увійти
УКР
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«04» червня 2009 року м. Полтава Справа № 2-а- 11556/09
Полтавський окружний адміністративний суд в складі судді Соколенко Ф.Ф.
при секретарі: О.С.Христич
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області про стягнення допомоги по догляду за дитиною в сумі 2040 грн.
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2008 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області про стягнення допомоги по догляду за дитиною в сумі 2040 грн. Просив зобов'язати відповідача провести їй перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за 2007 рік.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», на підставі яких позивачу повинна була бути нарахована допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Разом з тим, відповідач в порушення вимог Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеної допомоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився надавши клопотання про розгляд справи без його участі. Клопотання задоволено судом.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву в яких проти позову заперечував вказуючи на те, що він діяв в межах Законів України Про Державний бюджет на відповідний рік та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 р. № 13, якою затверджено «Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».
Відповідач в судове засідання не з'явився надавши клопотання про розгляд справи без його участі. Клопотання задоволено судом.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є незастрахованою особою та має дитину - дочку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18.08.2006 року.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим законом та іншими законами України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" - одним із видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років (в у редакції Закону України від 21.11.92 № 2811-ХІІ).
Пунктом 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" на 2007 рік зупинено дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Згідно з абзацами 1,3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими що не відповідають Конституції України (неконституційними), зокрема, положення ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, при нарахуванні допомоги з 09 липня 2007 року органи соціального захисту населення повинні були керуватися ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у редакції Закону України від 21.11.92 № 2811-ХІІ, якою допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку було визначено у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 09 липня 2007 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 09 липня 2007 року управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання позивача повинно було нараховувати та сплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною, передбачену частиною першою статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності положення ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09 липня 2007 року мав діяти у відповідності до приписів частини першою статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Між тим, до 09 липня 2007 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу виплату допомоги відповідно до абзаців 1,3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення допомоги по догляду за дитиною за період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року задоволенню не підлягають.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області здійснити перерахунок та нарахувати ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування допомоги, покладену законодавством на відповідний орган.
Таким чином, суд проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.
Також позивач просить суд відшкодувати йому витрати понесені ним в зв'язку із отриманням правової допомоги в сумі 150 грн. та 8,50 грн. судових витрат.
Частиною 1 та 3 ст. 90 КАС України визначено, що в итрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 р. «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» в адміністративних справах якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.
Позивачка надала суду квитанцію №6950 від 19.11.2008 р. відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила адвокату ОСОБА_3 150 грн. за підготовку позовної заяви.
На час надання правових послуг розмір мінімальної заробітної плати становив 545 грн., що встановлено ст. 59 Закону України 107 “Про державний бюджет України на 2008 рік”.
Таким чином, суд, після проведення розрахунку визначив, що правовому відшкодуванню витрат на правову допомогу, пропорційно до задоволених позовних вимог підлягає 13,62 грн.
Відповідач просить суд відшкодувати йому витрати по сплаті судового збору в сумі 8,50 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Згідно ч.3 п.2 прикінцевих положень КАС України розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року , а саме 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (3,40 грн.). Виходячи з викладеного керуючись вимогами ч.3 ст. 94 КАС України позивачу необхідно відшкодувати 1,70 грн. судових витрат.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, 94, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області в частині не нарахування ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року протиправною.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області здійснити перерахунок та нарахувати ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, передбаченого Законом України « Про державний бюджет України на 2007 рік» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп. та 13 грн. 62 коп. - витрат пов'язаних з правовою допомогою.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ф.Ф.Соколенко
Повний текст постанови виготовлений: 09.06.2009 р.
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69 E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510
