Ухвала суду № 39566764, 23.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6249/13-ц Головуючий у І інстанції Борець Є.О.Провадження № 22-ц/780/2406/14 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р.В,Категорія 46 23.06.2014

УХВАЛА

Іменем України

23 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого:Березовенко Р.В. суддів:Воробйової Н.С., Яворського М.А.,при секретарі:Бобку О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2014 року за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про поділ жилого будинку, надвірних будівель та господарських споруд та встановлення порядку користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом та обґрунтовувала його тим, що їй належить ? частина в жилому будинку, надвірних будівлях та господарських спорудах по АДРЕСА_1. Відповідач є власницею іншої ? частини в цьому жило му будинку, надвірних будівлях та господарських спорудах. Ці об'єкти нерухомого майна роз ташовуються на земельній ділянці площею 0,1284 га. Сторони не можуть домовитись про поділ жилого будинку, надвірних будівель та господарських споруд, та узгодити порядок користування земельною ділянкою.

Тому позивач просить суд виділити в її власність частину жилого будинку, яка складається з веранди 1-І площею 8,6 кв.м., коридору 1-1 площею 7,7 кв.м., кухні 1-2 площею 12,9 кв.м., санвузла 1-3 площею 2,5 кв.м. та житлової кімнати 1-6 площею 16,6 кв.м.; надвірні будівлі та господарські споруди: убиральню «Е», сарай «Г», гараж «Б», погріб з шийкою «В», колодязь питний «З», хвіртку №1, ворота №2, ґанок «аі» та ? частину огорожі №3.

У власності ОСОБА_5 залишити частину жилого будинку, яка складається з житлової кімнати 1-4 площею 25,3 кв.м. та житлової кімнати 1-5 площею 16,2 кв.м. Крім того, ОСОБА_6 просить встановити порядок користування земельною ділянкою.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Поділено в натурі жилий будинок, надвірні будівлі та господарські споруди по АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_6 право власності на частину жилого будинку загальною площею 40,5 кв.м. загальною вартістю 37041 гривня, що складається з ґанку «аі» вар тістю 133 гривні, веранди 1-І площею 8,6 кв.м. вартістю 4193 гривні, коридору 1-1 площею 7,7 кв.м. вартістю 6220 гривень, житлової кімнати 1-5 площею 16,2 кв.м. вартістю 13086 гривень та житлової кімнати 1-6 площею 16,6 кв.м. вартістю 13409 гривень; надвірні будівлі та господар ські споруди загальною вартістю 22545 гривень: погреб з шийкою «В» вартістю 6206 гривень,

гараж «Б» вартістю 7831 гривня, хвіртку №1 вартістю 875 гривень, ворота №2 вартістю 3261 гривні та ? частину огорожі №3 вартістю 4372 гривні. Ці приміщення жилого будинку, надвірні будівлі та господарські споруди становлять 54,7%;

Визнано за ОСОБА_5 право власності на частину жилого будинку загальною

площею 40,7 кв.м. загальною вартістю 32876 гривень, що складається з кухні 1-2 площею 12,9 кв.м. вартістю 10420 гривень, санвузла 1-3 площею 2,5 кв.м. вартістю 2019 гривень та житлової кімнати 1-4 площею 25,3 кв.м. вартістю 20437 гривень; надвірні будівлі та господарські споруди загальною вартістю 16512 гривень: сарай «Г» вартістю 6507 гривень, убиральню «Е» вартістю 1358 гривень, навіс «Ж» вартістю 1167 гривень, колодязь питний «З» вартістю 668 гривень, колонку «К» вартістю 2440 гривень та ? частину огорожі №3 вартістю 4372 гривні. Ці приміщення жилого будинку, надвірні будівлі та господарські споруди становлять 45,3%.

Стягнено з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 компен сацію за зменшення частки в жилому будинку, надвірних будівлях та господарських спорудах у розмірі 5099 гривень.

Зобов'язано ОСОБА_6 демонтувати дверний блок між коридором 1-1 та житловою кімнатою 1-6, закласти цей проріз та заштукатурити стіну з обох сторін; в житловій кімнаті 1-6 облаштувати новий коридор та кухню; встановити новий дверний блок між коридо ром 1-1 та новим коридором, облаштованим в житловій кімнаті 1-6; переобладнати систему інженерного забезпечення для виділеної їй частини жилого будинку.

Зобов'язати ОСОБА_5 облаштувати зовнішній вхід в житлову кімнату 1-4; облаштувати новий коридор в житловій кімнаті 1-4; встановити нові дверні блоки між новим коридором та санвузлом 1-3, між новим коридором та кухнею 1-2, між новим коридором та житловою кімнатою 1-4; демонтувати дверні блоки між кухнею 1-2 та санвузлом 1-3, між кори дором 1-1 та кухнею 1-2, між коридором 1-1 та житловою кімнатою 1-4, закласти ці прорізи та заштукатурити стіни; переобладнати систему інженерного забезпечення для виділеної їй частини жилого будинку.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення в частині, задовольнивши вимоги позивача та залишити за ОСОБА_5 у власності виділену судом частину житлового будинку, яка становить ? частку вартості житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: кухні 1-2 площею 12,9 кв.м. вартістю 10420 грн., санвузла 1-3 площею 2,5 кв.м. вартістю 2019 грн., житлової кімнати 1-4 площею 25,3 кв.м. 20437 грн., виділивши крім вищезазначеного додатково коридор 1-1 площею 7,7 кв.м. вартістю 6220 грн.; щодо надвірних будівель: залишити за ОСОБА_5 у власності виділену судом частину у складі: колодязю питного «З» вартістю 668 грн., колонки «К» вартістю 2440 грн., огорожі №3 (1/2) вартістю 4372 грн.; виділити Позивачеві гараж «Б» вартістю 7831 грн. (замість виділеного сарай «Г» вартістю 1358 грн., навіс «Ж» вартістю 1167 грн.) Загалом на суму 54407 грн. та встановити порядок користування земельною ділянкою по варіанту 4 експертного висновку судово - будівельної експертизи, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що, оскільки поділ спірного жилого будинку з господарськими будівлями технічно можливий з відхиленням від розміру часток кожного власника, тому суд з врахуванням конкретних обставин провів його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації відповідачу, частка якого зменшилась.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони є співвласниками жилого будинку, надвірних будівель та гос подарських споруд по АДРЕСА_1.

Позивачу та відповідачу належить по ? частині жилого будинку, який складається з ґанку «аі», веранди 1-І площею 8,6 кв.м., коридору 1-1 площею 7,7 кв.м., кухні 1-2 площею 12,9 кв.м., санвузла 1-3 площею 2,5 кв.м., житлової кімнати 1-4 площею 25,3 кв.м., житлової кімнати 1-5 площею 16,2 кв.м. та житлової кімнати 1-6 площею 16,6 кв.м. Поряд з жилим будинком побудовані надвірні будівлі та господарські споруди: погреб з шийкою «В», гараж «Б», сарай «Г», убиральня «Е», навіс «Ж», колодязь питний «З», колонка «К», хвіртка №1, ворота №2 та огорожа №3. вищевказане підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину (а.с.8, 10), копіями витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.9, 11), копією технічного паспорту на житловий будинок (а.с. 12-20).

З висновку експерта №4-15/11 від 15 листопада 2013 року (а.с.39-86) вбачається, що поділ жилого будинку, надвірних будівель та господарських споруд можливий без дотримання рівності часток. Експертом запропоновано 4 варіанти поділу, з яких варіант №2 передбачає найменше від хилення від рівності часток сторін в об'єктах нерухомого майна.

Відповідач здійснила ремонт кухні 1-2 площею 12,9 кв.м., санвузла 1-3 площею 2,5 та житлової кімнати 1-4 площею 25,3 кв.м. та використовує ці приміщення (а.с.135-189).

З урахуванням вищевказаних обставин судом першої інстанції виділено у власність:

ОСОБА_6 частину жилого будинку, яка складається з ґанку «аі», веранди 1-І площею 8,6 кв.м., коридору 1-1 площею 7,7 кв.м., житлової кімнати 1-5 площею 16,2 кв.м. та житлової кімнати 1-6 площею 16,6 кв.м.; надвірні будівлі та господарські споруди: погреб з шийкою «В», гараж «Б», хвіртку №1, ворота №2 та ? частину огорожі №3. Ці приміщення жилого будинку, надвірні будівлі та господарські споруди становлять 54,7%;

ОСОБА_5 в свою чергу виділено частину жилого будинку, яка складається з кухні 1 - 2 площею 12,9 кв.м., санвузла 1 - 3 площею 2,5 кв.м. та житлової кімнати 1-4 площею 25,3 кв.м.; надвірні будівлі та господарські споруди: сарай «Г», убиральню «Е», навіс «Ж», колодязь питний «З», колонку «К» та ? частину огорожі №3. Ці приміщення жилого будинку, надвірні будівлі та

господарські споруди становлять 45,3%.

Виходячи з вищевикладеного з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 стягнуто компенсацію за зменшення частки в жилому будинку, надвірних будівлях та господарських спорудах у розмірі 5099 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.7 постанови №7 від 4 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності гро мадян на жилий будинок», в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'яз ку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Для переобладнання жи лого будинку на дві окремі ізольовані квартири:

ОСОБА_6 зобов'язано демонтувати дверний блок між коридором 1-1 та житловою кімнатою 1-6, закласти цей проріз та заштукатурити стіну з обох сторін; в житловій кімнаті 1-6 облаштувати новий коридор та кухню; встановити новий дверний блок між коридором 1-1 та новим коридором, облаштованим в житло вій кімнаті 1-6; переобладнати систему інженерного забезпечення для виділеної їй частини жило го будинку.

ОСОБА_5 зобов'язано: облаштувати зовнішній вхід в житлову кімнату 1-4; облаштувати новий коридор в житловій кімнаті 1-4; встановити нові дверні блоки між новим коридором та санвузлом 1-3, між новим коридором та кухнею 1-2, між новим коридо ром та житловою кімнатою 1-4; демонтувати дверні блоки між кухнею 1-2 та санвузлом 1-3, між коридором 1-1 та кухнею 1-2, між коридором 1-1 та житловою кімнатою 1-4, закласти ці прорізи та заштукатурити стіни, переобладнати систему інженерного забезпечення для виділеної їй частини жилого будинку.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

За змістом статей 356, 364 і 367 ЦК України майно, що є в спільній частковій власності може бути поділене в натурі між співвласниками, кожен з яких має право на виділ в натурі частки зі спільного майна або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України, коли подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

За відсутності згоди співвласників питання про поділ спільного майна вирішується судом.

Згідно статей 183, 364, 367 ЦК України виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

Згідно роз'яснень п. п. 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4.10.1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" поділ жилого будинку можливий за умови, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру), яка відповідає розміру їх часток у праві власності, а також за наявності технічної можливості переобладнання приміщення в ізольовані квартири.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Встановлено, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору прийняв до уваги заключення будівельно-технічного дослідження про поділ домоволодіння №4-15/11 від 15 листопада 2013 року (а.с.39-86) та вважав необхідним при здійсненні поділу будинку обрати запропонований експертом варіант № 2, із присудженням грошової компенсації відповідачу, частка якого зменшилась.

Суд дійшов вірного висновку, що такий варіант поділу найбільш відповідає порядку користування приміщеннями, який склався між співвласниками, є найбільш наближеним до їхніх ідеальних часток у праві спільної власності та є найбільш збалансованим при визначенні часток як по площі домоволодіння так і по його вартості і пов'язаний з незначним відхиленням від розміру часток кожного власника, коли в інший спосіб поділити будинок в натурі з виділенням відокремленої частини будинку з самостійним виходом та збереженням ідеальних часток співвласників технічно неможливо.

За правилами ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За таких обставин, колегія судів, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини та дійшов правильного висновку про задоволення позову частково.

Що ж, стосується доводів апеляційної скарги, то вони жодним чином не спростовують висновки суду викладені в рішенні та не відповідають жодному з варіантів поділу будинку, запропонованих експертом у своєму висновку, а отже, розцінюються клоегією суддів критично та не можуть бути прийняті до уваги.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта ОСОБА_6 (відповідача) і стосовно відмови позивачу в задоволенні позовних вимог про встановлення порядку коритсування земельною ділянкою, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази перебування спірної земельної ділянки у власності або користуванні сторін ( або попереднього власника будинку), а отже, висновок суду першої інстанції про недоведеність цих вимог є законним та обгрунтованим.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: Н.С. Воробйова

М.А. Яворський