Постанова № 39571410, 27.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2014 року 08:37 № 826/4941/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Плюс» до 3-тя особаКиївської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_1 провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр плюс» (надалі - позивач або ТОВ «Прем'єр плюс») з позовом до Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 (надалі - третя особа), в якому просить:

- визнати протиправним рішення Дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (Ідентифікаційний код: 21707287) від 27.02.2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, видане КМ КДКА 29.10.2009 року);

- скасувати рішення Дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (Ідентифікаційний код: 21707287) від 27.02.2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, видане КМ КДКА 29.10.2009 року);

- зобов'язати Київську міську кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (Ідентифікаційний код: 21707287) порушити дисциплінарне провадження відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, видане КМ КДКА 29.10.2009 року);

- ухвалити нове рішення за наслідками розгляду скарги на дії адвоката ОСОБА_1, яким припинити право на заняття адвокатською діяльності ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, видане КМ КДКА 29.10.2009 року).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2014 року відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури безпідставно відмовлено оскаржуваним рішенням у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.

У судове засідання від 16.06.2014 року з'явилися представник позивача та третя особа.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи. Про причини неявки у судове засідання відповідач суду не повідомляв, клопотань чи заяв про розгляд справи без участі його представника або про відкладення судового засідання не заявляв.

Третя особа у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначивши, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв у межах та на підставі наданих йому повноважень.

Суд у судовому засіданні 16.06.2014 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Прем'єр плюс» звернулося до Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_1 від 26.11.2013 року, в якій позивач просив здійснити дисциплінарне провадження відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_1, виданого 29.10.2009 року Київським міським КДКА на підставі рішення №35-29-36 від 29.10.2009 року), припинити право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_1, виданого 29.10.2009 року Київським міським КДКА на підставі рішення №35-29-36 від 29.10.2009 року), про результати розгляду даної заяви та здійснені заходи письмово повідомити заявника - надіслати копію відповідних документів на адресу: 61001, м. Харків, вул. Юр'ївська, буд. 17.

В обґрунтування вищезазначеної скарги, представником ТОВ «Прем'єр плюс» вказано, що ОСОБА_1 виконує повноваження ліквідатора (арбітражного керуючого) та має право здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_2 від 14.03.2013 року, що, за твердженнями останнього, є несумісним із здійсненням ОСОБА_1 адвокатської діяльності, відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За результатами розгляду скарги ТОВ «Прем'єр плюс» Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (дисциплінарної палати) прийнято рішення від 27.02.2014 року, яким вирішено відмовити в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, видане КМ КДКА 29.10.2009 року).

Вважаючи рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.02.2014 року протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні є Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI (надалі - Закон №5076).

Розділом VI Закону №5076 встановлені загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката.

Так, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України (ст. 33 Закону №5076).

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону №5076, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом (ч. 2 ст. 34 Закону №5076).

При цьому, не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку (ч. 3 ст. 34 Закону №5076).

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону №5076, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі (ст. 37 Закону №5076).

Приписами ст. 39 Закону №5076 передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Як зазначено представником позивача, ТОВ «Прем'єр плюс» оскаржуване рішення від 27.02.2014 року отримало засобами поштового зв'язку 09.04.2014 року, а до суду звернулося 11.04.2014 року (відповідно до відмітки поштового штемпелю на конверті, в якому надійшла позовна заява до суду), у зв'язку з чим просить суд поновити строк на звернення до суду. При цьому, іншого відповідачем не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, з огляду на що суд дійшов висновку про наявність у позивача поважних причин для пропуску строку звернення до суду.

Водночас, як було зазначено вище, позивач звернувся до Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на адвоката ОСОБА_1 із зазначенням, що останній виконує повноваження ліквідатора (арбітражного керуючого) та має право здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_2 від 14.03.2013 року, що, за твердженнями останнього, є несумісним із здійсненням ОСОБА_1 адвокатської діяльності, відповідно до положень ч. 1 ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону №5076, несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність.

З огляду на викладене вище вбачається, що саме п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 року №3206-VI (надалі - Закон №3206) визначено, у тому числі, перелік діяльності несумісної з діяльністю адвоката.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №3206, суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення, зокрема, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим; б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад; в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування; г) військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації, на особливий період стосовно їхньої підприємницької діяльності; ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій); д) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту; е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, доходів і зборів; є) члени Центральної виборчої комісії; ж) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим.

Таким чином, суд критично оцінює твердження представника позивача про порушення з боку ОСОБА_1 вимог щодо несумісності з посиланням на віднесення третьої особи до категорії осіб, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (у тому числі ліквідатора (арбітражного керуючого), оскільки даний перелік осіб визначений п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону №3206, а не п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №3206, як це передбачено вимогами щодо несумісності у відповідності до вимог ч. 1 ст. 7 Закону №5076.

З урахуванням викладеного вище, а також предмету і підстав заявленого позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (Ідентифікаційний код: 21707287) від 27.02.2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, видане КМ КДКА 29.10.2009 року).

Щодо решти позовних вимог, які полягають у зобов'язанні відповідача вчинити певні дії, слід зазначити, що останні мають похідний характер від розглянутих вище позовних вимог, щодо яких суд дійшов висновку про відмову у їхньому задоволенні, а, отже, вимоги про зобов'язання Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (Ідентифікаційний код: 21707287) порушити дисциплінарне провадження відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, видане КМ КДКА 29.10.2009 року) та ухвалити нове рішення за наслідками розгляду скарги на дії адвоката ОСОБА_1, яким припинити право на заняття адвокатською діяльності ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, видане КМ КДКА 29.10.2009 року) також задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок