Ухвала суду № 39575330, 06.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2014 року м. Київ К/9991/6396/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого), Рибченка А.О., Цвіркуна Ю.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.11.2010 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 у справі № 2а-7658/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бізнесінвестстрой" до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року Товариством до суду заявлений позов до Державної податкової інспекції про визнання протиправними дії останньої щодо неприйняття декларацій з податку на додану вартість за період з березня по липень 2010 року та з податку на прибуток підприємства за перший квартал та півріччя 2010 року із наступним внесенням інформації податкової звітності до електронної бази податкової звітності ДПА України. Також позивачем у позовній заяві заявлено вимогу зобов'язати відповідача прийняти вказану податкову звітність, а також у подальшому приймати податкову звітність Товариства та вносити її до електронної бази податкової звітності ДПА України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у встановлені законом порядку та строки ним було подано податкові декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток, однак такі податкові декларації не було прийнято податковим органом та не було внесено до електронної бази податкової звітності ДПА України інформацію, вказану в цих податкових деклараціях.

Постановою суду першої інстанції позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, вмотивоване тим, що з врахуванням положень пп. 4.1.2 ст. 4, ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України та обставин справи щодо додержання Товариством вимог як до форми податкової декларації так і до порядку її заповнення, відповідач діяв не на підставі та не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.11.2010 змінено, доповнено третій абзац резолютивної частини постанови суду першої інстанції реченням наступного змісту: "У задоволенні позовних вимог в подальшому приймати податкову звітність ТОВ "ВКФ "Бізнесінвестрой" та вносити її до електронної бази податкової звітності ДПА України відмовити". В іншій частині судове рішення першої інстанції залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та доповнюючи його відповідним змістом колегія апеляційного суду виходила з того, що неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчинити певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача у майбутньому.

Не погодившись із судовими рішеннями, Державна податкова інспекція до Вищого адміністративного суду України подала касаційну скаргу (з додатковим поясненнями), де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати.

У поданих запереченнях на скаргу позивача просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Згідно з п. 1.11 ст.1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181-ІІІ) податкова декларація - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до абзацу першого пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

За змістом абзацу п'ятого пп. 4.1.2 п. 4.1 ст.4 Закону № 2181-ІІІ податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (додаток № 1 до наказу Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827) передбачено, якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є: відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється); відсутність скріплення печаткою підписів платника податків; відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа; відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; подання ксерокопії звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

Отже, Законом встановлено вичерпний перелік підстав щодо невизнання податкової декларації документом податкової звітності, а саме: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання її відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що подана позивачем податкова звітність за відповідні періоди була отримана податковим органом, проте інформація вказана в цих деклараціях не була внесена до електронної бази податкової звітності ДПА України. При цьому, як встановлено судами, при складанні зазначених декларацій позивачем були додержані всі необхідні вимоги, як до форми податкових декларацій, так і до порядку їх заповнення.

Наведені обставини справи свідчать про обґрунтованість висновків суду першої та апеляційної інстанцій про визнання протиправними дії державного податкового органу щодо неприйняття податкової звітності позивача з податку на додану вартість за період з березня по липень 2010 року та з податку на прибуток підприємства за перший квартал та півріччя 2010 року та зобов'язання відповідача прийняти вищезазначену податкову звітність із внесенням інформації податкової звітності до електронної бази податкової звітності ДПА України з моменту подачі.

Щодо зобов'язання відповідача приймати у подальшому таку податкову звітність та вносити її до електронної бази податкової звітності ДПА України, то в цій частині постанова апеляційного суду, сторонами не оскаржується, відповідає закону і залишається без змін з мотивів, наведених у постанові.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.11.2010 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 у справі № 2а-7658/10/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді А.О. Рибченко

Ю.І. Цвіркун