КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/609/14 Головуючий у 1-й інстанції: Геращенко В.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
03 липня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі: Анапріюк С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - Бакалини Віктора Володимировича на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Сфера-Пласт» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2014 року Приватне підприємство «Сфера-Пласт» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що не погоджується з прийнятими податковим органом рішеннями, оскільки вони прийняті на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, без фактичного дослідження первинних бухгалтерських документів позивача, а також з протиправного висновку щодо притягнення до відповідальності позивача за дії вчинені його контрагентами.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року задоволено вказаний позов. Податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 28 лютого 2014 року № 0000462301, № 0000452301, № 0000442301, № 09/23-01-17-0508/35492967 визнано протиправними та скасовано.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представника Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - Бакалина Віктор Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено, що Приватне підприємство «Сфера-Пласт» як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради та як платник податків перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції в м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області.
Податковим органом проведено виїзну планову документальну перевірку ПП «Сфера-Пласт», код ЄДРПОУ 35492967 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем 17 січня 2014 року складено акт за №12/23-01-22/-0112/35492967, за змістом якого перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 1.22.1 п.1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 17588 грн., в тому числі за 2010 рік в сумі 17282 грн. та за І квартал 2011 в сумі 306 грн.; ст.ст. 2, 3, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 14.1.257 п. 14.1 ст.14, пп.16.1.2, пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, пп. 135.1.1 п. 135.1, пп. 135.5.4 пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 8808423 грн., в тому числі за ІІ квартал 2011 року в сумі 19243 грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 227157 грн., за IV квартал 2011 року в сумі 2953204 грн., за І квартал 2012 року в сумі 425064 грн., за ІІ квартал 2012 року в сумі 1014894 грн., за ІІІ квартал 2012 року в сумі 1467510 грн., за IV квартал 2012 року в сумі 2701351 грн.; пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 187.1 п. 187.7 ст. 187, пп. 192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.6, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість всього в сумі 2042438 грн., в тому числі заниження у серпні 2010 року в сумі 10090 грн., у вересні 2010 року в сумі 14412 грн., у жовтні 2010 року в сумі 14654 грн., у листопаді 2010 року в сумі 2604 грн., у грудні 2010 року в сумі 25104 грн., у січні 2011 в сумі 1124 грн., у березні 2011 року в сумі 22806 грн., у квітні 2011 року в сумі 97641 грн., у грудні 2011 року в сумі 443556 грн., у січні 2012 року в сумі 60252 грн., у лютому 2012 року в сумі 505 грн., у серпні 2012 року в сумі 130968 грн., у жовтні 2012 року в сумі 1291570 грн.; пп. 164.2.17 «г» та пп. 164.1.17 «д» п. 164.2 ст. 164; пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.4 та пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168; п. 176.2 «б» ст. 172 Податкового кодексу України, в результаті визначено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 381701 грн. 80 коп.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом 28 лютого 2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000462301, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку прибуток за основним платежем 8826011 грн. та 2808731 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0000452301, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 2042438 грн. та 980143 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0000442301, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 100949 грн.; № 09/23-01-17-0508/35492967, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за основним платежем 381701 грн. 80 коп. та 351975 грн. 73 коп. штрафних (фінансових) санкцій.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до норм Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Судом першої інстанції було встановлено, що наказом державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 246 від 07.10.2013 року призначено проведення документальної планової виїзної перевірки приватного підприємства «Сфера-Пласт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року. Документальну планову виїзну перевірку доручено провести в період з 21.10.2013 року по 01.11.2013 року.
Частиною 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Наказом ДПІ у м. Черкасах № 425 від 30.10.2013 року продовжено строки проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Сфера-Пласт» на 5 робочих днів, з 04.11.2013 року по 08.11.2013 року включно.
Відповідно до положень п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
Разом з тим, ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкасах від 06 листопада 2013 року надано тимчасовий доступ до речей і документів приватного підприємства «Сфера-Пласт», на підставі якої вилучено первинні бухгалтерські та облікові документи фінансово-господарської діяльності за період з грудня 2011 року по лютий 2013 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 06.11.2013 року.
Наказом ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області № 468 від 07.11.2013 року у зв'язку із службовою необхідністю, відповідно до абзацу 3 п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України, перенесено термін проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Сфера-Пласт» на дату отримання документів або забезпечення доступу до них.
Згідно абзацу 3 п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України у разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
Наказом ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Сфера -Пласт» № 25 від 13.01.2014 року, в зв'язку з наданням доступу до отриманих документів, що були вилучені правоохоронними органами, документальну планову виїзну перевірку призначено провести в період з 14.01.2014 року по 15.01.2014 року.
Відповідно до п. 75.1.2 ч. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Порядок проведення документальних планових перевірок визначений статтею 77 Податкового кодексу України, зокрема про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Відповідно до ч. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
В силу п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.
На підставі пояснень представника відповідача судом першої інстанції було встановлено, що контролюючий орган звертався до правоохоронних органів щодо надання вилучених первинних бухгалтерських документів для проведення планової документальної перевірки.
Разом з тим, відповідно до фактів, які встановлені рішенням суду в адміністративній справи щодо визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки, матеріали вилученої бухгалтерської та облікової документації ПП «Сфера-Пласт» до ДПІ у м. Черкаси ГУ Міндоходів у Черкаській області для проведення документальної перевірки не передавались, доступ до первинних документів не надавався, працівники податкового органу лише ознайомились з описом речей і документів від 06.11.2013 року, що вилучались у ПП «Сфера Пласт».
Акт перевірки не містить посилання щодо отримання контролюючим органом копій вилучених у ПП «Сфера Пласт» документів або доступу до перевірки таких документів.
Відповідно до положень п. 81.3 ст. 83 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно п. 2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 та зареєстрованого Мін'юстом 12.01.2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Приписами «Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків», наказ ДПС України від 31 жовтня 2012 року № 948 (Методичні рекомендації), які розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні», для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при організації документальних перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також фактичних перевірок щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), встановлено.
Доперевірочний аналіз є невід'ємною частиною процесу підготовки до проведення документальних перевірок дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та фактичних перевірок і здійснюється на підставі інформації, отриманої від відповідних структурних підрозділів, а також іншої наявної в органі ДПС інформації щодо платника податків, отриманої як з внутрішніх, так і зовнішніх джерел.
При організації документальних перевірок доперевірочний аналіз здійснюється з опрацюванням: загальних реєстраційних даних; показників фінансової (за наявності) та податкової звітності (при виявлених розбіжностях проаналізувати причини); інформації про пов'язаних осіб; інформації, отриманої з ДКЦПФР, про укладені угоди з цінними паперами; інформації, отриманої від інших підрозділів; інформації щодо проведених операцій з нерезидентами; інформації із відкритих джерел (ЗМІ, Інтернету тощо); інформації щодо взаємовідносин з будь-якими контрагентами; інформації щодо застосування платником податків схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації (за наявності); іншої інформації щодо платника податків, яка може бути використана при проведенні доперевірочного аналізу, з метою визначення можливих ризиків порушень платником податків чинного законодавства та питань, що підлягають першочерговій перевірці.
Відповідно до п. 3 Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.4 Порядку).
Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків і зборів та у розрізі податкових періодів. В цій частині акта (довідки) перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) перевірки додаються відповідні аналітичні таблиці.
У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.
Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що акт перевірки, на підставі висновків якого прийняті податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються, не відповідає в повній мірі вказаним вище вимогам нормативних актів, оскільки формування ДПІ у м. Черкасах висновків про порушення ПП «Сфера-Пласт» норм податкового законодавства без проведення перевірки всіх первинних документів платника податків, що є порушенням вказаних вище норм Податкового кодексу України та Порядку.
