Ухвала суду № 39603271, 12.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 року м. Київ К/9991/11297/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Рівненської митниці

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08.12.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012

у справі № 2а-5072/09/1770

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бренд Бруггеманн Україна»доРівненської митниціпроскасування податкового повідомленняВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бренд Бруггеманн Україна» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Бренд Бруггеманн Україна») звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці (далі по тексту - відповідач, Рівненської митниці) про скасування податкового повідомлення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.12.2009, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з 29.01.2009 по 19.02.2009 ДПІ у м. Рівне проводилась виїзна планова перевірка Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Бернд Бруггеманн Україна» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт № 158/23-100/32413264 від 24.02.2009.

Листом від 17.03.2009 № 12261/23-121 ДПІ у м. Рівне повідомила Рівненську митницю, що громадянином Польщі ОСОБА_6 продано частку у статутному фонді ТОВ «Бернд Бруггеманн Україна» громадянинові України ОСОБА_4

22.06.2009 Рівненською митницею Державної митної служби України винесено податкове повідомлення форми «Р» № 1 про нарахування ТОВ «Бернд Бруггеманн Україна» податкового зобов'язання в сумі 77795,46 грн. (з урахуванням штрафних санкцій).

Обґрунтовуючи прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Рівненська митниця посилається на порушення позивачем ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування», п. 3.1 ст. 3, п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 17 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 № 937, а зокрема відчужено на протязі трьох років майно, що було ввезено в якості іноземної інвестиції.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2003 році створено Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Бернд Бруггеманн Україна». Одним із учасників якого був Громадянин Польщі, ОСОБА_6, частка якого складала 50% статутного капіталу товариства. Формування своєї частки громадянин Польщі здійснював шляхом внесення майна до статутного капіталу.

З квітня 2003 року по грудень 2004 року даним учасником ввозилось на митну територію України, майно в якості іноземних інвестицій, про що свідчать вантажно-митні декларації, перелік яких наведений відповідачем в розрахунку податку на додану вартість та штрафної санкції по спірному рішенні. Назване майно було зараховано на баланс позивача, що також підтверджується інформаційними повідомленнями про внесення іноземної інвестиції (реєстраційний № 1356-3-1-104/03 від 16.05.2003, № 1356-3-1-115/03 від 08.09.2003, № 1356-3-1-206/05 від 13.01.2005); прості векселі з відмітками митної служби про сплату мита та податкової інспекції про зарахування на баланс підприємства іноземної інвестиції № 7733322701168 від 24.07.2003, № 7733322701878 від 16.12.2004, № 7733322701169 від 19.08.2003, № 7733322701170 від 13.08.2003.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 11.04.2006 громадянином Польщі ОСОБА_6 було продано частку у статутному фонді Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Бернд Бруггеманн Україна» громадянинові України ОСОБА_4

Однак, станом на дату прийняття спірного рішення, ввезене майно перебуває на балансі позивача та є його власністю. Вказані обставини підтверджуються балансовою довідкою по основним засобам станом на 01.04.2009, поясненнями представника відповідача та не спростовуються наявними матеріалами справи.

З листа ДПІ у м. Рівне від 17.03.2009 № 12261/23-121 вбачається, що під час проведення документальної перевірки було встановлено, що станом на 30.09.2008 всі основні засоби, що ввозилися в якості внеску в статутний фонд товариства знаходяться на його балансі.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанції дійшли до вірного висновку про те, що позивачем не відчужувалося майно, яке було ввезено в якості іноземної інвестиції, як наслідок у останнього не виник обов'язок щодо сплати податку на додану вартість. Факт продажу громадянином Польщі ОСОБА_6 своїх корпоративних прав не тягне за собою виникнення будь-яких обов'язків для ТОВ «Бернд Бруггеманн Україна», в тому числі по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування» майно, що ввозиться в Україну, як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.

Станом на дату ввезення обумовленого вище майна, як внеску до статутного фонду позивача, пп. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачав, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів) або їх вивезенні за межі митної території України; поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку іншому платнику податку.

А відтак, впродовж 2003-2004 років, не були об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення (позивачем та його іноземним інвестором) вище обумовленого майна, що відноситься до основних фондів на митну територію України, як внеску до статутного фонду в період 2003-2004 років, що підтверджено в ході розгляду справи представниками сторін.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Рівненської митниці відхилити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08.12.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров