Рішення № 39569162, 26.06.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" червня 2014 р. Справа № 906/549/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Заруцька І.В. - довіреність № 03/649 від 24.02.14р.

від відповідача: Чернюк А.В. - довіреність №26/217 від 03.03.14р.

від третьої особи: не з'явився

прокурор: Чумаченко А.А. - посвідчення № 011982 видане 24.10.12р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом В.о. прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир)

до Житомирської міської ради (м.Житомир)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство "Керамік" (м. Житомир)

про визнання незаконним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії

Прокурор звернувся з позовом про визнання незаконним та скасувати п. 1.2. рішення Житомирської міської ради від 27.02.14 № 647 "Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Житомира житлових будинків" щодо відмови у прийнятті в комунальну власність територіальної громади м. Житомира державної власності житлового будинку за адресою м. Житомир, вул. Максютова, 16-з (п. 1.2.1.), хліву до житлового будинку № 16-з по вул. Максютова (п. 1.2.2.), житлового будинку №9 по вул. Максютова разом з обладнанням, згідно з додатком 1 до даного рішення (п. 1.2.3.) та зобов'язання Житомирської міської ради прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Житомира за актами приймання передачі житловий будинок за адресою м. Житомир, вул. Максютова, 16-з балансовою вартістю 184,654 тис. грн., хлів до житлового будинку (13568133.6.ААББЕА104) 16-з та житловий будинок з обладнанням (13568133.6.ААББЕА105 котел нагрівальний, 13568133.6.ААББЕА108 плита газова 1993, 13568133.6.ААББЕА109 плита газова 1994, 13568133.6.ААББЕА110 плита газова 1994, 13568133.6.ААББЕА111 котел АГВ 1987, 13568133.6.ААББЕА112 котел АГВ) за адресою: м. Житомир, вул. Максютова, 9 балансовою вартістю 110,855 тис. грн.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив.

Третя особа повноважного представника в судове засідання не направила, вимог ухвали суду від 10.06.14р. не виконала, про причини неявки не повідомила, хоча про час і місце засідання суду повідомлена своєчасно та належним чином (а.с. 62).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство "Керамік" створене відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 04.12.1996 № 387-АТ шляхом виділення та перетворення структурного підрозділу з ВАТ "Житомирпромбудінвест" у відкрите акціонерне товариство згідно з указами Президента України від 26.11.1994р. № 699/94 "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" та від 19.03.1996р. № 194/96 "Про завдання та особливості приватизації державного майна у 1996 році" (а.с. 14).

Згідно реєстру державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів на балансі Відкритого акціонерного товариства "Керамік" знаходяться об'єкти державної власності, а саме: житловий будинок за адресою м. Житомир, вул. Максютова, 16-з, хлів до житлового будинку (13568133.6.ААББЕА104) та житловий будинок з обладнанням (13568133.6.ААББЕА105 котел нагрівальний, 13568133.6.ААББЕА108 плита газова 1993, 13568133.6.ААББЕА109 плита газова 1994, 13568133.6.ААББЕА110 плита газова 1994, 13568133.6.ААББЕА111 котел АГВ 1987, 13568133.6.ААББЕА112 котел АГВ) за адресою: м. Житомир, вул. Максютова, 9.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 20.03.2008р. порушено провадження по справі №4/14"Б" про визнання банкрутство ВАТ "Керамік" і постановою господарського суду Житомирської області від 20.03.2008р. ВАТ "Керамік" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника Вербила Ю.В. (а.с. 68-70).

Ліквідатор ВАТ "Керамік" Вербило Ю.В. повідомив Житомирську міську раду, що на балансі ВАТ "Керамік" перебуває 2 житлових будинки за адресами: м. Житомир, вул.Максютова, 9, 16-з, які є державною власністю і відповідно до ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" /в редакції Закону чинній до 18 січня 2013р./ мають бути передані до комунальної власності територіальної громади м. Житомира без додаткових умов (а.с. 15-17).

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області повідомлено Житомирську міську раду листом № 08/4008 від 27.11.2009р. "Щодо передачі державного майна до комунальної власності" (а.с.18), зокрема зазначено, що в процесі приватизації до статутного капіталу ВАТ "Керамік" не увійшли об'єкти житлового фонду, але рахуються на його балансі та є об'єктами державної власності житлові будинки по вул. Максютова, 9, 16-з у м. Житомирі.

27.02.14р. Житомирська міська рада на тридцять третій сесії шостого скликання прийняла рішення, згідно п.1.2 якого відмовила у прийнятті в комунальну власність територіальної громади міста Житомира із державної власності (балансоутримувач ВАТ "Керамік") житлового будинку № 16з по вул.Максютова; хліва до житлового будинку за адресою м. Житомир, вул. Максютова, 16з; житлового будинку № 9 по вул. Максютова разом з обладнанням, згідно з додатком № 1 (а.с. 20-21).

Відповідно до ст.ст.1, 3, 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", об'єктами передачі є, зокрема, об'єкти житлового фонду, гуртожитки та інші об'єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом. Ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування. Передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст.4 Житлового кодексу України, житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення). До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Згідно з п. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Згідно ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Таким чином, відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", об'єкти житлового фонду (гуртожитки, житлові будинки) не підлягають відчуженню у ліквідаційній процедурі, а повинні бути передані до комунальної власності відповідної територіальної громади міста і під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатор банкрута зобов'язаний передати до комунальної власності об'єкти житлового фонду, а відповідні міські, селищні, сільські ради зобов'язані їх прийняти за актами приймання - передачі без будь-яких додаткових умов.

В даному випадку, прийняття об'єктів житлового фонду, які перебувають на балансі ВАТ "Керамік", у комунальну власність м. Житомира має відбуватись за актами приймання - передачі. При цьому немає необхідності у прийнятті радою відповідного рішення.

За приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Згідно з п.2 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення Житомирської міської ради суперечить вимогам законодавства.

Враховуючи викладене, позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

У відповідності до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно роз'яснень, наведених у п.2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

В цій же постанові пленуму ВГСУ роз'яснено, що судовий збір з позовної заяви про право власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (п.2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до позовної заяви предметом позову є визнання не законним та скасування п. 1.2. рішення та зобов'язання прийняти до комунальної власності майно, тобто, одночасно позовна вимога немайнового характеру та позовна вимога майнового характеру (щодо прийняття до комунальної власності майно відповідно до вартості, визначеною нормативно-грошовою оцінкою).

Підпунктом 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, тобто 1218,00 грн.

Відповідно до пп.3 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

З урахуванням вартості (нормативно-грошової оцінки) майна, яке слід прийняти до комунальної власності щодо якої заявлено позовну вимогу, в даному випадку, розмір судового збору за розгляд зазначеної вимоги становить 5910,18 грн.

Таким чином, з Житомирської міської ради в доход Державного бюджету України підлягає стягненню загалом 7128,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати п. 1.2. рішення Житомирської міської ради від 27.02.2014р. № 647 «Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м.Житомира житлових будинків» щодо відмови у прийнятті в комунальну власність територіальної громади м. Житомира із державної власності житлового будинку за адресою м. Житомир, вул. Максютова, 16-з (п. 1.2.1.), хліву до житлового будинку № 16-з по вул. Максютова (п. 1.2.2.), житлового будинку № 9 по вул. Максютова разом з обладнанням, згідно з додатком 1 до даного рішення (п. 1.2.3.).

3. Житомирській міській раді прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Житомира за актами приймання передачі житловий будинок за адресою м. Житомир, вул. Максютова, 16-з балансовою вартістю 184654,00грн., хлів до житлового будинку (13568133.6.ААББЕА104) 16-з та житловий будинок з обладнанням (13568133.6.ААББЕА105 котел нагрівальний; 13568133.6.ААББЕА108 плита газова 1993; 13568133.6.ААББЕА109 плита газова 1994; 13568133.6.ААББЕА110 плита газова 1994, 13568133.6.ААББЕА111 котел АГВ 1987; 13568133.6.ААББЕА112 котел АГВ) за адресою: м. Житомир, вул. Максютова, 9, балансовою вартістю 110855,00грн.

4. Стягнути з Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, майд.С.П.Корольова, 4/2, код 13576954) в доход Державного бюджету України 7128,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.07.14

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк: Біленька Ю.П.

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід.),

3 - третій особі (рек. з повід.)