Постанова № 39565307, 03.07.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/2468/14-п Головуючий у І інстанції Мельник О. О.Провадження № 33/780/493/14 Доповідач у 2 інстанції ГабрієльКатегорія 430 03.07.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2014 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., з участю прокурора Корнєвої С.А. представника Київської митниці Міністерства доходів і зборів України Захарова А.О., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2014 року -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2014 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Великобританії, м. Ньюпорт, громадянина Великобританії, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, посвідка на постійне місце проживання НОМЕР_1 від 27.12.2013 року,

визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару в сумі 21089 грн. 68 коп, з конфіскацією 8740 грн., 2841 туркменських манатів, 100 англійських фунтів стерлінгів, 520 арабських дірхам та 200 чеських крон, вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0101/125120103/14 від 07.03.2014 р.

ОСОБА_4 притягнуто до відповідальності за те, що 07.03.2014 р., о 23 год. 20 хв., в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», під час проведення митного контролю пасажирів, які прилетіли до України з Австрії, м. Відень, рейсом № 846, ОСОБА_4, який, з метою оформлення декларації, обрав проходження митного контролю по каналу, позначеному символами червоного кольору («червоний коридор»), і подав, як підставу для переміщення товарів через митний кордон України митну декларацію, в якій в п. 3.1 «Сума валюти України та іноземної валюти готівкою, платіжні документи та інші цінні папери, банківські метали, кількість виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння в будь-якому вигляді і стані» не були заявлені точні та достовірні відомості щодо найменування та кількості товару у вигляді 8740 грн., 2841 туркменських манатів, еквівалентом якої є сума в національній валюті в розмірі 9358 грн. 25 коп., виходячи із встановленого офіційного курсу НБУ станом на 07.03.2014 р. за 100 манатів - 329-4000 грн., 100 англійських фунтів стерлінгів, що дорівнює сумі в гривнях в розмірі 1567 грн. 12 коп., виходячи з встановленого НБУ курсу за 100 англійських фунтів стерлінгів - 1567-1203 грн., 520 арабських дірхам, еквівалентом якої є сума в національній валюті в розмірі 1330 грн., виходячи із встановленого офіційного курсу НБУ за 100 арабських дірхам - 256-0000 грн. та 200 чеських крон, що дорівнює сумі в гривнях в розмірі 94 грн. 31 коп., виходячи з встановленого НБУ курсу за 100 чеських крон - 47-1574 грн., і що за офіційним курсом НБУ, станом на 07.03.2014 р., складає загальну суму в розмірі 21089 грн. 68 коп., а була задекларована лише сума в розмірі 12200 доларів США та 10140 Євро, замість наявних у нього грошових коштів в розмірі 10140 Євро, 12200 доларів США, 8740 грн., 100 англійських фунтів стерлінгів, 2841 туркменських манатів, 520 арабських дірхам та 200 чеських крон, що знаходились в ручній поклажі пасажира без ознак приховування і відповідно до Додатку № 10 Постанови КМУ № 436 від 21.05.2012 р. належить до товару, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України.

У апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 просить поновити строк для подання апеляційної скарги, скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, а вилучені кошти згідно протоколу про порушення митних правил № 0101/125120103/14 від 07.03.2014 року повернути. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, його не було повідомлено належним чином про день, час та місце судового розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Однак, про існування постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.03.2014 року йому стало відомо лише 20.05.2014 року, після ознайомлення його захисника з матеріалами справи, про що є відмітка на останньому аркуші матеріалів справи. Відмітка про надсилання йому копії постанови в матеріалах справи відсутня. Вищевказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції ОСОБА_4 вважає поважними та на підставі вищевикладеного просить поновити йому строк на подачу апеляційної скарги. Окрім того, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_4 зазначає, що постанова суду першої інстанції ухвалена необґрунтовано, у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував усі обставини справи, а саме, що правопорушення вчинене ним вперше, не враховано характер вчиненого правопорушення (малозначність, відсутність будь-яких збитків), оскільки, сума не задекларованих коштів є незначною порівняно з сумами коштів, котрі він вказав у митній декларації, особу правопорушника, що порушення скоєне ним не умисно, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. В зв'язку з цим не вирішив питання про можливість звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора та представника митниці про законність постанови суду, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції, щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованими. Суд надав належну оцінку доказам у справі та правильно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ст. 472 МК України.

Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Можливість звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушника є правом, а не обов'язком суду.

У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Зазначені вимоги закону суддею, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за ст. 472 МК та накладенні на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару в сумі 21089 грн. 68 коп, з конфіскацією 8740 грн., 2841 туркменських манатів, 100 англійських фунтів стерлінгів, 520 арабських дірхам та 200 чеських крон, вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0101/125120103/14 від 07.03.2014 р., дотримані у повній мірі.

Судом першої та апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б пом'якшували відповідальність ОСОБА_4 за скоєне правопорушення.

Таким чином суд першої інстанції вжив усіх необхідних заходів для повного та об'єктивного розгляду справи, належним чином проаналізував і надав оцінку доказам та прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за ст. 472 МК України та із дотриманням вимог закону наклав на нього стягнення, яке передбачене санкцією цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладене не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимога ОСОБА_4 про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення не підлягає задоволенню, оскільки правопорушення було вчинене 07.03.2014 року і на момент розгляду справи в суді строк накладення адміністративного стягнення не закінчився.

Доводи ОСОБА_4 про те, що його не було належним чином повідомлено про день, час та місце судового розгляду, спростовуються матеріалами справи, оскільки, як вбачається з протоколу про порушення митних правил № 0101/125120103/14 від 07.03.2014 р., його було належним чином повідомлено про місце та час розгляду справи, про що в проколі мається його підпис. Однак, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_4 був відсутній під час розгляду вищевказаної справи і копія постанови йому направлена не була в порядку встановленому законодавством, а постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності він отримав лише 20.05.2014 року, то строк на подання апеляційної скарги на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.03.2014 року підлягає поновленню.

Постанова судді Бориспільського міськрайонного суду від 28 березня 2014 року щодо ОСОБА_4 відповідає вимогам закону, підстав для її скасування чи зміни суд не знаходить у зв'язку із чим залишає дану постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП суд,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_4 поновити строк на подачу апеляційної скарги на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2014 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2014 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області / підпис / В.О. Габрієль

З оригіналом згідно.

Суддя В.О. Габрієль