжжі не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 р. у справі № 808/6438/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 р. у справі № 808/6438/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко