Ухвала суду № 39566968, 25.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 р. Справа № 876/12642/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року по справі №809/2522/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області до Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2013 року Управління Пенсійного фонду в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області звернулося до суду з адміністративним позовом, яким просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" борг по сумах виплачених пільгових пенсій за Списком №1 та Списком №2 за липень 2013 року в розмірі 8608,13 грн..

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" на користь Управління Пенсійного фонду в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області заборгованість із відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за липень 2013 року в сумі 7678 грн. 77 коп.. В решті позову відмовлено.

Управління Пенсійного фонду в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області постанову суду першої інстанції оскаржило, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити в повному обсязі.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог стосовно колишніх працівників ОСОБА_1, та ОСОБА_2, мотивуючи це тим, що дані особи працювали в Ковалівському філіалі орендного товариства "Прикарпаття", а в подальшому були переведені і продовжували працювати в Коваліському КП "Меткабель", яке утворилось шляхом виділення в окрему юридичну особу. Вважає дані твердження безпідставними, оскільки, в період діяльності Коваліський філіал не мав статусу юридичної особи, а був структурним підрозділом відповідача, а тому колишнім працівникам ОСОБА_1, та ОСОБА_2, що здобули необхідний стаж на двох підприємствах, відшкодування пільгових пенсій повинно проводитися пропорційно до частки відпрацьованого часу, що передбачено п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р., № 21-1.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.01.2013 року, державну реєстрацію юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" проведено 20.04.1994 року (а.с. 14-15).

Публічне акціонерне товариство "Прикарпаття" взятий на облік Управлінням Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі та є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій за Списками №1 та №2, призначених відповідно до пунктів "а", "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача, призначено та виплачуються пенсії на пільгових умовах за Списками №1, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та за Списком №2, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", щодо колишніх працівників підприємства: ОСОБА_1, та ОСОБА_2 нараховується частка за відпрацьований період 42,98% та 49,71% відповідно, з чим відповідач не погоджується.

Відповідно до карток особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками №1 та №2 в період з 01.07.2013 року по 26.07.2013 (а.с.13), за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за Списком №1, за липень 2013 року в сумі 3958,44 грн., та за Списком №2, за липень 2013 року в сумі 4649,69 грн., що в загальному розмірі становить 8608,13 грн.

Дані обставини підтверджуються розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 (а.с.11) та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 (а.с.8-9).

Відповідно до частини 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний в порядку та розмірах, визначених статтями 3-5 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, згідно з частиною 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» розмір збору визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, передбаченого статтею 2 цього Закону.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 січня 2003 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Обставини щодо встановлення юридичної особи, яка повинна відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонеру ОСОБА_1, встановленні на підставі ухвал Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року у адміністративній справі за №9104/107275/11 (а.с.62-63) та від 08 серпня 2013 року у справі за №2443/12/9104 (а.с.64-66), а також підтверджені ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 липня 2013 року за №К/800/13947/13 (а.с.67-68).

На підставі вищенаведених ухвал, встановлено, що кошти на відшкодування витрат з виплати пенсій, в томі числі ОСОБА_1, підлягають відшкодуванню Ковалівським колективним підприємством «Меткабель», а не відповідачем по справі.

З аналогічних підстав, відшкодування витрат на доставку та виплату пільгової пенсії по пенсіонеру ОСОБА_2, повинне здійснюватись Ковалівським колективним підприємством «Меткабель».

Вищевказана особа набула трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах під час роботи на Державному підприємстві "Прикарпаття", в Коломийському орендному підприємстві "Прикарпаття", до якого входив й Ковалівський філіал, також під час роботи в ЗАТ "Прикарпаття".

Проте, в процесі виділення із Закритого акціонерного товариства "Прикарпаття" Ковалівського філіалу в окреме підприємство - Ковалівське колективне підприємство "Меткабель", Закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" не є правонаступником в частині майнових прав та обов'язків, що належали Ковалівському філіалу в результаті його виділення з Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" та отримання в процесі цього від Закритого акціонерного товариства "Прикарпаття" всього майна вказаного філіалу.

Вищенаведені висновки викладені в рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.2008 року у справі № 14/30, що набрало законної сили.

В даному випадку, таким правонаступником в частині обов'язку по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій гр. ОСОБА_2, який набув необхідного страхового стажу для отримання пільгової пенсій під час роботи в Ковалівському філіалі Коломийського виробничого об'єднання металовиробів "Прикарпаття", а в подальшому - заводі "Прикарпаття" та колективному орендному підприємстві "Прикарпаття", є Ковалівське колективне підприємство "Меткабель", яке створене на базі майна Ковалівського філіалу і до якого перейшли всі майнові права та обов'язки вказаного філіалу.

Такі ж правові висновки зроблені й Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 25.07.2013 року у справі № К/800/13947/13 (а.с.67-68).

У відповідності до довідки-розрахунку по сумах виплачених пільгових пенсій за липень 2013 року (а.с.24), по пенсіонеру ОСОБА_2 визначено до відшкодування 444,41 грн., по пенсіонеру ОСОБА_1, визначено 484,95 грн., що в сумі становить 929,36 грн.

Оскільки судами апеляційної та касаційної інстанцій встановлено, що відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій по пенсіонерам, зокрема, ОСОБА_2, та ОСОБА_1, які здобули пільговий стаж під час роботи в Ковалівському філіалі Коломийського виробничого об'єднання металовиробів "Прикарпаття" та переведені на роботу до Ковалівського колективного підприємства "Меткабель" не повинен здійснювати відповідач, то стягненню підлягає заборгованість в сумі 7678,77 грн., (що становить різницю між загальної сумою заборгованості - 8608,13 грн., та сумою заборгованості, визначеною по пенсіонерах ОСОБА_2, та ОСОБА_1, в розмірі 929,36 грн.).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, у зв'язку з тим, що відповідачем не виконано вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме - не відшкодовано понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 7678,77 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року по справі №809/2522/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич