Ухвала суду № 39575457, 24.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2014 р. м. Київ К/800/15087/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

секретаря - Наумця О.В.,

за участю представників: Державної інспекції України з контролю за цінами - Грами А.М. та Чепенко О.О., виробничо-комерційної фірми "Агромарін" - Будилка Е.Д та Михайленко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Державної інспекції України з контролю за цінами на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2014 року у справі № 815/7770/13-а за позовом виробничо - комерційної фірми "Агромарін" до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року виробничо-комерційна фірма "Агромарін" звернулася в суд з позовом до Державної інспекції України з контролю за цінами, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції України з контролю за цінами від 23.10.2013 року № 49 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення у виробничо-комерційної фірми "Агромарін" в дохід Державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки 204155,99 грн. та штрафу в сумі 204155,99 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Державної інспекції України з контролю за цінами про застосування санкцій ґрунтується на помилковому, нічим не підтвердженому висновку, що підприємство в порушення Постанови КМУ від 17.10.2007 р. №1222 "Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" в період з 1 жовтня 2012 р. по 1 жовтня 2013 р. реалізовувало молочні вироби за оптово-відпускними цінами, які збільшувалися протягом місяця більш ніж на 1% без здійснення процедури декларування їх змін, внаслідок чого отримана необґрунтована виручка в сумі 204155,99 грн. При цьому в Розрахунку суми необґрунтованої виручки, всупереч розпорядчим та первинним документам підприємства та положень законодавства, Державна інспекція України з контролю за цінами порівнювала "оптово-відпускну ціну" (взяту виключно з даних комп'ютерного звіту підприємства, а не з первинних документів), із "економічно обґрунтованою ціною", яку визначив на свій розсуд, тобто не на підставі та у спосіб, передбачений законом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2013 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2014 року скасоване рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним та скасоване рішення Державної інспекції України з контролю за цінами № 49 від 23.10.2013 року про застосування до виробничо-комерційної фірми "Агромарін" адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення у виробничо-комерційної фірми "Агромарін" в дохід державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 204155,99 грн. та штрафу в сумі 204155,99 грн.

Не погоджуючись з ухваленим у справі рішенням апеляційного суду Державна інспекція України з контролю за цінами звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 27.09.2013 року по 08.10.2013 року Сектором в Одеській області Державної інспекції України з контролю за цінами (структурний підрозділ апарату Державної інспекції України з контролю за цінами (Далі - Інспекція), відповідно до наказу Державної інспекції України з контролю за цінами №151-13 від 24.09.2013 року "Про проведення планової перевірки" була проведена планова перевірка виробничо-комерційної фірми "Агромарін" (Далі - ВКФ "Агромарін") з питань дотримання діючого порядку формування, встановлення та застосування цін на виробництво та реалізацію молочної продукції.

За результатами проведеної перевірки складений акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін виробничо-комерційною фірмою "Агромарін" № 082.

При проведенні перевірки посадовими особами Держцінінспекції України встановлено, що ВКФ "Агромарін" в порушення постанови КМУ від 17.10.2007 року № 1222 в період з 1 жовтня 2012 року по 1 жовтня 2013 року реалізовувала молоко 1,5 і 2 % жирності фасоване в поліетиленові пакети ємністю 0,5; 0,9 і 1 літр; сир кисломолочний 5 і 9 % жирності ваговий і в пачках вагою 0,2 і 1 кг; сметану 15 і 20 % жирності вагову і фасовану в поліетиленові пакети вагою 0,2; 0,25; 0,4; 0,45 і 0,5 кг за оптово-відпускними цінами, які збільшувалися протягом місяця більше ніж на 1 відсоток без здійснення процедури декларування їх змін відповідно Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2007 року №1222, внаслідок чого отримана необґрунтована виручка в сумі 204 155,99 грн.

Державною інспекцією України з контролю за цінами 23.10.2013 року прийняте рішення №49 про застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким до ВКФ "Агромарін" застосовані адміністративно-господарські санкції за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 204155,99 грн. та накладений штраф в сумі 204155,99 грн., всього: 408311,98 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у спірних правовідносинах допущене порушення державної дисципліни цін, а саме відбулася зміна оптово-відпускних цін, які збільшувалися протягом місяця більше, ніж на 1 відсоток без здійснення процедури декларування їх змін, внаслідок чого отримана необґрунтована виручка. При цьому судом не встановлене порушення відповідачем порядку проведення перевірки, визначеного законодавством.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що діюче законодавство не встановлює обов'язку підприємства встановлювати оптово-відпускні ціни окремо по кожному контрагенту, так само і Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затверджений Постановою КМ України від 17.10.2007 року № 1222, не визначає обов'язок підприємства у випадку збільшення (встановлення) ним оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначених у пункті 1 цього Порядку протягом місяця більш як на 1 відсоток декларувати такі зміни по кожному контрагенту окремо. Позивачем підвищення оптово-відпускних цін за спірний період проводилося відповідно до вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно обставин справи предметом спору є законність рішення Державної інспекції України з контролю за цінами від 23.10.2013 року №49 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін щодо підвищення оптово-відпускних цін більш як на 1% з порушенням порядку декларування, у вигляді вилучення у виробничо - комерційної фірми "Агромарін" в дохід державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки 204155,99 грн. та штрафу в сумі 204155,99 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст. 13 Закону "Про ціни та ціноутворення" державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Відповідно до п. 12 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) " Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють) оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни.

Згідно п. 1 розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 16.10.2008 № 837/А-2008 "Про запровадження регулювання оптово-відпускних цін на продовольчі товари шляхом декларування їх зміни" запроваджене регулювання оптово-відпускних цін, зокрема, на молоко коров'яче питне (пастеризоване, фасоване у плівку), сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків.

Відповідно до пункту 2 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 1222, декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.

Відповідно до пункту 9 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 1222, оптово-відпускні ціни на продовольчі товари вважаються задекларованими на день набрання чинності розпорядженням (рішенням) уповноваженого органу щодо здійснення повноважень, наданих абзацом тридцять восьмим пункту 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) ".

Таким чином, ціни на продовольчі товари, які застосовує позивач при розрахунках є задекларованими станом на листопад 2008 року (опублікування розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 16.10.2008 № 837/А-2008 "Про запровадження регулювання оптово-відпускних цін на продовольчі товари шляхом декларування їх зміни" в газеті "Одеські вісті").

Згідно з приписами статті 8 Законом України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990 № 507-ХІІ (Далі - Закон № 507-ХІІ) державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів та іншими методами, введеними Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ст.4 Закону №507-ХІІ Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджується відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Постановою Кабінетом Міністрів України від 17.10.2007 року №1222 затверджений Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари (Далі - Порядок №1222) та водночас зобов'язано Державну інспекцію з контролю за цінами забезпечити контроль за додержанням державної дисципліни цін під час реалізації продовольчих товарів.

Порядок №1222 визначає механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову.

Згідно п.2 Порядку №1222 декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.

Відповідно п.2 розділу 1 Порядку формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджене державне регулювання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 року № 373 оптово-відпускна ціна - фактична ціна, що застосовується у розрахунках за товари, які поставляються (реалізуються) суб'єктами господарювання з метою їх використання у підприємницькій діяльності, з урахуванням податку на додану вартість і транспортних витрат.

Виходячи з наведених законодавчих норм, декларуванню підлягають зміни фактичних цін, що застосовуються у розрахунках за товари, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.

Наказом від 13.08.2008 р. №341 (Далі - Наказ №341), зареєстрованим у Мін'юсті 20.08.2008 р. за №767, Мінекономіки затвердило декларацію про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджене державне регулювання, та Інструкцію щодо її заповнення та застосування.

Вимоги Інструкції поширюються на суб'єктів господарювання - юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності та фізичних осіб - підприємців, які виробляють та реалізують продовольчі товари, крім хлібобулочних виробів, щодо цін на які запроваджене державне регулювання.

Копія декларації передається покупцю. При цьому на ній продавець повинен зазначити первинні документи для проведення господарських операцій з відпуску товару (товарно-транспортну накладну, накладну на відпуск товару тощо) та назву покупця, який купив цей товар із виробленої партії. Якщо оптовий покупець продає товар наступному покупцю, він повинен зняти ксерокопію декларації і зазначити, кому він продає товар із цієї партії. І так до кінцевого роздрібного покупця. Виробник складає декларацію окремо на кожну партію товару за формою, затвердженою наказом №341, в одному примірнику, який залишається у нього.

Декларація (копія декларації) зберігається суб'єктом господарювання протягом трьох років разом з первинним документом для проведення господарських операцій з відпуску товару та надається на вимогу органів державного контролю за цінами під час перевірки додержання державної дисципліни цін, а також за письмовими запитами цих органів.

Судом першої інстанції було встановлено, що під час здійснення перевірки були проаналізовані оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 позивача, звіт з клієнтами ( НДС) позивача та встановлено, що позивачем в порушення вимог пункту 2 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 №1222, в період з 01.10.2012 р. по 01.10.2013 р. реалізовано молоко 1,5 та 2,5 відсотків жирності фасоване в поліетиленову плівку ємністю 0,5 л, 0,9 л, 1 л; сир кисломолочний 5 і 9 відсотків жирності ваговий і в пачках вагою 0,2 кг і 1 кг; сметану 15 і 20 відсотків жирності вагову і фасовану в поліетиленову плівку вагою 0,2 кг, 0,25 кг, 0,4 кг, 0,45 кг і 0,5 кг за оптово-відпускними цінами, які збільшувалися протягом місяця більш ніж на 1 відсоток без здійснення процедури декларування їх змін, що підтверджується наведеним відповідачем Розрахунком оптової торгівлі по місяцях за спірний період, внаслідок чого отримана необґрунтована виручка в сумі 204155,99.

Судом першої інстанції також було встановлено, що ВКФ "Агромарін" не надана "Декларація про оптову ціну на продовольчі товари", що унеможливлює встановлення первинної ціни від якої іде обрахування подальшого збільшення ціни та розміру такого обрахування.

Складовими ціни на товар є, зокрема собівартість і прибуток. Їх наявність в ціні є обов'язковою. Крім того, до складу ціни можуть входити акцизний збір, податок на додану вартість, націнки постачальницько-збутових організацій, торгівельні надбавки або знижки.

Ціноутворення - це процес обґрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структура.

Оптово - відпускна ціна, це фактична ціна, що застосовується у розрахунках за товари, які поставляються (реалізуються) суб'єктами господарювання з метою їх використання у підприємницькій діяльності, з урахуванням податку на додану вартість і транспортних витрат (Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання" від 17 квітня 2008 р. №373).

Так, при укладанні контракту передбачувану в ньому оптову ціну на товар з наперед зумовленими якісними характеристиками називають базовою. Вона стає фактичною ціною за поставлений товар тоді, коли передбачені в контракті умови обопільно виконані продавцем і покупцем. В іншому разі базова ціна використовується як вихідна в переговорах між сторонами при визначенні фактичної ціни товару відповідно до змінених споживчих властивостей його.

Цінова політика в Україні спрямована на регулювання державою відносин обміну між суб'єктами господарювання з метою забезпечення еквівалентності у процесі реалізації суспільного продукту, дотримання необхідної паритетності цін між галузями та видами економічної діяльності, а також забезпечення стабільності оптових та роздрібних цін.

З урахуванням наведеного позивачем у спірних правовідносинах допущена цінова дискримінація, а саме: встановлення виробником різних цін на продукцію за умови однакових витрат виробництва і якості продукції.

Судом першої інстанції досліджений наявний в матеріалах справи "Розрахунок суми необґрунтовано отриманої виручки, отриманої ВКФ "Агромарін" за період з 01.10.2012 по 01.10.2013 при оптовій реалізації молочних продуктів", який вказує на те, що позивач у спірних правовідносинах використовує цінову дискримінації. Згідно вказаного розрахунку, вбачається, що у вересні 2012 року оптово - відпускна ціна на Молоко 2,5% жир 1л складала для: "Авіаремонтник" база відпочинку - 5, 90 грн.; СП "Белая Акація" - 6, 38 грн.; Військова частина 2524 - 6, 51 грн.; Дельта Вільмар СНГ - 6, 31 грн.; Іллічівський відділ освіти - 5, 94 грн.; Одеса СБУ санаторій - 6,00 грн.; Олімпія - сервіс ПП - 6, 45 грн.; Оптомаркет ПП - 5, 40 грн.; Сонячний санаторій - 6, 20 грн.; Крім того встановлено, що така ж дискримінація має місце і по інших періодах.

Виходячи з наведеного, ВКФ "Агромарін" відпускає одну й ту ж саму молочну продукцію у період вересень 2012 р. із ціною від 5,40 грн. до 6, 38 грн., а з урахуванням оптово-відпускної ціни мало місце щомісячне підвищення її більш ніж на 1% без здійснення процедури декларування їх змін.

Згідно п.3 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 №1819, основним завданням Держцінінспекції є, зокрема, організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Відповідно ст.2 Закону України "Про ціни і ціноутворення" встановлено, що цей закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

За змістом пунктів 5, 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі мають право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Згідно ч.ч.7, 8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно ч.1 ст.8 вказаного Закону орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Відповідно ч.4 ст.5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Датою початку здійснення перевірки є 27.09.2013 р., ця дата визначена у посвідченні на проведення планової перевірки від 24.09.2013 №84.

Посвідчення від 24.09.2013 № 84 видане, як передбачено ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі наказу відповідача від 24.09.2013 №151-13 з терміном перевірки з 27.09.2013 по 08.10.2013 (8 робочих днів). Згідно із наказом відповідача від 03.10.2013 № 170-13 термін дії посвідчення подовжено до 17.10.2013 (до 15 робочих днів). Копії наказів відповідача від 24.09.2013 № 151-13 та від 03.10.2013 № 170-13 були направлені позивачу, що підтверджується матеріалами справи.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність порушень відповідачем порядку проведення перевірки, встановленого законодавством, оскільки, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Таке повідомлення було отримане позивачем 16.09.2013 р.

Відповідно ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачене законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Акт № 082 перевірки дотримання перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін складений уповноваженими особами відповідача 17.10.2013 р. Позивач від підпису та отримання зазначеного Акта відмовився, зауваження до Акта станом на 17.10.2013 не надав. У зв'язку з чим, Акт № 082 був направлений позивачу поштовим зв'язком.

Отже, відповідач надав позивачу Акт № 082 перевірки дотримання перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін у строки встановлені Законом.

Судом першої інстанції встановлено, що у спірний період позивач підвищував ціни щомісячно на 1% при реалізації молока, сиру кисломолочного та сметани, що підтверджується розрахунками за оскаржуваного рішення.

Посилання позивача та суду апеляційної інстанції щодо застосування знижок для деяких покупців молочної продукції та збільшення наказами директора оптово-відпускних цін, що приводило збільшення цін по реалізації продукції, що не перевищувало 1% щомісячно, необґрунтовані та не відповідають обставинам справи та законодавчим нормам. Оскільки заниження ціни для одних покупців і значне підвищення ціни для інших покупців вказує на підвищення ціни більше 1% без декларації. Наведеним обставинам суд першої інстанції дав належну оцінку.

Враховуючи наведене висновок суду апеляційної інстанції не ґрунтується на законодавчих нормах, оскільки Державна інспекція України з контролю за цінами мала законні підстави для прийняття рішення від 23.10.2013 року №49 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення у виробничо - комерційної фірми "Агромарін" в дохід державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки 204155,99 грн. та штрафу в сумі 204155,99 грн. за допущення порушень щодо підвищення оптово-роздрібної ціни відповідного товару протягом місяця більше ніж на 1 відсоток без здійснення процедури декларування їх змін.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог, а суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі з урахуванням вищенаведених обставин.

Згідно ст.226 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, але помилково скасоване судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суд апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню в силі, яка відповідає нормам матеріального і процесуального права та скасована апеляційним судом помилково.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної інспекції України з контролю за цінами задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2014 року скасувати, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2013 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

С