Постанова № 39602887, 28.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2014 р. Справа № 804/304/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніної О.С. при секретаріГамовій Л.І. за участю: представника позивача - представника відповідача - Берщадської Т.О. Кисельова А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Криворізька будівельна компанія» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробничо-комерційної фірми «ВЕСТ-ПРОМ» про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У грудня 2013 року ПрАТ «Криворізька будівельна компанія» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької південної ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідача), третя особа ТОВ «НВКФ «ВЕСТ-ПРОМ», в якому просило:

- скасувати податкові повідомлення-рішення №0001052220 та №0001042220 від 07 серпня 2013 року, що винесені на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №875/222/311/23365 від 24 липня 2013 року щодо збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку формування податкового кредиту ПрАТ «Криворізька будівельна компанія» по взаємовідносинам з ТОВ «НВКФ «ВЕСТ-ПРОМ» (код ЄДРПОУ 24992207) за травень 2012 р., за результатами якої складено акт №875/222/311/23365 від 24 липня 2013 року. На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення №0001052220 та №0001042220 від 07 серпня 2013 року. Вважають дані рішення такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі того, що податковим органом встановлено порушення ПрАТ «Криворізька будівельна компанія» ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 42 223, 23 грн. за травень 2013 року та заниження податку на додану вартість за травень 2012 року на суму 42 223,23 грн.; порушення пп. п. 138.1.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 44 670,00 грн. в тому числі за 2 квартал 2012 року - 44 670,00 грн.

З такими рішеннями відповідача позивач не згоден, оскільки господарська операція мала реальний характер, здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону. Також зазначив, що відповідачем безпідставно в акті перевірки заперечується факт отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «НВКФ «ВЕСТ-ПРОМ», оскільки вони були використані позивачем у власній господарській діяльності з отриманням прибутку і нарахування відповідних податків. Тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. Надав письмові заперечення, у яких посилається на те, що висновки зазначені в акті 24 липня 2013 року №875/222/311/23365 про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Криворізька будівельна компанія» по взаємовідносинам з ТОВ «НВКФ «ВЕСТ-ПРОМ» за травень 2012 року є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Криворізька південна ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 07 серпня 2013 року №0001052220 та №0001042220 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки, договір, укладений між позивачем та третьою особою, не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а первинні документи, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит не відповідають встановленим вимогам законодавства.

Крім того, перевіркою встановлено відсутність у позивача документів - сертифікату якості, відповідності положенням ТМЦ, актів прийняття товару по кількості та якості продукції, товарно-транспортних накладних, шляхових листів та інших документів, щодо транспортування продукції від продавця до покупця, не надано витяг із книги реєстрації виданих довіреностей на отримання товару від постачальника, документів щодо складування та зберігання продукції.

Представник третьої особи у судові засідання не з'являвся, направили на адресу суду відзив, у якому підтвердили здійснення товарно-наповнених операцій з позивачем, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи та дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПрАТ «Криворізька будівельна компанія» 25.09.2000 р. зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 15.11.2010 р. №1 227 105 0009 002876.

ПрАТ «Криворізька будівельна компанія» перебуває на обліку в органах державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100312884 від 11.12.2010 р.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 17.07.2013 року по 23.07.2013 року на підставі наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, виданого начальником Криворізької південної ОДПІ, головним державним ревізором - інспектором сектору контролю за валютними операціями у сфері ЗЕД управління податкового аудиту - Горушко Людмилою Василівною, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, абз. 1,3,4 п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ПрАТ «Криворізька будівельна компанія» з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «НВКФ «Вест-Пром» за травень 2012 року.

За результатами перевірки Криворізькою південною ОДПІ складено акт №875/222/311/23365 від 24 липня 2013 року (а.с. 13-39).

У ході проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПрАТ «Криворізька будівельна компанія» з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «НВКФ «ВЕСТ-ПРОМ» за грудень 2012 року встановлено:

-порушення ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «НВКФ «ВЕСТ-ПРОМ» до завищення податкового кредиту на суму 42 223, 23 грн. за травень 2013 року та заниження податку на додану вартість за травень 2012 року на суму 42 223,23 грн.;

-порушення пп. п. 138.1.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 44 670,00 грн. в тому числі за 2 квартал 2012 року - 44 670,00 грн.

Підставою для таких висновків податкового органу стало те, що:

-видаткові накладні надані підприємством ТОВ НВКФ «Вест-Пром» не містять обов'язкові реквізити під текстом документів, від покупця поставлено П.І.Б. та підписи, але відсутні посади осіб, які фактично їх отримували, тобто оформлені в порушення ст. 9 Закону України від 16.07.99р. №996-XIV, п.2.4, п.2.15 та п.2.16 Положення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88;

-відсутні сертифікати якості на отримані товари (продукцію); сертифікати відповідності, доходження ТМЦ. не надано акти приймання товару по кількості та якості продукції:

-відсутні товарно-транспортні накладні, шляхові листи та інші документи, що підтверджують транспортування товару по ланцюгу постачання від ТОВ НВКФ «Вест-Пром» до покупця;

-при досліджені контрагента-постачальника ТОВ НВКФ «Вест-Пром» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами- постачальниками та встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ НВКФ «Вест-Пром» по ланцюгу постачання за перевіряємий період, що є доказом, що і в ПрАТ «КБК» відсутнє реальне здійснення господарської діяльності, тобто відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з контрагентами в розумінні ст.185, ст. 198 ПК України.

Отже, податковий орган вважає, що ПрАТ «Криворізька будівельна компанія» належить до підприємств ризикової категорії (вигодонабувач) і є кінцевим споживачем товару - металопродукції.

Зважаючи на вищенаведене, перевіркою повноти визначення податкового кредиту з ПДВ під час здійснення взаємовідносин встановлено завищення податкового кредиту за травень 2012 року в сумі 42 222,93 грн.

Тобто, перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПрАТ «КБК» при отриманні товару від контрагента-постачальника ТОВ НВКФ «Вест-Пром».

Отже, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за перевіряємий період під час акйснення взаємовідносин ПрАТ «КБК» з ТОВ НВКФ «Вест-Пром» встановлено нереальність здійснення відносин, завищення податкового кредиту на суму 42 222,93 грн. за травень 2012року та встановлено заниження податку на додану вартість до сплати за травень 2012 року на суму 42 222,93 грн.

За наслідками акту перевірки, Криворізькою південною ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 07 серпня 2013 року за №0001052220 та №0001042220 про донарахування податку на додану вартість у сумі 63 334,50 грн., в тому числі за основним платежем - 42 223,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21 111,50 грн. та донарахування податку на прибуток у сумі 67 005,00, в тому числі за основним платежем - 44 670,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22 335,00 грн.

Під час судового розгляду встановлено, що ТОВ «Вест-Пром» (постачальник) згідно з договором поставки №704/С від 22.05.2012 р., зобов'язується поставити окремими партіями, а ПрАТ «КБК» прийняти у власність і оплатити на умовах, передбачених договором, металопродукцію в кількості, асортименті і в терміни, визначені доповненнями (специфікаціями), які являються невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що передбачено ст. 61 Конституції України.

Згідно п.75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 20 ПК України зазначені права, що надані податковим органам. При цьому, перелік прав та повноважень, що їх викладено у зазначених нормах права, є вичерпним та таким, що не підлягає вільному тлумаченню.

З аналізу вище наведених норм права вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та наданих повноважень, не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Проте, податковим органом в акті перевірки від 24.07.2013 року зроблено висновок про те, що правочини поставки, передавання на переробку у перевіряємому періоді є такими, що мають ознаки нікчемності в силу припису закону, порушують публічний порядок, .суперечать інтересам держави та суспільства, їх вчинено удавано, з метою ухилення аід. сплати податків, такий правочин свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, не створює інших правових наслідків, крім тих, що пов'язано з його недійсністю, тобто такий правочин носить фіктивний характер. Такі висновки зроблено відповідачем внаслідок того, що позивачем не надано сертифікат походження металу,

Як вбачається з матеріалів справи, дані сертифікати походження та якості товару наявні на підприємстві, однак не були надані під час перевірки, у зв'язку з тим, що були передані переробнику. Крім того, суд звертає увагу на те, що дані сертифікати не є документами бухгалтерського обліку.

Частинами 1, 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним. Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини, і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, не є нікчемним, його потрібно визначати недійсним у судовому засіданні, тобто, про иедійсність правочину ухвалюється судове рішення. Саме це встановлено і ч. З ст. 228 ЦКУ.

Таким чином, Криворізької південної ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, зробивши висновок у акті про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПрАТ „КБК" від 24.07.2013 року про нікчемність правочину, не мала права керуватися лише припущенням щодо фіктивності укладеного договору, її думка про те, що правочин вочевидь суперечить інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи рішенням суду.

Жоден із нормативних актів чинного законодавства України не встановлює, що суб'єкт господарювання не має права під час господарської діяльності злійснювати певні операції, не отримуючи прибутку, як не встановлює того, що неузгоджені, та не сплачені до бюджету податки є власністю держави.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що неодноразово зазначалося у акті перевірки, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України) . Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. При цьому, як вже зазначалося, у відповідача відсутні будь які судові рішення (по кримінальній, цивільній чи господарській справах) про визнання правочинів, про які йдеться у акті перевірки, недійсними (нікчемними).

Як встановлено судом, у бухгалтерському та податковому обліку позивача у справі містяться всі документи, що їх передбачено чинним законодавством для виникнення права платника податків визначення розміру податкового кредиту з ПДВ та для віднесення до складу валових витрат коштів, що їх було витрачено на придбання та переробку, зберігання та перевезення товару, що визначено у договорах, про які йдеться у акті перевірки.

Листом ВАСУ від 02.06.2011 р № 742/11/13-11 зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку, дії контролюючого органу. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції. вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Щодо видаткових накладних, які не містили найменування посади. що робить їх недійсними (на думку контролюючого органу), суд зазначає, що на всіх документах містяться відбитки печатки, яка є засобом ідентифікації юридичної особи покупця відповідно до вимог ст. 2 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Укураїні». Відсутність розшифровки підпису (призвіще, ім'я та по-батькові матеріально-відповідальної особи, що отримала ТМЦ) на податкових накладних та інших первинних документах бухгалтерського обліку не робить ці документи такими, що їх неможливо прийняти до уваги, адже підпис покупця затверджено печаткою позивача що відповідно до вимог ст. 2 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на яку посилається відповідач, то саме відбиток цієї печатки дозволяє ідентифікувати отримувача товарів, тобто такі видаткові накладні відповідають вимогам закону й не можуть вважатися недійсними.

Крім того, печатка з зазначенням коду ЄДРПОУ, який відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємниців. дозволяє ідентифікувати сторони, які брали участь у здійсненні господарської операції, тобто всі підписи своїх уповноважених представників, а значить і визнання видаткових накладних та товаро транспортних накладних на поставку засвідчено печатками, які ідентичні відтиску печатки тим, що скріплюють договір, тобто вони дають змогу ідентифікувати учасників правовідносин.

Щодо податкового обліку, то для включення затрат до складу валових, моментом виникнення валових витрат є факт реалізації готової продукції, підтверджено документами складського обліку, використанням у власному виробництві та відомостями щодо реалізації продукції, такі документи відповідачу було надано позивачем у повному обсязі.

Що стосується відсутності доказів переміщення товару митною теріторією України (на думку відповідача не підтверджено документально, адже відсутні ТТН), то слід зазначити, що відсутність ТТН не є доказом безтоварності операцій з придбання ТМЦ та підставою для коригування показників податкового кредиту з ПДВ, не є також доказом відсутності товарного наповнення угоди, оскільки доставка товарів за умовами договору (СРТ за Інкотермс-2000), здійснюється транспортом постачальника, тобто вартість товарів визначено з урахуванням вартості перевезення. А відтак, з огляду на зазначені умови договору, позивач не зобов'язаний підтверджувати факт поставки та отримання товарів саме товарно-транспортними накладними, тим більше, що позивачем підтверджено факт отримання товарів та прийняття їх за визначеними у акті накладними документами, що свідчать про передавання металу у переробку на ТОВ «ЗМК» та отримання готової продукції, що їх змонтовано на об'єктах ПАТ «Хайдельбергцемент Україна»..

Відсутність такого документу як ТТН, який використовується для обліку роботи транспортного засобу та підтвердження наявності договору про надання транспортних послуг, а не для бухгалтерського чи податкового обліку товарів що їх придбано у встановленому законом порядку, не могло слугувати підставою для висновків відповідача про відсутність факту придбання ТМЦ. За умови відсутності тільки ТТН або їх неналежного оформлення, витрати на придбання ТМЦ не можуть бути визнані неналежними для бухгалтерського обліку, адже ТТН, як визначено ч. З ст. 909 ЦКУ, підтверджує лише факт укладання договору перевезення вантажу, а не, власне, придбання та реалізації товару.

Таким чином, сама по собі відсутність транспортних документів про перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції є недостатньою для висновків про безтоварність операції з придбання товарів.

Крім того, у судовому засіданні представником позивача надана ТТН, відповідно до якої поставка товару здійснювалась трактором постачальника на завод металевих продукцій, відповідно до договору переробки давальницької сировини.

Отже, доводи відповідача стосовно заниження ТОВ «Криворізька будівельна коипанія» податку на додану вартість та завищення податкового кредиту є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідачем правомірність своїх дій не доведено, у позивача наявні всі необхідні документи, що підтверджують факт приймання-передавання металопрокату та виготовлення з нього металевих конструкцій.

Отже, суд не може вважати, що рішення відповідача є таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, позивачем не було допущено порушень ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 42 223, 23 грн. за травень 2013 року та заниження податку на додану вартість за травень 2012 року на суму 42 223,23 грн., порушень пп. п. 138.1.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 44 670,00 грн. в тому числі за 2 квартал 2012 року - 44 670,00 грн., а тому податкові повідомлення-рішення від 07 серпня 2013 року за №0001052220 та №0001042220 про донарахування податку на додану вартість у сумі 63 334,50 грн., в тому числі за основним платежем - 42 223,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21 111,50 грн. та донарахування податку на прибуток у сумі 67 005,00, в тому числі за основним платежем - 44 670,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22 335,00 грн., є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПрАТ «Криворізька будівельна компанія» про скасування податкових повідомлень-рішень є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Криворізька будівельна компанія» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробничо-комерційної фірми «ВЕСТ-ПРОМ», про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № №0001052220 та №0001042220 від 07 серпня 2013 року про нарахування Приватному акціонерному товариству «Криворізька будівельна компанія» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 63 334,50 (шістдесят три тисячі триста тридцять чотири гривні п'ятдесят копійок) грн. та податку на прибуток у сумі 67 005,00 (шістдесят сім тисяч п'ять гривень 00 копійок) грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 квітня 2014 року.

Суддя О.С. Луніна