Ухвала суду № 39578835, 01.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"01" квітня 2014 р. справа № 2а-16816/2011

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Фастовській М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26.03.2012 р. у справі № 2а-16816/2011

за позовом ОСОБА_1

до Бердянської міської ради Запорізької області,

третя особа - Бердянська міжрайонна природоохоронна прокуратура Запорізької області,

про визнання нечиним рішення, -

встановив:

У червні 2011 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати нечинним рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 30.12.2010 р. № 62 в частині скасування п.4.8. рішення дев'яносто першої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання від 26.08.2010р. № 6 «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам», який стосується передання у власність їй, ОСОБА_1, земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації площею 0,0612 га., з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_2.

Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26.03.2012 р. в задоволені позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що відповідач при прийнятті рішення від 30.12.2010 р. № 62 в частині скасування п.4.8. рішення від 26.08.2010р. № 6 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема, позивач зазначив, що посилання суду першої інстанції на той факт, що «.. станом на час розгляду справи та на момент скасування Бердянською міською радою п.4.8 рішення дев'яносто першої сесії Бердянської міської ради V скликання №12 від 26.08.2010 р. "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам", ОСОБА_1 право власності у встановленому законом порядку не набуто, державний акт на право власності на земельну ділянку не отримано, тобто між позивачем

та відповідачем не виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів» є помилковим, оскільки суб'єктивне юридичне право - вид і міра можливої (або дозволеної) поведінки суб'єкта права, що встановлені юридичними нормами для задоволення його інтересів і забезпечуються державою. Держаний акт на право власності на земельну ділянку було виготовлено, про що свідчить копія державного акту на право власності Серія ЯЛ №538609.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позову.

В судовому засіданні представник третьої особи проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши представника третьої особи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що Бердянською природоохоронною міжрайонною прокуратурою проведено перевірку додержання Бердянською міською радою вимог земельного та містобудівного законодавства України під час прийняття рішень про передачу громадянам у власність земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації на території Бердянської коси.

Під час проведення перевірки встановлено, що п. 4 рішення дев'яносто першої сесії Бердянської міської ради V скликання № 6 від 26.08.2010р. «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам» затверджено проект відведення земельної ділянки та передано громадянам України у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації, в тому числі: 4.8. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) земельну ділянку, площею 0,0612га, з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_2. Підстава: заява від 18.12.2009р., рішення постійної комісії з питань регулювання земельних відносин від 21.12.2009р. №71-1-226 та п.1.91. рішення сімдесят сьомої сесії V скликання від 24.12.2009р. №32 "Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок" (а.с.83).

Відповідно до Генерального плану м. Бердянськ, затвердженого рішенням Бердянської міської ради № 8 від 25.06.2009р., зазначені у рішенні території запроектовані для розміщення оздоровчих установ та установ відпочинку, зелених насаджень загального користування. Відповідно до п.3.39 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» - будівництво нових дачних районів в межах міських населених пунктів не допускається.

Станом на час прийняття Бердянською міською радою рішення № 6 від 26.08.2010р. «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам» посадовими особами виконкому міськради не розроблена та, відповідно, Бердянською міською радою не затверджена передбачена Законом України «Про планування і забудову територій» містобудівна документація м. Бердянськ, а саме відсутні детальні плани територій окремих районів міста, зокрема території Бердянської коси.

У зв'язку з виявленими порушеннями Бердянською природоохоронною міжрайонною прокуратурою внесено протест на вказане рішення від 26.08.2010 р. №6.

Рішенням Бердянської міської ради від 30.12.2010р. № 62 зазначений протест задоволено та скасовано пункт 4 рішення № 6 від 26.08.2010 Бердянської міської ради «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам» (а.с.73-77).

Пунктом 2 ч.2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право вносити протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень.

Згідно з ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

Таким чином, дії Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора з внесення протесту вчинені відповідно до ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» та не суперечать ст.19 цього Закону, а також не порушують прав і законних інтересів позивача, оскільки протест підлягав подальшому вирішенню Бердянською міською радою Запорізької області, а також передбачав прийняття цим органом відповідного рішення.

Відповідно до частини 2 статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи зацікавлених осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, відповідно до рішення п.п. 4, 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 7- рп/2009 від 16 квітня 2009 року (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт.

Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування. Це узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 03.10.1997 № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, що конкретна форма суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний в часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього.

Пунктом 5 рішення від 16.04.2009р. №7-рп/2009 Конституційного Суду України у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування зазначено, що органи місцевого самоврядування не мають права скасовувати свої раніше прийняті рішення, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до позиції Верховного суду України (постанова від 06.06.2011 р.), органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Статтею 116 Земельного кодексу України, зокрема, передбачено, що громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до п. 1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації. Таким документом є державний акт на право власності на земельну ділянку (п. 1 ст. 126 цього Кодексу).

Станом на час розгляду справи та на момент скасування Бердянською міською радою п. 4.5 рішення дев'яносто першої сесії Бердянської міської ради V скликання № 12 від 26.08.2010р. «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам», ОСОБА_1 позивач не набув права власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку.

Копії наданого позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 538609 є не правовстановлюючим документом, а лише проектом правовстановлюючого документу, оскільки не містить підписів уповноважених посадових осіб.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що між позивачем та відповідачем не виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів в розумінні зазначених вище рішень Конституційного та Верховного судів України, в зв'язку з чим, Бердянська міська рада, скасовуючи своє попереднє рішення, діяла відповідно до діючого законодавства та в межах своїх повноважень.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26.03.2012 р. у справі № 2а-16816/2011 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун