Ухвала суду № 39568671, 25.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року Справа № 876/14286/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

представника позивача Мельничука В.В.,

представника відповідача Чорнія О.Б.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Львівенергоспецремонт" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року по справі №813/358/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Львівенергоспецремонт" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з відокремленого підрозділу "Львівенергоспецремонт" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" заборгованість в сумі 37 323,46 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року позов задоволено: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на користь Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області суму переплати пенсії 37 323,46 грн..

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" постанову суду першої інстанції оскаржило, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування апеляційної cкарги вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 21 КАС України, передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Оскільки позовні вимоги заявлені про відшкодування шкоди за відсутності публічно-правового спору, то даний спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги, а представник відповідача підтримав їх.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до поданої ОСОБА_3 заяви про призначення пенсії від 10.04.1993 року вказаному громадянину було призначено пенсію по віку від заробітної плати та стажу.

Відокремленим підрозділом «Львівенергоспецремонт» виробничого енергетичного об'єднання «Львівенерго» видано довідку № 37 від 06.05.1993 року про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_3 з 01.04.1991 року по 31.03.1993 року.

17.09.2012 року позивачем проведено зустрічну перевірку щодо підтвердження факту пільгового стажу роботи, про що складено Акт зустрічної перевірки. Перевіркою встановлено, що довідка № 37 від 06.05.1993 року, видана ОСОБА_3 про заробітну плату за період з 01.04.1991 року по 31.03.1993 року не відповідає дійсності.

17.09.2012 року відповідачем видано довідку № 538 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_3, відповідно до якої його заробітна плата за 1991-1993 роки становить 2,36 грн. Довідку видано на основі книг обліку праці та розрахунків, які знаходяться на зберіганні відокремленого підрозділу «Львівенергоспецремонт» публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго».

Відповідно до розрахунку переплати по пенсійній справі № 115279 (ОСОБА_3) сума переплати пенсії пенсіонеру ОСОБА_3 за період з січня 2004 року по листопад 2012 року становить 37323,46 грн..

11.12.2012 року позивачем направлено відповідачу претензію № 8172/03 в порядку досудового врегулювання спору про повернення надміру виплаченої пенсії у сумі 37323,46 грн. Коштів, зазначених у претензії, позивачу не повернуто, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції вирішуючи спір по суті, прийшов до висновку, що він повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Однак, колегія суддів не погоджується з цим виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини четвертої статті 21 КАС, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З наявних в матеріалах справи документів, видно, що ПАТ «ДТЕК Західенерго» у спірних відносинах не виконує функцій суб'єкта владних повноважень, а виступає організацією, яка надала документи (довідку про заробітну плату ОСОБА_3 за період роботи з 1991 року по 1993 року), згідно особових рахунків, які знаходяться в ПАТ «ДТЕК Західенерго» на зберіганні.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Вище зазначені положення процесуального закону судом першої інстанції залишені поза увагою. А оскільки позивач в позовній заяві просив лише відшкодувати шкоду, при цьому не заявляв вимог вирішити публічно-правовий спір, то у суду першої інстанції не було достатньо правових підстав розглядати даний спір в порядку адміністративного судочинства, а такий слід було розглядати за правилами ГПК України.

Така думка висловлена в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 18 червня 2013 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та відшкодування суми зайво виплаченої пенсії.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду та закриття провадження у справі у зв'язку з неналежністю розгляду справи в порядку адміністративного судочинства на підставі п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст. ст. 160, 193, 195, 196, п. 4 ч. 1 ст. 198, 206, 254 КАС України

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Львівенергоспецремонт" задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року по справі №813/358/13-а - скасувати і провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич