Ухвала суду № 39573011, 03.07.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

УХВАЛА

"03" липня 2014 р. Справа № 906/13/14.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Гансецького В.П.

За позовом: Приватного підприємства "Адлєр" (м.Київ)

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" (с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області)

про стягнення 164125,82 грн.

(заява про розстрочку виконання рішення суду)

Присутні:

від стягувача: не з'явився

від боржника: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 23.01.14р. стягнуто з ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" на користь ПП "Адлєр" 117591,72 грн. боргу за отриманий товар згідно договору поставки № 33/Н від 05.02.13р., 7162,96 грн. пені, 15617,62 грн. 30% річних, 23518,34 грн. штрафу, 235,18 грн. інфляційних нарахувань та 3282,51 грн. судового збору.

На виконання рішення суду видано наказ № 906/13/14 від 10.02.14р.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.14р. рішення господарського суду Житомирської області від 23.01.14р. залишено без змін.

17.04.14р., коли дана справа перебувала у Рівненському апеляційному господарському суді, на адресу господарського суду Житомирської області від ТОВ "СП "Спіка" надійшла заява від 11.04.14р. № 94 про розстрочку виконання зазначеного рішення суду на дев'ять місяців.

В обгрунтування поданої заяви боржник зазначив, що ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" є сільськогосподарським підприємством, що здійснює свою діяльність в агропромисловому секторі економіки України на території Житомирської області, результат фінансово-господарської діяльності якого залежить від вдалої посівної компанії, кліматичних умов та цін на закупівлю сільськогосподарських культур, які є динамічними.

Крім того, боржник вказав на його важке фінансове становище, що унеможливлює реальне виконання рішення від 23.01.14р. у справі № 906/13/14.

Як доказ боржником подано копії: балансу (звіту про фінансовий стан) форми №1 станом на 31.12.13р. (а.с.144) та звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за 2013 рік (а.с.145).

Боржник свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Стягувач у письмових "запереченнях" від 27.06.14р. № 27/06 на заяву боржника про розстрочку виконання рішення (а.с.153-157) проти заяви боржника заперечив, просив відмовити у її задоволенні.

На думку стягувача, боржником не подано жодного документу, який би підтверджував його дійсний фінансовий та майновий стан на сьогоднішній день (довідки банківських установ, реєструючих органів, тощо).

Стягувач зауважив, що боржник замість того, щоб здійснювати частковий розрахунок з позивачем спрямовував свої кошти на оскарження судових актів по даній справі та по інших аналогічних справах, де виступає відповідачем перед ПП "Адлєр", про що свідчать постанови Рівненського апеляційного господарського суду: від 18.03.14р. по справі № 906/16/14, від 26.03.14р. по справі № 906/13/14, від 31.03.14р. по справі № 906/19/14, від 15.04.14р. по справі № 906/18/14, від 28.04.14р. по справі № 906/17/14, постанови Вищого господарського суду України: від 10.06.14р. по справі № 906/19/14, від 17.06.14р. по справі № 906/16/14 (а.с.162-216). На думку стягувача, наявність вищевказаних рішень суду свідчить про ухилення боржника від виконання взятих на себе зобов'язань, виконання рішення суду та намагання затягнути розгляд справи і надалі не розрахуватися з стягувачем.

Крім того стягувач вказав, що він належить до тієї ж сфери господарювання, що і боржник і з вини останнього перебуває у не менш скрутному становищі, адже до цього часу не може отримати своїх коштів, якими розпоряджається боржник.

При цьому стягувач зауважив, що кошти на поточних рахунках боржника арештовані в рамках виконавчого провадження і тому незрозумілим, на думку стягувача, є той факт, як боржник збирається виконувати зобов'язання по розстрочці.

Також у вищевказаних письмових "запереченнях" від 27.06.14р. № 27/06 стягувач у зв'язку з неможливістю забезпечення явки його представника в судове засідання просив відкласти розгляд справи на іншу дату та призначити її до розгляду у режимі відеоконференції.

Господарський суд відмовив у задоволенні даного клопотання, оскільки вважає за можливе розглядати заяву боржника за відсутності представника стягувача.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що заява боржника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як видно з ст.121 ГПК України, задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до пп.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом... Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення з об'єктивними та непереборними обставинами, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Наведені боржником підстави для розстрочки виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочки виконання судового рішення, оскільки кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Зазначені боржником у заяві явища становлять один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки та носять загальний характер і у повній мірі стосуються обох договірних сторін.

Тобто, в даному випадку, відсутні виняткові обставини, які мали б своїм наслідком розстрочку виконання судового рішення.

Крім того, судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду також порушує матеріальні інтереси стягувача і може призвести до негативних наслідків для нього.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що боржником не подано доказів винятковості, викладених у його заяві, обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, оскільки зазначені в заяві боржника обставини не є винятковими та такими, що перешкоджають виконанню рішення суду від 23.01.14р., яке набрало законної сили.

У зв'язку з цим суд відмовляє у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 121 ГПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" про розстрочку виконання рішення суду від 23.01.14р. у справі № 906/13/14 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек.).