Ухвала суду № 39600370, 01.07.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/7328/2014 Головуючий в 1 інстанції - Цимбал І.К.

Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Іванченко М.М.

при секретарі Онищенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 грудня 2012 року та на додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 липня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 12.07.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 49.32/62/07-Іn, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 82400,00 євро, строком до 11.07.2032р., зі сплатою 11,6% річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язання, 12.07.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки № 49.12/62/1291/07, відповідно до умов якого предметом іпотеки є трикімнатна квартира по вул. Тростянецький в м. Києві, що належить ОСОБА_1 на праві власності (а.с. 15-17).

Станом на 15.06.2012 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 122977 ,48 Євро (еквівалент за офіційним курсом НБУ станом на 15.06.2012 становить 1233634 гри. 69 коп.).

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13.12.2012 року позов Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки по договору іпотеки від 12.07.2007 року трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 69,60 кв.м., жилою площею - 42,10 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 12.07.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки: трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 69,60 кв.м., жилою площею - 42.10 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу по договору іпотеки № 49.12/62/1291/07 від 12.07.2007 р., шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження.

Встановлено початкову ціну для реалізації предмету іпотеки по договору іпотеки № 49.12/62/1291/07 від 12.07.2007 на рівні ціни, не нижчої за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчого провадження.

Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.07.2013 року стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., проживає АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Київ, бул. Дружби Народів, 38, к/р 32003188501 у Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 300863, ЄДРПОУ 21666051 судові витрати в розмірі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 00 коп.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.04.2014 року в задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13.12.2012 року відмовлено.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08.04.2014 року виправлено описку в рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13.12.2012 року у цивільній справі № 2-330/12 за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки, вказано у мотивувальній частині рішення валюту заборгованості у Євро.

Не погодившись з заочним та додатковим рішеннями суду, ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

В апеляційній скарзі посилався на те, що позивачем не надано доказів надіслання вимоги про усунення порушень умов кредитного договору, а надано лише копію реєстру відправлення поштової кореспонденції де відсутні відомості про зміст відправленого листа на адресу відповідача. Крім того, матеріали справи не містять зворотного повідомлення про отримання як вимоги про усунення порушення умов кредитного договору так і листа який був відправлений згідно копії реєстру відправлення поштової кореспонденції. Тобто, всупереч вимогам ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку» позивач не повідомив відповідача про зміст порушених зобов'язань, чим порушено особливий порядок досудового врегулювання спору. Зазначив, що в матеріалах справи наявне повідомлення-вимога про усунення порушення умов кредитного договору, в строк впродовж 26 днів, що суперечить вимогам ст.35 Закону України «Про іпотеку» та свідчить про передчасність пред'явленого позову. Крім того скарга містить доводи про не вірне визначення судом розміру заборгованості в доларах США та в гривнях. Скарга також містить доводи про порушення норм процесуального права в частині не повідомлення відповідача про розгляд справи , внаслідок чого він був позбавлений права подати заяву про зменшення розміру неустойки. Крім того суд, ухвалюючи додаткове рішення безпідставно стягнув з відповідача судові витрати в розмірі 3219 грн., оскільки позивачем під час подачі позовної заяви сплачено судові витрати в загальному розмірі 1820 грн.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи скарги підтримав.

Представник позивача до апеляційного суду не з`явився.

Про день і час розгляду справи повідомлений, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 12.07.2007 року між ВАТ «Універсал Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 49.32/62/07-Іn (а.с. 19-23).

Відповідно де п. 1.1 договору банк надає позичальнику кредит в сумі 82400,00 євро, з кінцевим терміном повернення 11.07.2032 року зі сплатою 11, 6% річних (а.с. 19).

Відповідно до пункту 4.3. договору позичальник зобов'язаний сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом, щомісяця до 10 числа поточного календарного місяця (а.с. 7).

Відповідно до п. 4.7 договору позичальник зобов'язаний достроково погасити

заборгованість за одержаним кредитом та сплатити проценти за користування ним, а

також пені та штрафи, передбачені договором, у разі невиконання зобов'язань,

передбачених договором (а.с. 21).

Відповідно до п. 6.2 договору банк має право у разі недотримання позичальником умов договору або іпотечного договору вимагати дострокового його розірвання, припинення надання кредитів в рамках кредитної лінії, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих процентів за користування кредитом, відшкодування збитків, заподіяних банку, внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору, а у разі невиконання позичальником вимог звернути стягнення на предмет іпотеки, відповідно до умов іпотечного договору (а.с. 22).

