Постанова № 39601226, 26.06.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5424/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2014 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Зємцова В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання зробити перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії і встановлена 2 група інвалідності безстроково. Положенням статті 14 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мене віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції станом на 09.07.2007 року, встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам І і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат (ч.2 вказаної статті); щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті надається одна з них, за вибором особи (ч.5 вказаної статті); Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (ч. 7 вказаної статті)

В 2014 році я звернувся до Відповідача з заявою про виплату мені щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до норм статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не відповідно до вимог постанов Кабінету міністрів України.

Листом Департамент соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи та інших категорій Міністерства соціальної політики України повідомив мене про те, що нарахування та виплата мені щорічної допомоги на оздоровлення здійснюється на підставі постанов Кабінету міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 20.04.2007 року №649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Просив визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області в перерахунку та виплаті ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії інваліду 2 групи щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до положень Ч.2, 5 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області донарахувати та вчинити дії по виплаті ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії інваліду 2 групи щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до положень ч.2, 5 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат.

Допустити прийняте рішення до негайного виконання відповідно до ч.2 ст.256 КАС України.

Відповідно до вимог ст. 183-2 КАСУ справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач надав заперечення проти позову в яких просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено право постраждалих громадян на отримання грошової компенсації за шкоду, заподіяну здоров ю.

Статтею 63 вказаного Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Абз.1 ст.21 Бюджетного кодексу України передбачено, що для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головний розпорядник коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (пункт 4 частини 4 статті 22 Бюджетного кодексу України). Інструкції Міністерства фінансів України щодо підготовки бюджетних запитів с дотримуватися усі розпорядники бюджетних коштів у процесі підготовки бюджетних запитів (ч.2 статті 34 Бюджетного кодексу України).

Пунктом 2 Указу Президента України від 28.02.1997 року №187 «Про заходи щодо забезпечення наповнення державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни» зазначено, що витрачання коштів органами виконавчої влади, їх структурними підрозділами, іншими організаціями, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, здійснюється на підставі їх кошторисів доходів і видатків.

Кошторис є плановим документом бюджетної установи, що надає повноваження на отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року №936 було затверджено «Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», й визначено, що виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провадиться районними управліннями праці та Центрами по нарахуванню та здійсненню виплат (пункт 4 Порядку), та здійснюється в межах бюджетних призначень, встановлених головному розпоряднику (Міністерству праці та соціальної політики України) Законом про Державний бюджет України на відповідний рік (п.13-2 Порядку), виключно яким згідно частини 2 статті 95 Конституції України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши докази по справі у їх сукупності, приходжу до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

У відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ЧАЕС II групи складає 5 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 17 ч. 1 с. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.

Згідно абз. 8 п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Проте, починаючи з 01.01.2014 р., Закон України «ПроДержавний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. не містить норми, яка б обмежувала у 2014 р. пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема ст. 48 вказаного Закону, яким визначено розмір щорічної допомоги на оздоровлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 4 ст. 9 КАС України визначено, що, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачу з 01 січня 2014 року застосуванню підлягає норма ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 р. № 562.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Вимог про стягнення боргу судом не розглядалося, а тому підстав для звернення постанови до негайного виконання суд не вбачає.

Згідно ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 6,9,14,69,70,94,158-165,167 КАС України, ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 51, 56 та ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області в перерахунку та виплаті ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії інваліду 2 групи щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до положень Ч.2, 5 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області донарахувати та вчинити дії по виплаті ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії інваліду 2 групи щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до положень ч.2, 5 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня її проголошення., а особою, яка не брала участь у справі, з моменту отримання копії постанови.

Суддя: