Постанова № 39569533, 26.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року Справа № 876/15469/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючого судді - Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,

та за участі осіб:

від позивача - Яремко В.П.,

від відповідача - Мокрій Р.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі за позовом Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

22.08.2013 року Сокальська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася з позовом до публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» у якому просила з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 19.09.2013 року та від 22.10.2013 року стягнути з банківських рахунків платника кошти для погашення податкового боргу в сумі 8 074 061,28 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року в справі №813/6517/13-а заявлений позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржило публічне акціонерне товариство «Шахта «Надія», яке покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. У поданій апеляційній скарзі вказує на те, що в силу вимог ст.183-3 КАС України та положень ПК України, у позивача не було правових підстав для звернення до суду із адміністративним позовом, оскільки чинним законодавством передбачено лише право податкових органів на звернення до суду із поданням про стягнення коштів податкового боргу, чого Сокальською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області не дотримано. Відтак, оскільки позивач не звертався із відповідним поданням у встановленому порядку, то права на звернення із позовом він не набув.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідача наявний податковий борг який ним не сплачений у встановлені строки, а тому такий у відповідності до п.95.3 ст.95 ПК України повинен бути стягнутий за рішенням суду.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими з таких міркувань.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що податковий борг ПАТ «Шахта «Надія» становить 8074061,28 грн. щодо несплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань з податку на додану вартість, зі збору за спеціальне використання води, з екологічного та земельного податку.

Вказаний податковий борг в сумі 8074061,28 грн. був несплаченим, що зумовило звернення Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області із даним адміністративним позовом до суду.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Податковим кодексом України регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст.ст.95-99 ПК України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Згідно, п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В силу п.п.95.3, 95.4 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Разом з тим, апеляційний суд, вважає за необхідне звернути увагу на те, що в ПК України процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі є різною.

Зі змісту викладених норм, податковий орган звертаючись до суду з вимогою про погашення податкового боргу, повинен чітко сформулювати свою вимогу, зазначивши чи це погашення відбуватиметься шляхом стягнення грошових коштів платника податків, які перебувають на його рахунках в установах банків, чи таке погашення податкового боргу здійснюватиметься через отримання у суду дозволу на реалізацію майна боржника.

Відповідно до абзацу 1 п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма ПК України кореспондується з п.3 ч.1 ст.183-3 КАС України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом. Зазначена норма є спеціальною правовою нормою щодо інших норм КАС України.

Відтак, в порядку позовного провадження підлягає розгляду саме позовна вимога про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Вимоги про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків, відкритих у банках, обслуговуючих відповідача, а так само за рахунок готівки, що йому належить, необхідно розглядати в спеціальному порядку, що визначений ст.183-3 КАС України, за поданням податкового органу.

Зважаючи на те, що Сокальська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області фактично просить стягнути кошти податкового боргу публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» з його рахунків відкритих у банках і дана обставина не була врахована судом першої інстанції при вирішенні спору по суті, однак має істотне значення для його правильного вирішення, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку із невідповідністю обраного позивачем способу захисту права та невідповідністю форми звернення до суду за таким захистом.

При цьому, Сокальській об'єднананій державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області слід роз'яснити її можливість повторного звернення до суду, однак із відповідною формою такого звернення у вигляді подання відповідно до ст.183-3 КАС України.

Так, відповідно до п.59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підсумовуючи, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційну скаргу належить задовольнити, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі № 813/6517/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська

Повний текст постанови виготовлений 01.07.2014