Постанова № 39584115, 02.07.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2014 року 810/3429/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:

представника позивача - Перевозника П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІУМФ» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

4 червня 2014 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІУМФ» (ТОВ «ТРІУМФ», товариство) із позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (ДПІ, Інспекція).

Зазначали, що у товариства наявні усі необхідні документи та дотримано усі передумови для віднесення суми податку на додану вартість за досліджуваною податковим органом операцією до податкового кредиту. Наголошували, що нездатність податкового органу відмежувати витрати по благоустрою по агропромисловому комплексу в цілому не є і не може бути підставою для позбавлення позивача права на віднесення до податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість.

Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі Податкового кодексу України, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2014 року №0005461502 у частині зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 1648577 грн. за податковою накладною №3 від 17 січня 2013 року, виданою ТОВ «УКР БУДСПЕЦПРОЕКТ».

У судових засіданнях 17 червня та 2 липня 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 17 червня 2014 року проти задоволення позову заперечував. Подав письмові заперечення, в яких наголошував на неможливості відмежування витрат по благоустрою території в цілому по агропромисловому комплексу, у зв'язку із чим стверджував завищення товариством від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2014 року; наполягав на правомірності оскаржуваного повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи із такого.

Як вбачається з Акта №247/10-06-15-02-09/31829270 від 5 травня 2014 року, у період з 10 квітня по 24 квітня 2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності декларування підприємством від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту із податку на додану вартість (а.с.10-18).

За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, позивачем порушено вимоги пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за січень 2014 року на 1748577 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2014 року на 1748577 грн.

На підставі Акта перевірки 20 травня 2014 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005461502 та визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1748577 грн.

Так, зі змісту Акта перевірки вбачається, що його висновки обумовлені констатацією завищення позивачем суми податкового кредиту у розмірі 1648577 грн. за договором про надання послуг щодо благоустрою території із ТОВ «УКР БУДСПЕЦПРОЕКТ» (податкова накладна №3 від 17 січня 2013 року) через неможливість відмежування витрат по благоустрою території в цілому по агропромисловому комплексу у зв'язку із частковою реалізацією новобудови (м'ясопереробного цеху); а також завищення суми податкового кредиту на 100000 грн. за операціями із ТОВ «Балтик-Мастер» через відсутність реєстрації податкової накладної контрагентом позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У цьому випадку товариством оскаржується незарахування від'ємного значення податку на додану вартість саме по взаємовідносинам із «УКР БУДСПЕЦПРОЕКТ». У іншій частині згадане повідомлення-рішення не оскаржується.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІУМФ» є юридичною особою, зареєстроване 18 січня 2002 року (а.с.8), перебуває на податковому обліку у Броварській об'єднаній державній податковій інспекції. Тобто є суб'єктом господарської діяльності.

Основними видами його діяльності є: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; забір очищення та постачання води; каналізація, відведення й очищення стічних вод (а.с.8).

У ході судового розгляду встановлено, що 16 травня 2012 року між позивачем та «УКР БУДСПЕЦПРОЕКТ» укладено договір про надання послуг із благоустрою території Агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції №16/05 (а.с.20-23). Предметом такого договору є будівельні роботи по благоустрою території, їх вартість становить 16178130,2 грн. Вартість фактично виконаних робіт визначається на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3 (пункти 2, 3 договору).

Строк виконання робіт - з 16 травня 2012 року по 31 січня 2013 року (пункт 4 договору).

На підтвердження факту виконання умов договору, підприємством подано належним чином засвідчені копії таких документів:

- податкова накладна №3 від 17 січня 2013 року (а.с.19) із доказами реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.19зв.);

- протокол про затвердження договірної ціни (а.с.24);

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати типової форми №КБ-3 за січень 2013 року (а.с.25,30,35,39,44,51,55,60,64);

- акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року типової форми №КБ-2в (а.с.26-29,31-34,40-43,52-54,61-63,65-68).

Як видно із Акта перевірки, у лютому 2013 року відбулась реалізація м'ясопереробного цеху підприємства, у зв'язку із чим Інспекція прийшла до висновку про неможливість відмежування витрат по благоустрою території за згаданим договором в цілому по агропромисловому комплексу.

При цьому, податкова накладна за якою до податкового кредиту включено відповідну суму податку на додану вартість видана у січні 2013 року, тоді ж (у січні 2013 року) позивачем прийняті будівельні роботи.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість передбачено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За нормами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України закріплено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Кім того, за приписами пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Суд звертає увагу, що будь-яких доказів відсутності у позивача права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковою накладною №3 від 17 січня 2013 року, виписаною ТОВ «УКР БУДСПЕЦПРОЕКТ», - відповідачем не надано та не зазначено.

При цьому претензій щодо реальності операцій позивача із ТОВ «УКР БУДСПЕЦПРОЕКТ», як і щодо недоліків у оформленні первинних документів та податкової накладної - у Інспекції не було.

У той же час суд погоджується із доводами позивача про те, що нездатність податкового органу відмежувати витрати по благоустрою території м'ясопереробного цеху від витрат по благоустрою по агропромисловому комплексу в цілому не є і не може бути підставою для позбавлення позивача права на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за названою податковою накладною.

У випадку, який розглядається, податковий орган не зміг обґрунтувати ні фактичними обставинами, ні нормативними приписами наявності підстав для прийняття повідомлення-рішення в оскаржуваній частині.

Таким чином, суд, на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності, резюмує, що встановлені під час проведеної Інспекцією перевірки порушення податкового законодавства товариством «ТРІУМФ» не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду.

Суд враховує положення частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України про те, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та вважає, що у цьому випадку Інспекцією його дотримано не було.

У силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 487,20 грн. згідно платіжного доручення №160 від 3 червня 2014 року, доказів понесення інших судових витрат не надано.

Тому судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 20 травня 2014 року №0005461502 у частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1648577 (один мільйон шістсот сорок вісім тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн.

Стягнути із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІУМФ» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 липня 2014 р.