Ухвала суду № 39592719, 03.07.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"03" липня 2014 р. Справа № 806/8444/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Рожко М.М. ,

за участю представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" травня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання наказу протиправним і скасування, поновлення на посаді, стягнення коштів , - ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року відмовлено ОСОБА_4 в задоволенні позову до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу №1073-0 від 19 листопада 2013 року, яким припинено її перебування на державній службі за порушення Присяги державного службовця на підставі п.6 ч.1 ст. 30 Закону України "Про державну службу", поновлення на посаді інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Західний" Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та судом першої інстанції надано невірну оцінку доказам, що надані позивачем в обґрунтування позовних вимог.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 перебувала на державній службі в митних органах України на посаді інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Західний" Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.

19 листопада 2013 року, при проведенні співробітниками Головного управління внутрішньої безпеки Міндоходів у м. Києві та прокуратури м. Києва слідчих дій в адміністративній будівлі Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, було встановлено факт незаконного отримання ОСОБА_4 від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності грошових коштів в сумі 500 грн. за прискорення оформлення документів щодо акредитації ТОВ "Дюнпер Оттль ЛТД".

Саме вказані обставини стали підставою для винесення наказу №1073-0 від 19 листопада 2013 року, яким припинено перебування ОСОБА_4 на державній службі за порушення Присяги державного службовця на підставі п.6 ч.1 ст. 30 Закону України "Про державну службу".

Суд першої інстанції перевіряючи законність винесення вказаного наказу дійшов висновків, що його винесено відповідачем правомірно та з урахуванням усіх обставин по справі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.569 Митного кодексу України (в редакції на час винесення спірного наказу) правове становище посадових осіб органів доходів і зборів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

За приписами Митного кодексу України, посадові особи митної служби, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.

Також, прийняття присяги державними службовцями передбачено і положеннями ст.17 Закону України "Про державну службу".

Аналізуючи зміст зазначених присяг, в їх текст закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Тобто, порушення Присяги є наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, за результатами слідчих дій, проведених 19 листопада 2013 року, в адміністративній будівлі Київської міжрегіональної митниці Міндоходів було відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2.ст.368 КК України (одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища).

Зі змісту постанови слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури м. Києва від 30.12.2013 року про закриття кримінального провадження від 19.11.2013 року , ОСОБА_4 під час досудового розслідування давала показання про те, що за прискорення оформлення документів вона отримала від представника ЗЕД Шляхтич Л.Б. як подяку кошти в сумі 500 грн., які остання передала їй у приймальні біля входу у прозорому "файлі" разом з документами, вона вийняла ці кошти у своєму кабінеті і поклала їх у свою шапку, яка лежала на нижній полиці, звідти вони були вилучені під час проведення слідчої дії. При цьому ОСОБА_4 показала, що вона усвідомлювала неправомірність отримання цих коштів, в чому розкаюється.

Також, закриваючи кримінальне провадження слідчим зазначено, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що діяння ОСОБА_4 хоча формально і містить ознаки злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України, але через малозначимість не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяло і не могло заподіяти істотної шкоди суспільству і державі, а також окремим громадянам та юридичним особам.

Отже, є вірними висновки суду першої інстанції, що обставини, щодо неправомірних дій позивачки 19.11.2013 року, встановлені під час кримінального провадження.

На день розгляду справи як в суді першої так і апеляційної інстанцій, встановлені в ході досудового розслідування факти, у передбаченому законом порядку не спростовані. Посилання позивача на медичні показники її здоров»я, встановлені під час обстеження у вересні 2013 року, не спростовують зазначених обставин.

Так само, посилання позивача на те, що кримінальне провадження закрито та їй не оголошувала підозра у вказаному кримінальному провадженні, а тому її звільнення за порушення Присяги є протиправним, обґрунтовано відхилено судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну службу", одним з принципів державної служби, є чесність.

Етика поведінки державного службовця зобов'язує його не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Присягаючи, державний службовець бере на себе обов'язок, зокрема, суворо дотримуватись Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки (ст.17 Закону України "Про державну службу").

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що тяжкість вчиненого ОСОБА_4 проступку, який містить ознаки злочину, давала підстави кваліфікувати його як порушення Присяги державного службовця, що тягне за собою припинення перебування на державній службі відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України "Про державну службу".

Доводи позивача про те, що підстави для звільнення були відсутні, оскільки відповідачем порушено вимоги ст.22 Закону України «Про засади запобігання і протидію корупції» та п.7 ст. 30 Закону України «Про державну службу», суд апеляційної інстанції не приймає до уваги.

За змістом абз.2 п.2 ст.22 Закону України «Про засади запобігання і протидію корупції» особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, підлягають звільненню з відповідних посад у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом.

В свою чергу, п.7 ст. 30 Закону України «Про державну службу» передбачено випадки припинення державної служби у разі притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Проте, як убачається з матеріалів справи, підставою для видачі спірного наказу було порушення ОСОБА_4 Присяги. Зазначена підстава передбачена п.6 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що формальне порушення, яке полягало в не проведенні відповідачем службового розслідування, не тягне за собою скасування правильного по суті наказу відповідача, яким припинено перебування ОСОБА_4 на державній службі.

Окрім того, обов»язковість проведення службового розслідування при припиненні перебування позивача на державній службі в митних органах було передбачено Законом України «Про дисциплінарний статут митної служби», який втратив свою чинність з 11.08.2013 року на підставі Закону України №406- VII (406-18) від 04.07.2013 року.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог, не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав, визначених ст. 202 КАС України, для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" травня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "04" липня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_3

3 -позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1 (адреса для листування)

4- відповідачу Київська міжрегіональна митниця Міністерства доходів і зборів України Бульвар І.Лепсе,8-а,м.Київ,Південна Частина Києва, Київ,03680

5- представник позивача ОСОБА_3 АДРЕСА_1 - ,