Ухвала суду № 39590905, 23.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року Справа № 876/5023/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Хобор Р.Б.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області та управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі Закарпатської області, що приєдналось до апеляційної скарги на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 року про закриття провадження у справі за позовом Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Державного підприємства "Агропромисловий комбінат "Ужгородський"" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулася в суд з адміністративним позовом до Державного підприємства "Агропромисловий комбінат "Ужгородський про стягнення до державного бюджету України з заборгованість у розмірі 9751250,38 грн.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 року в порядку п.1 ч.1 ст. 157 КАС України закрито провадження у справі, з тих підстав, що цим позовом Ужгородська ОДПІ реалізовує своє право щодо стягнення заборгованості за бюджетною позичкою від імені держави, яка у спірних правовідносинах виступає позикодавцем.

З прийнятою ухвалою суду не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку до якої приєдналось управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі Закарпатської області, які вважають, що суд в своїй ухвалі прийшов до помилкового висновку, оскільки позивачем є суб'єкт владних повноважень, то на такий спір поширюється юрисдикція виключно адміністративного суду

Тому апелянт просить скасувати ухвалу суду та направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, з наступних підстав.

За змістом ч.2 ст.4 КАС України слідує, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений

інший порядок судового вирішення.

Предметом спору у справі, що розглядається, є стягнення заборгованості за бюджетною позичкою, наданій на договірній основі.

У контексті положень статті 3 частини 1 КАС України, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. У випадку, коли суб'єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснюють у спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Отже, спірні правовідносини належать до приватних господарських і спір, який із них випливає, за своєю природою не є публічно-правовим, вирішення такого спору не відноситься до компетенції адміністративних судів, яка поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених КАС України.

Відповідно до статті 2 частини 2 Цивільного кодексу України держава може бути учасницею цивільних відносин.

Таким чином, звертаючись до суду із вказаним позовом позивач реалізовує своє право щодо стягнення заборгованості за бюджетною позичкою від імені держави, яка у спірних правовідносинах виступає позикодавцем.

Майнові відносини сторін у даній справі не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських чи контрольних функцій однією стороною стосовно іншої.

Зважаючи на вказане суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що спірні правовідносини не є адміністративно-правовими, оскільки засновані на юридичній рівності та майновій самостійності їх учасників, жоден з яких не уповноважений здійснювати управлінські адміністративні функції стосовно іншого в рамках укладеної угоди, предметом якої є надання позики.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін; змінити ухвалу суду; скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи; скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі; скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Одночасно суд, на виконання вимог ч.2 ст.157 КАС України роз»яснив, що за характером спірних правовідносин дана справа відноситься до господарської юрисдикції та підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову (ухвалу) суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області та управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі Закарпатської області, що приєдналось до апеляційної скарги - залишити без задоволення.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 року про закриття провадження у справі №807/763/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : В.П. Сапіга

Судді: Н.Г. Левицька

Р.Б. Хобор

Повний текст виготовлено 24.06.2014р.