Ухвалою суду першої інстанції від 31.03.2014 року в даній справі призначено судово-бухгалтерську експертизу.
Згідно з експертним висновком від 12.05.2014 року № 688/14-23 експерт, провівши аналіз первинних документів, до яких мав доступ та які вилучені у позивача і знаходяться в УМВС України в Черкаській області, прийшов до протилежних висновків, ніж податковий орган та спростував висновки податкового органу щодо безпідставного завищення податку на додану вартість та податку на прибуток та щодо відсутності документально підтвердженого права на формування податкової звітності.
Крім того, висновки ДПІ у м. Черкасах про відсутність у діях ПП «Сфера-Пласт» порушень податкового законодавства в частині формування зобов'язань по податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за періоди, які були предметом перевірки, фактично спростовують власні висновки відповідача про завищення витрат та податкового кредиту з ПДВ позивачем за відповідні періоди, оскільки, встановлено та підтверджено, наявними в матеріалах справи, письмовими доказами, що придбані ПП «Сфера-Пласт» товарно-матеріальні цінності використані позивачем у власній господарській діяльності при виконанні будівельних робіт.
ДПІ у м. Черкасах при проведенні перевірки ПП «Сфера-Пласт» не проводила зустрічних звірок контрагентів позивача - покупців матеріалів та замовників будівельних робіт та не спростувала факту використання ПП «Сфера-Пласт» придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (абзац 2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704).
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 1 ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що для формування податкового кредиту, необхідно мати первинні документи, які можуть довести реальність здійснення господарської операції, підтвердити факт використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Перевіривши, виходячи з наданої до матеріалів справи бухгалтерської та податкової документації щодо здійснення господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач мав всі правові підстави для формування податкового кредиту з ПДВ та витрат, з огляду на те, що надана позивачем документація у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили після укладення договорів та мають силу первинної документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».
Разом з тим, об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними). Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.
Поряд з цим, саме такі підстави можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.
Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.
Для оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевірив відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.
Окрім вищевикладеного необхідно відзначити, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками/продавцями товару (послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит та витрати.
Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Правова позиція по даному питанню викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.07.2013 року по справі № К/800/27746/13.
При цьому колегія суддів вважає правильним неврахування судом першої інстанції як належний доказ щодо підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами акти перевірок діяльності таких суб'єктів господарювання, оскільки чинне податкове законодавство не ставить податковий облік платника податків в залежність від правомірності господарської діяльності його контрагентів, тому, припущення відповідача про нереальність здійснення господарських операцій, з посиланням на висновки, зроблені в актах є необґрунтованими.
Судом першої інстанції було досліджено первинні документи, що стосуються господарської діяльності позивача з його контрагентами та встановлено, що вказані господарські операції пов'язані з господарською діяльністю позивача, а первинні документи складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, неправомірними.
Укладаючи угоди зі своїми контрагентами, позивач мав всі документальні підтвердження їх господарської правосуб'єктності: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність тощо.
При цьому судом першої інстанції було встановлено, що позивачем вчинені всі необхідні дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності. Податковим органом не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, або іншого належного доказу на підтвердження «фіктивності» здійснених позивачем господарських операцій. Не надано також добутих, у визначений процесуальним законодавством спосіб, доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій.
Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом передчасно.
Правова позиція по даному питанню викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 року по справі № К-23642/07.
Крім цього, згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Право платника податків на витрати не залежить від податкового обліку інших платників податків, а залежить лише від дотримання вимог ПКУ самим платником, який це право реалізує.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України»).
Крім того, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Також, відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органиоргани порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача не було законних підстав приймати спірні податкові повідомлення-рішення, а тому наявні підстави для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - Бакалини Віктора Володимировича - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Т.М. Грищенко
І.О. Лічевецький
.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Грищенко Т.М.
Лічевецький І.О.
Судове рішення № 39586311, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 823/609/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: