Ухвала суду № 39568669, 01.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3332/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

01 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов"язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (далі - Позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області (далі - Відповідач) про визнання неправомірною бездіяльності щодо нерозгляду скарги від 02.10.2013 року по виконавчому провадженню ВП №32447150, щодо невинесення постанови за результатами розгляду скарги та ненаправлення її на адресу заявника, зобов»язання розглянути скаргу від 02.10.2013 року по виконавчому провадженню ВП №32447150, винести постанову за результатами розгляду скарги та направити її на адресу заявника.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Також від апелянта 27.06.2014 року на адресу апеляційної інстанції надійшли клопотання про відкладення апеляційного розгляду на іншу дату та призупинення апеляційного провадження у зв»язку із тим, що представник Відповідача у період з 01.07.2014 року по 14.07.2014 року знаходиться в основній щорічній відсутці, а також клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи ТОВ «Торговий дім «Сван».

Колегія суддів вважає, що клопотання про відкладення апеляційного розгляду з вищевказаних причин не може бути задоволено, оскільки апелянт є юридичної особою та не позбавлений права уповноважити на представництво своїх інтересів в суді будь-якого іншого представника, також відсутні будь-які підстави для зупинення апеляційного провадження.

Крім того, не підлягає також задоволенню клопотання щодо залучення до участі в справі в якості третьої особи ТОВ «Торговий дім «Сван», оскільки рішення апеляційної інстанції не впливатиме на права або обов'язки чи інтереси вказаного товариства.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.

Відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконанні у Відповідача перебуває виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 26.04.2012 року та зареєстрований в реєстрі за №188, про звернення стягнення на користь Позивача рухомого майна на загальну суму 9 410 078,30 грн, що належить на праві приватної власності ТОВ «ТД «Сван» відповідно переліку, що міститься у виконавчому документі.

Постановою Відповідача від 19.09.2013 року виконавче провадження ВП №32447150 зупинено відповідно ухвали Печерського районного суду м.Києва №757/18772/13-ц від 05 вересня 2013 року, якою зупинено стягнення на підставі виконавчих написів від 26.04.2012 року, зареєстрованих в реєстрі №№188, 189 від 26.04.2012 року.

Не погодившись із постановою від 19.09.2013 року про зупинення виконавчого провадження ВП №32447150, Позивач звернувся до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області зі скаргою, отриманою останнім 04.10.2013 року.

Згідно відповіді Відповідача від 10.10.2013 року №72472.1-32/5 підстави для скасування постанов про зупинення виконавчих проваджень №№31620669, 3244715, 32447173 відсутні у зв»язку із недотриманням вимог ч.7 ст.82 Закону, а саме: титульна сторінка скарги не містить прізвища, ім.»я та по-батькові представника, відсутнє вмотивоване посилання на норму закону, порушену державним виконавцем при винесенні постанови про зупинення виконавчого провадження, не викладені обставини, якими обґрунтовано вимоги скарги.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Відповідно ст.1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 2 Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ч.1 ст.6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Приписами ст.82 Закону передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядає виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».

Отже, за результатами розгляду скарги начальником відділу виконавчої служби виноситься відповідна постанова про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні.

Проте, Відповідачем в порушення вимог ст.82 Закону щодо порядку та строку розгляду скарг не винесено відповідної постанови за наслідками розгляду поданої Позивачем скарги на постанову про зупинення виконавчого провадження.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відповідність поданої Позивачем скарги вимогам ч.7 ст.82 Закону, оскільки скарга підписана представником Позивача, до неї додавалася копія його довіреності та містить посилання на порушення, допущені державним виконавцем.

Крім того, колегія суддів вважає вірним твердження суду першої інстанції про те, що предмет розгляду даної адміністративної справи не стосується предмету спору в адміністративних справах №826/18791/13 та №823/3331/13-а.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.