Ухвала суду № 39572278, 25.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року Справа № 876/10221/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Рак Х.І.,

представника відповідача - Шевчука І.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі за позовом Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Концерн-Електрон" завод "Полімер-Електрон" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова (правонаступник - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

11 березня 2013 року позивач - ДП ПАТ "Концерн-Електрон" Завод "Полімер-Електрон" звернувся в суд з позовом до відповідача - ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року № 0004872300/18685 та №0004882300/18687.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби від 09 листопада 2012 року № 0004872300/18685 та №0004882300/18687.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що перевіркою встановлено відсутність у ДП ПАТ "Концерн-Електрон" Завод "Полімер-Електрон" належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів щодо взаємовідносин з ТОВ "Епіцентр-К", а саме: акти виконаних робіт не містять конкретизації консультаційних послуг, що були надані позивачу, не зазначено, в якому обсязі такі послуги були надані, яким чином розрахована вартість таких послуг тощо. До перевірки також не представлено жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження господарських операцій з ФОП ОСОБА_2, які би свідчили про надання останньою транспортно-експедиційних послуг позивачу. Таким чином ДП ПАТ "Концерн-Електрон" Завод "Полімер-Електрон" у період, який підлягав перевірці, завищило витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податковий кредит за рахунок включення до таких вартості наданих консультаційних та транспортно-експедиційних послуг та ПДВ, сплаченого в ціні таких послуг. Враховуючи наведене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача (апелянта) - Шевчук І.З. в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтованими, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, тому суд, відповідно до положень ч.4 ст.196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення предстаника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м.Львова проведено документальну виїзну планову перевірку ДП ПАТ "Концерн-Електрон" Завод "Полімер-Електрон" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2012 року, якою встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.138.2, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року на суму 84064,00 грн., в тому числі за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 49083,00 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 84064,00 грн., а також до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 120615,00 грн., та за І півріччя 2012 року на суму 234604,00 грн.; порушення п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року на суму 166040,00 грн., в т.ч. за квітень 2011 року на суму 3600,00 грн., за травень 2011 року на суму 4800,00 грн., за червень 2011 року на суму 27026,00 грн., за липень 2011 року на суму 6100,00 грн., за серпень 2011 року на суму 3400,00 грн., за вересень 2011 року на суму 9058,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 12542,00 грн., за листопад 2011 року на суму 10141,00 грн., за грудень 2011 року на суму 7734,00 грн., за січень 2012 року на суму 17883,00 грн., за лютий 2012 року на суму 23888,00 грн., за березень 2012 року на суму 3425,00 грн., за квітень 2012 року на суму 24169,00 грн., за травень 2012 року на суму 4167,00 грн., за червень 2012 року на суму 8107,00 грн.

За результатам перевірки складено Акт № 166/2240/23974489 від 26 жовтня 2012 року.

09 листопада 2012 року на підставі вказаного акту ДПІ у Шевченківському районі м.Львова прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0004872300/18685, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 84064,00 грн., в т.ч. за основним платежем 84064,00 грн. та № 0004882300/18687, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 198694,50 грн., в т.ч. основний платіж- 166040,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 32654,50 грн.

Позивач скористався правом досудового врегулювання вказаного податкового спору в адміністративному порядку, проте в порядку адміністративного оскарження вищевказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно включено до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток та витрат на збут товару вартість консультаційних послуг, наданих ТОВ "Епіцентр-К" та вартість транспортно-експедиційних послуг, наданих СПД ФО ОСОБА_2, оскільки такі витрати підтверджено первинними бухгалтерськими документами, які оформлені належним чином і не мають недоліків. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі помилкових висновків ДПІ у Шевченківському районі м.Львова про порушення ДП ПАТ "Концерн-Електрон" Завод "Полімер-Електрон" податкового законодавства. Відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення та не надав доказів на обґрунтування власних заперечень.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п.п.138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, а саме: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судах; плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; інші витрати загальногосподарського призначення.

П.138.2 ст.138 ПК України передбачає, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п. 139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

П.198.3 ст. 198 ПК України передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 ПК України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

П. 44.1 ст. 44 ПК України визначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення продажу товару ДП ПАТ "Концерн-Електрон" Завод "Полімер-Електрон" у мережі гіпермаркетів "Епіцентр" (ТОВ "Епіцентр-К") 30 грудня 2010 року між вказаними юридичними особами укладено договір №657210 про надання консультацій.

Відповідно до умов вказаного договору розмір оплати за консультації, яку замовник зобов'язаний сплатити виконавцеві за надання консультацій згідно з п.п.1.3.1-1.3.7 договору, складає 8% без ПДВ від суми реалізованого товару, поставленого за договором поставки № 2045/10/10 від 01 квітня 2010 року між замовником та виконавцем, за кожен квартал. Перелік консультацій визначений в п. 1.3 договору.

На підтвердження господарських операцій з ТОВ "Епіцентр-К" в обґрунтування підстав віднесення до податкового кредиту позивачем надано: акт виконання робіт (надання послуг) № Ком/01-0005320 від 21 червня 2012 року на суму 15786,67 грн. (без ПДВ); розрахунок до акту № Ком/01-0005320; податкову накладну від 21 червня 2012 року на суму 15786,67 грн. (без ПДВ); акт виконання робіт (надання послуг) № Ком/01-0001742 від 21 лютого 2012 року на суму 10946,67 грн. (без ПДВ); розрахунок до акту № Ком/01-0001742; податкову накладну від 21 лютого 2012 року на суму 10946,67 грн. (без ПДВ); акт виконання робіт (надання послуг) № Ком/01-0001496 від 29 лютого 2012 року на суму 89120,00 грн. (без ПДВ); розрахунок до акту № Ком/01-0001496; податкову накладну від 29 лютого 2012 року на суму 89120,00 грн. (без ПДВ); акт виконання робіт (надання послуг) № Ком/01-0006363 від 17 червня 2011 року на суму 49240,00 грн. (без ПДВ); розрахунок до акту № Ком/01-0006363; акт виконання робіт (надання послуг) № Ком/01-0010259 від 30 листопада 2011 року на суму 19546,67 грн. (без ПДВ); розрахунок до акту № Ком/01-0010259; податкову накладну від 30 листопада 2011 року на суму 19546,67 грн. (без ПДВ); акт виконання робіт (надання послуг) № Ком/01-0008983 від 14 листопада 2011 року на суму 3913,33 грн. (без ПДВ); розрахунок до акту № Ком/01-0008983; податкову накладну від 14 листопада 2011 року на суму 3913,33 грн. (без ПДВ).

Оплата вартості наданих позивачу ТОВ "Епіцентр-К" послуг здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень.

Між ДП ПАТ "Концерн-Електрон" Завод "Полімер-Електрон" та ФОП ОСОБА_2 укладено договори про надання експедиційних послуг щодо перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України № 2/2209/28 від 05 січня 2009 року та № 2/2012 від 10 січня 2012 року.

На підтвердження господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 в обґрунтування підстав віднесення витрат на збут позивачем надано ряд первинних документів, зокрема податкові накладні: від 04 жовтня 2011 року № 6, від 03 жовтня 2011 року № 3, від 03 жовтня 2011 року № 2, від 01 жовтня 2011 року № 1, від 06 жовтня 2011 року № 14, від 06 жовтня 2011 року № 13, від 05 жовтня 2011 року № 8, від 04 жовтня 2011 року № 7, від 11 жовтня 2011 року № 19, від 10 жовтня 2011 року № 18, від 07 жовтня 2011 року № 16, від 07 жовтня 2011 року № 15, від 13 жовтня 2011 року № 26, від 13 жовтня 2011 року № 25, від 12 жовтня 2011 року № 22, від 12 жовтня 2011 року № 21, від 18 жовтня 2011 року № 32, від 17 жовтня 2011 року № 31, від 14 жовтня 2011 року № 28, від 14 жовтня 2011 року № 27, від 20 жовтня 2011 року № 40, від 19 жовтня 2011 року № 33, від 27 жовтня 2011 року № 49, від 26 жовтня 2011 року № 48, від 25 жовтня 2011 року № 46, від 31 жовтня 2011 року № 55, від 28 жовтня 2011 року № 51, від 20 жовтня 2011 року № 41, від 21 жовтня 2011 року № 42; від 02 грудня 2011 року № 2, від 06 грудня 2011 року № 4, від 16 грудня 2011 року № 15, від 29 грудня 2011 року № 22, а також відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та товарно-транспортні накладні.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції між позивачем та контрагентами - ТОВ "Епіцентр-К", ФОП ОСОБА_2 підтверджуються первинними документами, які повністю відповідають вимогам до первинних документів, передбачених п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні". Оскільки підставою для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідно до вимог ПК України, є належним чином оформлені податкові накладні, тому позивачем повністю дотримано всі вимоги чинного законодавства щодо формування податкового кредиту та адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством.

Представник ДПІ у Шевченківському районі м.Львова жодних зауважень до оформлення вище перелічених документів у судовому засіданні не висловив, також не заперечив реальність та товарність відповідних господарських операцій.

Разом з тим, апелянт вказує на те, що до перевірки вищевказані первинні документи не були надані, що виключає право позивача на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Колегія суддів вважає такі покликання безпідставними, виходячи з наступного.

П.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України передбачає, що контролюючi органи мають право запитувати та вивчати пiд час проведення перевiрок первиннi документи, що використовуються в бухгалтерському облiку, регiстри, фiнансову, статистичну та iншу звiтнiсть, пов'язану з обчисленням i сплатою податкiв, зборiв, платежiв, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючi органи.

Вiдповiдно до п.85.4 ст.85 ПК України при проведеннi перевiрок посадовi особи контролюючого органу мають право отримувати у платникiв податкiв належним чином завiренi копiї первинних фiнансово-господарських, бухгалтерських та iнших документiв, що свiдчать про приховування (заниження) об'єктiв оподаткування, несплату податкiв, зборiв, платежiв, порушення вимог iншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючi органи.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевiрку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати вiд платника податкiв або його законних представникiв копiї документiв, що належать до предмета перевiрки. Такi копiї повиннi бути засвiдченi пiдписом платника податкiв або його посадової особи та скрiпленi печаткою (за наявності) (п. 85.8. ст. 85 ПКУкраїни).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що податковий орган витребовував у ДП ПАТ "Концерн-Електрон" Завод "Полімер-Електрон" первинні бухгалтерські документи, також відсутні докази відмови позивача надати такі документи на вимогу податкового органу.

Колегія суддів також вважає безпідставними покликання апелянта на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 12 грудня 2012 року у справі №1328/9816/12 про притягнення генерального директора ДП ПАТ "Концерн-Електрон" Завод "Полімер-Електрон" до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП (порушення порядку ведення податкового обліку), оскільки з встановлених у даній постанові обставин про порушення ОСОБА_3 порядку ведення податкового обліку не вбачається, що позивач неналежним чином оформляв первинні бухгалтерські документи щодо взаємовідносин з контрагентами- ТОВ "Епіцентр-К" та ФОП ОСОБА_2, а тому колегія суддів не приймає її до уваги.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту та адміністративних витрат.

Колегія суддів звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов'язання (шляхом прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із ст.9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у рішенні в справі "Щокін проти України"(п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні." Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Відповідно до ч.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення № 0004872300/18685 та №0004882300/18687 від 09 листопада 2012 року прийняті неправомірно.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі № 813/1814/13-а -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст ухвали виготовлений 27.06.2014 року.