Ухвала суду № 39578802, 25.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

25 червня 2013 рокусправа № 1170/2а-4736/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М.

суддів: Чередниченко В.Є. Коршуна А.О.

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 р.

у справі № 1170/2а-4736/11

за позовом Приватного підприємства «Еллада» (далі - позивач)

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача:

- № 0000922360 від 08.08.2011 р., яким збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість в частині за основним платежем 139 299 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 34 825 грн.;

- № 0000932360 від 08.08.2011 р., яким зменшено від'ємне значення податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 110 701 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.

Постановою суду першої інстанції позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 08 серпня 2011 р. № 0000932360, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 110 701 грн. - за основним платежем та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 08 серпня 2011 р. № 0000922360, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в частині 139 299 грн. - за основним платежем та 34 825 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Просить скасувати постанову суду та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт, посилається на те, що відповідно до декларацій позивача встановлено факти господарських операцій з ПП «Трудолюбівське». Останнє згідно рішення суду знято з реєстрації (Акт про анулювання реєстрації платника ПДВ ПП «Трудолюбівське» від 08.07.2010 р. № 112/1520). Тому ПП «Трудолюбівське» не було задекларовано податкове зобов'язання ПДВ в сумі 250 000 грн. та не сплачено ПДВ до бюджету за квітень 2009 р. по податковій накладеній відповідно до якої ПП «Еллада» будо збільшено суму податкового кредиту, тобто сума ПДВ була врахована для зменшення податкового зобов'язання ПП «Еллада» за квітень 2009 р. Дане порушення було причиною розбіжностей між задекларованими показниками податкового кредиту та показниками податкових зобов'язань постачальника встановлених системою автоматичного співставлення розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166.

У судовому засіданні представник позивача - Іванов С.І. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що у період з 03.06.2011 року по 11.07.2011 року посадовими особами відповідача проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки 18.07.2011 року складено Акт № 68/23-6/32265612 за висновками якого з боку позивача встановлені наступні порушення:

1. п. 4.1, п. 4.2 статті 4, пп. 7.4.1-7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижені податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 5 535 097 грн.;

2. пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування, за 1 квартал 2011 року в розмірі 41 267 876 грн., та заниження податку на прибуток за 2010 рік в сумі 16 863 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року в сумі 16 863 грн.;

3. п. 49.1, 49.2, пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 120.1, абз. 1 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), а саме не було своєчасно подано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року.

4. п. 2 ст. 9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів» № 320/94-ВР від 22.12.1994 р. - несвоєчасне подання розрахунку ф. 1 ДФ за 4 квартал 2009 року; п. 51.1 ст. 51, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. - несвоєчасне подання розрахунку ф. 1 ДФ за 1 квартал 2011 року.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0000922360 від 08.08.2011 р., яким збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість в частині за основним платежем 139 299 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 34 825 грн.;

- № 0000932360 від 08.08.2011 р., яким зменшено від'ємне значення податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 110 701 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.

Податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку. За результати розгляду скарги рішенням ДПА в Кіровоградській області податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення з боку позивача пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті якого позивачем неправомірно сформовано податковий кредит в сумі 250 000 грн. за угодою купівлі-продажу нерухомого майна, укладеної з ПП «Трудолюбівське». Даних висновків відповідач дійшов аналізуючи Закон України «Про податок на додану вартість», а саме, що до складу податкового кредиту підлягають включенню лише суми, які були сплачені до бюджету. А так, як ПП «Трудолюбівське» не сформувало податкового зобов'язання, тому у позивача не було правових підстав для формування податкового кредиту.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.10.2010 року у справі № 2а-3489/10/1170 припинено юридичну діяльність ПП «Трудолюбівське» (а.с. 44-45).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм чинного законодавства позивач не несе відповідальності за невиконання його контрагентом зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, а отже відповідач приймаючи оскаржувані рішення діяв не на підставі та не у спосіб передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно пункту 1 розділу 1 договору купівлі-продажу комплексу з відстрочкою платежу від 23 квітня 2009 р. ПП «Трудолюбівське» (продавець) зобов'язується передати у власність, а ПП «Еллада» (покупець) зобов'язується прийняти у власність комплекс, що розташований в місті Кіровограді по вул. Мурманська, будинок 29 та сплатити за нього обговорену грошову суму у розмірі та на умовах, передбачених цим договором (а.с. 38-42). Даний договір засвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_2 23 квітня 2009 р.

В цей же день сторони договору підписали акт приймання - передачі цілого комплексу будівель (а.с. 43).

Судом першої інстанції встановлено, що згідно виписки по рахункам позивача за період з 04.05.2009 р. по 18.12.209 р. останній погасив усю суму за договором купівлі-продажу в розмірі 1 500 000 грн. (а.с. 79-86), тобто кредиторської заборгованості у позивача перед ПП «Трудолюбівське» не має.

Отже вимоги договору купівлі-продажу були виконані позивачем до припинення юридичної діяльності його контрагента.

Водночас, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо ним виконані усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має документальні підтвердження здійснених господарських операцій.

Заперечень щодо суті господарської операції та оформленні первинних бухгалтерських та податкових документів відповідачем в акті перевірки не зазначалось.

Суд першої інстанції дійшов висновку та колегія суддів з ним погоджується, що сама по собі несплата податку ПП «Трудолюбівське» (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на право формування податкового кредиту позивача.

Також колегія суддів звертає увагу на наступне.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується також практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має. зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина друга статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні адміністративних справ.

Більш того, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлених податкових накладних свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. Кожна оподаткована господарська операція, визначена в акті перевірки позивача належним чином оформлена, всі податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в обґрунтуваннях апеляційної скарги заявник апеляційної інстанції посилається на інші обставини ніж ті які були підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та є предметом у даній адміністративній справі.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального та процесуального права, тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 р. у справі № 1170/2а-4736/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун