Рішення № 39587854, 03.07.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/75/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2014 Справа № 908/2041/14

За позовом Прокурора Жовтневого району м.Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - позивач - Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району (69002, м.Запоріжжя, вул. Артема, 79-А)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лтд" (69037, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 214)

про стягнення 10367 грн. основного боргу за договором № 600546 від 01.12.2006 р., 496 грн. 35 коп. пені, 93 грн. 15 коп. річних процентів, 441 грн. 48 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя І.А.Попова

Представники:

Позивача - Іванчик О.М., дов. № 9151/27 від 31.12.2013 р.

Відповідача - не з'явився

Прокурор - Верещага А.Л., наказ № 295 від 31.12.2013 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 10367 грн. основного боргу за договором № 600546 від 01.12.2006 р., 496 грн. 35 коп. пені, 93 грн. 15 коп. річних процентів, 441 грн. 48 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 03.07.2014 р.

Прокурор та позивач підтримують вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст. 11, 15, 16, 526, 530 ЦК України. В обґрунтування вимог вказують, що відповідно до умов договору № 600546 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладеного з відповідачем 01.12.2006 р., позивач відпускав теплову енергію до нежитлового приміщення по пр. Леніна, 21 в м.Запоріжжя. Система теплопостачання приміщень, які займає відповідач, є єдиною з системою теплопостачання житлового будинку, теплоносій подається централізовано. Позивач в період з листопада 2013 р. по квітень 2014 р. поставив відповідачу теплову енергію на суму 10367 грн. Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманих послуг не виконував, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 10367 грн. за період з листопада 2013 р. по квітень 2014 р., яку прокурор просить стягнути з відповідача. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та у відповідності до п. 7.2.8 договору до стягнення заявлено пеню в розмірі 496 грн.35 коп., нараховану за період з 21.12.2013 р. по 10.06.2014 р. Крім того, у відповідності до ст.. 625 ЦК України до стягнення заявлено 93 грн. 15 коп. річних процентів, нарахованих за період з 21.12.2013 р. по 10.06.2014 р., та 441 грн. 48 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з січня 2014 р. по квітень 2014 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Офіс, ЛТД» зареєстроване за адресою: 69037, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 214, 3. Ухвала суду від 16.06.2014 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача з повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції, не повернута органом зв'язку, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 03.07.2014 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши прокурора, представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Офіс Лтд» (споживач, відповідач по справі) та Концерном «Міські теплові мережі» (теплопостачальна організація, позивач по справі) 01.12.2006 р. укладено договір № 600546 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого Теплопостачальна організація зобов'язалася відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Порядок розрахунків узгоджено сторонами пунктами 6.1-6.11 вказаного договору, якими передбачено, що підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації рахунок-фактуру, акт приймання-передачі та податкову накладну. Отриманий акт споживач зобов'язаний підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації протягом п'яти днів з дати отримання. У разі неотримання підписаного Акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Як свідчать вивчені матеріали, товариство «Офіс Лтд» володіє нежитловим приміщенням за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, 21 на підставі договору купівлі-продажу від 07.08.2008 р.

На сплату наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії за період листопад 2013 р. - квітень 2014 р. позивачем направлялися рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії, про що свідчать реєстри на видачу та відправлення рахунків та актів виконаних робіт. Відповідач підписав акт приймання-передачі теплової енергії за січень 2014 р., решту актів приймання - передачі теплової енергії не підписав та не повернув теплопостачальній організації, зауважень щодо якості послуг не висловив.

Як вказує позивач, відповідач в порушення умов договору в узгоджені строки та в узгоджених розмірах не розрахувався за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за ним склалася заборгованість за період листопад 2013 р. - квітень 2014 р. в сумі 10367 грн.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати боргу позивачу, наявність заборгованості визнав, про що підписав акт звірки взаємних розрахунків від 26.06.2014 р., суд вважає, що вимоги про стягнення 10367 грн. основного боргу за період листопад 2013 р. - квітень 2014 р. за договором № 600546 від 01.12.2006 р. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 496 грн. 35 коп., нарахованої за період з 21.12.2013 р. по 10.06.2014 р., прокурор та позивач обґрунтовують п. 7.2.8 договору № 600546 від 01.12.2006 р., яким передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної сплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пунктів 6.3 договру, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на наведене, судом встановлено підстави щодо стягнення пені за несвоєчасно виконане грошове зобов'язання. Суд знаходить представлений розрахунок неустойки обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті наданої йому теплової енергії, розрахунок заявлених до стягнення річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів перевірено, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 93 грн. 15 коп., нарахованих за період з 21.12.2013 р. по 10.06.2014 р., та втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 441 грн. 48 коп., нарахованих за період з січня 2014 р. по квітень 2014 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України та ст.. 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Лтд» (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 214, ЄДРПОУ 23796303) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458, п/р 26030301001951 в Філії Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України, МФО 313957) 10367 (десять тисяч триста шістдесят сім) грн. основного боргу, 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 35 коп. пені, 93 (дев'яносто три) грн. 15 коп. річних процентів, 441 (чотириста сорок одна) грн.. 48 коп. втрат від інфляції грошових коштів. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Лтд» (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 214, ЄДРПОУ 23796303) в доход державного бюджету України (Одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, Банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), МФО: 813015, Код ЄДРПОУ: 38025409, № рахунку 31215206783007) 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 04 липня 2014 року.

Суддя І.А. Попова