Ухвала суду № 39589445, 04.07.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/1892/13-к Головуючий у І інстанції Нечепоренко Л.М.Провадження № 11-кп/780/590/14 Доповідач у 2 інстанції ГриненкоКатегорія 34 04.07.2014

УХВАЛА

Іменем України

03 липня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Гриненка О.І.

суддів - Авраменка М.Г., Капічон О.М.

за участю:

прокурора - Скітневської О.М.

потерпілої - ОСОБА_2

представника потерпілої - ОСОБА_3

засудженого - ОСОБА_4

секретаря судових засідань - Журавель К.Б.

провівши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційний розгляд за скаргою потерпілої ОСОБА_2 на ухвалу Рокитнянського районного суду Київської області від 15 травня 2014 року про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Рокитне, Рокитнянського району, Київської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 13 січня 2014 року ОСОБА_4 було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку терміном на 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 3,4 ч.1 ст. 76 КК України.

02 квітня 2014 року Апеляційним судом Київської області зазначений вирок суду першої інстанції скасовано в частині призначення покарання та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

12 травня 2014 прокурор Рокитнянського району Київської області звернувся до суду з поданням про звільнення ОСОБА_4 від відбування основного та додаткового покарання на підставі п. п. «в», «е», ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 15 травня 2014 року дане подання задоволено та звільнено ОСОБА_4 від відбування основного та додаткового покарання, призначеного вироком Апеляційного суду Київської області від 02 квітня 2014 року.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_4 має на утриманні малолітнього сина, відносно якого не позбавлений батьківських прав та є потерпілою особою 4 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому підпадає під дію п.п. «в», «е», ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Не погоджуючись з судовим рішенням, потерпіла подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору в задоволенні подання.

Підставами для скасування судового рішення апелянт зазначає невідповідність висновків суду першої інстанції, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження, яка призвела до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

На думку потерпілої, на засудженого ОСОБА_4 не розповсюджується дія пунктів «в та «е» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році», оскільки останній не одружений, та не є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того апелянт вважає, що при винесенні рішення судом не було враховано вимоги ст. 8 ЗУ «Про амністію у 2014 році», відповідно до яких амністія не застосовується до осіб, засуджених за ч.2 ст. 286 КК України.

Не погоджуючись із апеляційною скаргою потерпілої, засуджений ОСОБА_4 подав на неї заперечення, в яких просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, доводи потерпілої та її представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора та засудженого, які заперечили проти апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга потерпілої задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно статті 86 КК України, законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 8 квітня 2014 року, відповідно до пунктів «в» та «е» ч.1 ст.1 якого звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України: осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами; учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи - осіб, які підпадають під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 вчинив до дня набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» тяжкий злочин з необережності, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого відділом РАЦС Рокитнянського районного управління юстиції Київської області 22 червня 2010 року, а також є потерпілим 4 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 виданого 23 квітня 2014 року. Також, засуджений надав свою згоду у письмовій формі на застосування до нього амністії.

Колегією суддів не знайдено підстав незастосування амністії до ОСОБА_4, передбачених у статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01 жовтня 1996 року та статті 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року.

Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі докази і обставини провадження і обґрунтовано прийшов до висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування основного та додаткового покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році».

Крім того, доводи потерпілої про те, що суд першої інстанції не врахував положення ст. 8 ЗУ «Про амністію у 2014 році» в частині обмеження застосування цього закону до осіб, яких засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України є безпідставними, оскільки відповідно до п «є» ст. 8 зазначеного Закону, амністія не може бути застосована до тих осіб, які вчинили даний злочин у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, однак ОСОБА_4 під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди не знаходився в стані алкогольного чи іншого сп'яніння про, що свідчить висновок Рокитнянської центральної районної лікарні №48 від 21 серпня 2013 року (а.с. 118, т.1).

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала відповідає вимогам, встановленим статтями 370, 372 КПК України та підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Рокитнянського районного суду Київської області від 15 травня 2014 року, постановлену відносно ОСОБА_4 - без змін.

Судді:

_____ _______ ______

Гриненко О.І. Авраменко М.Г. Капічон О.М.