Станом на 15.06.2012 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 122977 євро 48 євроцентів (еквівалент за офіційним курсом НБУ станом на 15.06.2012 становить 1233634 грн. 69 коп.) (а.с. 156).

Крім того, на забезпечення виконання зобов'язань 12.07.2007 року між позивачем та відповідачем, укладений договір іпотеки зареєстровано в реєстрі за № 3303 (а.с. 15-17) Предметом іпотеки виступає нерухоме майно - яким є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 69,60 кв.м., жилою площею 42,10 кв.м.

Відповідно п. 4.1. договору іпотеки за рахунок майна іпотеко держатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з про строчкою виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором, витратами пов'язаними з утриманням та збереженням майна (а.с. 16).

Відповідно до п. 4.2. договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на майно у випадку порушення іпотекодавцем умов кредитного договору, або умов договору іпотеки (а.с. 16).

Умовами ст. 590 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Так, як відповідач порушив, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вищенаведені обставини справи , які суд вважав встановленими є доведеними .

Висновки суду про доведеність заявлених позовних вимог відповідають цим обставинам та вимогам Закону.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність позивачем факту надіслання боржнику вимоги про усунення порушення умов кредитного договору, колегія суддів не приймає, оскільки позивач, пред'являючи позовну заяву 14.09.2010 року, на підтвердження обґрунтованості позовних вимог надав суду повідомлення-вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором в якій зазначалось, що в разі не погашення заборгованості в місячний строк від дати розрахунку заборгованості, банк має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на майно, що надане на забезпечення повернення кредитних коштів. Вищезазначена вимога була надіслана ОСОБА_1 10.02.2009 року, що підтверджується копією списку згрупованих рекомендованих поштових відправлень та копіями фіскальних чеків УДППЗ «Укрпошта» від 10.02.2009 року (а.с 10-14). Тобто, позов пред'явлений банком з дотриманням вимог передбачених ст.35 Закону України «Про іпотеку» так як позов був пред'явлений через сім місяців від надсилання вимоги про погашення заборгованості. Крім того, 30.08.2010 року банк надсилав відповідачу повторне повідомлення-вимогу від 27.08.2010 року про те, відповідач не вчинив жодних дій для погашення заборгованості за кредитним договором.

Доводи скарги, щодо невірного визначення судом розміру заборгованості, апеляційний суд не приймає тому, що суд ухвалюючи рішення допустив описку, яка була виправлена ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08.04.2014 року, в якій суд вказав у мотивувальній частині рішення валюту заборгованості у Євро. Тобто, заборгованість вірно була визначена судом відповідно до розрахунку позивача у Євро та в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 15.06.2012 року, а не в доларах США, як зазначає відповідач.

Доводи скарги про безпідставне стягнення пені за період більший ніж 365 днів є безпідставні, оскільки відповідно до розрахунку заборгованості пеня розрахована станом на 15.06.2012 року з 15.06.2011 року, тобто в межах строку позовної давності встановленої ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Доводи про порушення прав відповідача на участь в судовому засіданні та позбавлення його права подати заяву про зменшення неустойки, колегія суддів не приймає, оскільки як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, у зв'язку з неявкою відповідача та його представника, які повідомлялися судом про дати судових засідань, відкладав розгляд даної справи неодноразово, що свідчить про зловживання відповідачем та його представником своїми процесуальними правами та умисним затягуванням розгляду справи. Крім того, подаючи заперечення на позовну заяву, представник відповідача мав право заявити клопотання про зменшення розміру неустойки, про те не скористався таким правом.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд ухвалюючи додаткове рішення безпідставно стягнув з відповідача судові витрати в розмірі 3219 грн., оскільки позивачем під час подачі позовної заяви сплачено судові витрати в загальному розмірі 1820 грн., є безпідставними, оскільки уточнюючи позовні вимоги позивачем було доплачено судовий збір в розмірі 1399 грн. 00 коп., що підтверджується оригіналом меморіального ордеру № 748_01 від 19.06.2012 року а.с. 167. Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції стягнув понесені та документально підтвердженні судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають.

Судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 грудня 2012 року та додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: