Ухвала суду № 39563625, 24.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1027/489/2012 Головуючий у І інстанції Кравченко Л.М.Провадження № 11/780/287/14 Доповідач у 2 інстанції КолокольниковаКатегорія 24 24.06.2014

УХВАЛА

Іменем України

24 червня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі :

Головуючого-судді - Колокольнікової Н.М.

суддів - Миколюка О.В., Габрієля В.О.

з участю прокурора - Ляшенка Р.О.

захисника - ОСОБА_1 виправданого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2013 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Дуброва Житомирської області, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого директором ТОВ «Артемсіль Регіони-СК», прож. АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- виправданого за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України у зв'язку з відсутністю події злочину.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Фастова Київської області, заміжня, маючої на утриманні малолітню дитину, працюючої головним бухгалтером ТОВ «Артемсіль Регіони-СК», зареєстрованої: АДРЕСА_2, прож. АДРЕСА_3, раніше не судимої,

- виправдану за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України у зв'язку з відсутністю події злочину.

Згідно виправдувального вироку суду, органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, являючись директором ТОВ «Артемсіль Регіони-СК», в зв'язку з покладеними на нього функціями, пов'язаними з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, діючи умисно, з корисливих мотивів, вступивши у попередню змову з головним бухгалтером ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» ОСОБА_3, виступивши організатором, в період часу з 01.01.2009 р. по 20.02.2011 р., маючи за мету отримання неконтрольованого державою прибутку, ухилився від сплати до бюджету податків на загальну суму 3 205 809, 00 грн., що є особливо великим розміром.

Проведеним досудовим слідством встановлено, що ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» здійснювало оптову реалізацію солі, за що на банківський рахунок підприємства надходили безготівкові кошти від покупців, що є підставою для виникнення у підприємства податкових зобов'язань з ПДВ та витрат з податку на прибуток підприємства.

Будучи обізнаним про значний розмір сум податкових зобов'язань підприємства та усвідомлюючи свій обов'язок необхідності їх сплати до Держави, директор ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» ОСОБА_2 за попередньою змовою з головним бухгалтером підприємства ОСОБА_3, впродовж 2009-2010 р.р. переслідуючи намір, спрямований на ухилення від сплати податків, використовували завідомо підробні документи щодо проведених фінансових взаєморозрахунків з ТОВ «Хелдінг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «ЦСП-Авант», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Аквілон - 2009», ТОВ «Інтехфлот», ТОВ «Авант-К», ТОВ «Гарант-Техноресурс», які були створені з метою складення ряду «псевдо» угод та інших первинних документів щодо створення видимості проведених фінансово-господарських відносин, які давали можливість скласти податкову звітність із заниженими показниками виниклих зобов'язань.

В апеляційній скарзі прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подано апеляцію, в якій він просить вирок скасувати, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, оскільки рішення суду не відповідає вимогам закону, через однобічність і неповноту судового слідства, а також істотне порушення вимог закону.

Так, в ході судового розгляду справи податкові повідомлення-рішення Фастівської ОДПІ Київської області від 10.06.2011 року № 0000202302 та № 0000092302 скасовані постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2011, залишеного в силі рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 року. Постановляючи вказані рішення суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що працівники Фастівської ОДПІ Київської області вийшли за межі наданих їм повноважень, визнавши в акті перевірки нечинними первинні бухгалтерські документи щодо правовідносин між ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» та ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Директорія», ТОВ «ЦСП-Авант», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Аквілон-2009», ТОВ «Інтехфлот», ТОВ «Авант-К», ТОВ «Гарант-Техноресурс», так як вирішення вказаних питань віднесено до компетенції суду. При цьому, як вбачається із змісту судових рішень питання правомірності проведених господарських операцій та їх достовірності не перевірялось.

У ході судового слідства прокурором було заявлено клопотання про проведення бухгалтерської експертизи з метою встановлення розміру податку на прибуток та податку на додану вартість, що підлягає сплаті ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» за період із 01.01.2009 по 31.12.2010 років.

Однак, судом вказані клопотання було відхилено, з посиланням на те, що ці питання вирішено рішеннями Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 та Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 року. Хоча, як уже зазначалося вище вказаними рішеннями було досліджено тільки питання правомірності висновків Фастівської ОДПІ Київської області щодо визнання нечинними первинних бухгалтерських документів і жодним чином не досліджував правомірність самих господарських операцій досліджених під час позапланової виїзної перевірки.

Тому, відхиляючи клопотання про проведення судово-бухгалтерської експертизи, суд не дав можливості підтвердити чи спростувати достовірність висновків Фастівської ОДПІ Київської області про наявність порушень податкового законодавства у діяльності службових осіб ТОВ «Артемсіль Регіони-СК».

Крім цього, суд взяв до уваги покази підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо наявності обладнання та майна отриманого від ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Директорія», ТОВ «ЦСП-Авант», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Аквілон-2009», ТОВ «Інтехфлот», ТОВ «Авант-К», ТОВ «Гарант-Техноресурс», однак не витребував та не дослідив жодних документів, що підтверджують вказані факти, а також документи, що підтверджують виконання робіт по наданню матркетингових та інших послуг отриманих від фіктивних підприємств.

В той же час, суд не врахував показів номінальних «підставних» директорів вищевказаних підприємств, які показали, що жодного відношення до діяльності вказаних підприємств не мали, не дав належної оцінки висновкам почеркознавчих експертиз, проведених під час досудового слідства, в яких зазначено про те, що підписи у первинних бухгалтерських документах складених від імені вищевказаних фіктивних підприємств виконані не ними, а іншими особами. Однобічно оцінив докази, що містяться у матеріалами легалізованих оперативно технічних заходів по відношенню ОСОБА_4, взявши до уваги тільки пояснення підсудних і не вникаючи у зміст розмов, що велися між ОСОБА_4 та її співрозмовниками, тощо.

Також, суд необґрунтовано вказав на достовірність одних доказів та піддав сумніву належність і допустимість інших, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і підставою відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 370 КПК України (1960 року) для скасування судового рішення та направлення справи на новий судовий розгляд.» Крім цього, апелянт посилається на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, а саме: порушення таємниці нарадчої кімнати, у зв'язку з тим, що в Єдиному реєстрі судових рішень містяться ухвали, постановленні суддею Кравченко Л.М. 26.03.2013 р., тобто в день коли суд оголошував вирок.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, виправданого ОСОБА_2, який в дебатах та в останньому слові заперечував проти задоволення апеляційної скарги, захисника ОСОБА_1, який підтримав позицію виправданого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, виходячи зі слідуючого.

Відповідно до положень ст. 327 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена. У випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину постановляється виправдувальний вирок.

Постановляючи по даній справі саме виправдувальний вирок за відсутністю події злочину, відповідно до п. 1 ст. 6 КПК України, суд зазначив, що винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих їм злочинних дій не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства. В справі, всупереч доводам апеляції прокурора, відсутні достовірні та належні докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інкримінованих їм злочинів, що фактично виключає наявність події злочину. Такі висновки суд першої інстанції ретельно та детально обґрунтував на підставі всіх досліджених в судовому засіданні доказів, які були надані сторонами кримінального провадження.

Так, аналізуючи покази свідків- ОСОБА_12, що зареєстрував на своє ім'я підприємство ТОВ «Біг-Кепітал», ОСОБА_5, який був директором ТОВ «Гарант-Техноресурс» та ТОВ «Укртехфлот»; ОСОБА_6, який зареєстрував на свої ім'я ТОВ «Хелдіг», ОСОБА_7, що дав свою згоду на реєстрацію на своє ім'я ТОВ «Директорія», ОСОБА_8, що самостійно зареєстрував підприємство ТОВ «Торгстрім плюс» для здійснення господарської діяльності, ОСОБА_9, яка зареєструвала на себе підприємство за гроші; ОСОБА_10, який за реєстрацію на своє ім'я ТОВ «ЦСП-Авант» отримав гроші, ОСОБА_11, на якого було зареєстровано ТОВ «Центр правової допомоги Оберіг», суд обґрунтовано прийшов до висновку, що покази даних свідків не стверджують вину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо організації та попередньої змови в ухиленні від сплати податків чи підробленні документів. Крім того, в діях даних осіб вбачаються ознаки фіктивного підприємництва, але на судовому слідстві не встановлено, що ці особи були притягнуті до відповідальності за вчинений злочин або щодо них порушено кримінальну справу, що само по собі ставить під сумнів наявність в їх діях складу злочину. Також, даючи оцінку показанням ОСОБА_12 та ОСОБА_11, суд вірно вказав, що підприємства, в яких вони були керівниками, не мають жодного відношення до кримінальної справи, оскільки правовідносини ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» із зазначеними підприємствами (ТОВ «Біг-Кепітал» та ТОВ «Центр правової допомоги Оберіг») не підтверджені матеріалами досудового слідства та не були предметом дослідження. Разом з цим, покази вищенаведених свідків стверджуються даними висновку експерта № 148 від 25.05.2011 р., якому судом дана належна оцінка та з якого вбачається, що підписи у документах від імені службових осіб ТОВ «Авант-К», ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Аквілон-2009», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Інтехфлот», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ТОВ «ЦСП-Авант», ТОВ «Торгстрім Плюс» по взаємовідносинам з ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» виконані не їх «фіктивними» директорами. Тому, суд прийшов до вмотивованого висновку, що даний документ не може бути самостійним доказом вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в умисному ухиленні від сплати податків, оскільки підтверджує лише можливі порушення з боку вищезазначених контрагентів стосовно підпису документів не уповноваженими особами. Саме ці порушення можуть потягнути наслідки у вигляді неможливості віднесення відповідних сум до податкового кредиту. Але ці порушення мають економічний характер і не містять ознак кримінального правопорушення. Висновки спеціаліста не можуть бути підтвердженням нікчемності укладених правочинів та в жодному разі не спростовують факт їх товарності.

При таких обставинах, доводи апелянта про те, що суд не врахував показів номінальних «підставних» директорів вищевказаних підприємств, які показали, що жодного відношення до діяльності вказаних підприємств не мали, не дав належної оцінки висновкам почеркознавчих експертиз, проведених під час досудового слідства, в яких зазначено про те, що підписи у первинних бухгалтерських документах складених від імені вищевказаних фіктивних підприємств виконані не ними, а іншими особами є надуманими та безпідставними.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 за позовом ТОВ «Артемсіль Регіони-СК»., скасовані податкові повідомлення-рішення Фастівської ОДПІ Київської області від 10.06.2011 року № 0000202302 та № 0000092302 складені за результатами перевірки та акту від 27 травня 2011 року.

При цьому, Київський окружний адміністративний суд встановив, що ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» здійснювало замовлення маркетингових послуг у ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Аквілон - 2009», ТОВ «Інтехфлот», з метою виявлення регіонів, які найбільш потребують отримання товару (солі), реалізація якого є основним напрямком господарської діяльності ТОВ «Артемсіль Регіони-СК». Замовлення транпортно-експедиційних послуг у ТОВ «ЦСП-Авант» та ТОВ «Авант-К», які являють собою супровід залізничних вагонів при транспортуванні солі є необхідним при виконанні укладених договорів поставки ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» із замовниками солі. Придбання запчастин у ТОВ «Гарант-Техноресурс» було викликано технічною необхідністю, а придбання оргтехніки у ТОВ «Хелдінг» було викликано необхідністю оновлення офісної техніки. Встановивши порядок діяльності ТОВ «Артемсіль Регіони-СК», та перевіривши законність укладаємих договорів з вказаними Товариствами, адміністративний суд прийшов до однозначного висновку, що ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» діяло в рамках чинного законодавства, та здійснювало відповідний належний бухгалтерський облік своїх господарських операцій, а тому визнав нечинними та скасував податкові повідомлення-рішення Фастівської ОДПІ стосовно ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» (т.11, а.с.206).

Вказане рішення адміністративного суду набрало чинності 11 квітня 2012 року, після перегляду в апеляційному порядку Київським апеляційним адміністративним судом за апеляційною скаргою Фастівської ОДПІ, за результатами якого, апеляційний адміністративний суд визнав висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанову від 30 листопада 2011 року - законною (т. 11, а.с.207-210). Тому, розглядаючи кримінальну справу стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд, встановивши наявність рішення суду, що набрало законної сили, по обставинам, які були інкриміновані підсудним, обґрунтовано поклав це рішення в основу виправдовувального вироку.

Отже, доводи апелянта про те, що питання правомірності проведених господарських операцій та їх достовірності не перевірялось, а також щодо наявності обладнання та майна отриманого від ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Директорія», ТОВ «ЦСП-Авант», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Аквілон-2009», ТОВ «Інтехфлот», ТОВ «Авант-К», ТОВ «Гарант-Техноресурс», що суд не витребував та не дослідив жодних документів, що підтверджують вказані факти, а також документи, що підтверджують виконання робіт по наданню матркетингових та інших послуг отриманих від фіктивних підприємств не відповідає матеріалам справи.

Твердження апелянта, що в ході судового слідства прокурором було заявлено клопотання про проведення бухгалтерської експертизи з метою встановлення розміру податку на прибуток та податку на додану вартість, що підлягає сплаті ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» за період із 01.01.2009 по 31.12.2010 років, яке безпідставно було відхилено, з посиланням на те, що ці питання вирішено рішеннями Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 та Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 року не заслуговують на увагу, оскільки саме досудовим слідством було встановлено розмір податку на прибуток та податку на додану вартість, що підлягає сплаті ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» та видані податкові повідомлення-рішення Фастівської ОДПІ Київської області від 10.06.2011 року № 0000202302 та № 0000092302, складені за результатами перевірки та акту від 27 травня 2011 року, який був вказаний у відповідних постановах про притягненя в якості обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та в обвинувальному висновку / т.11, а.с. 7-107/.

Досліджуючи матеріали справи та (витяги) протоколи легалізованих оперативно-технічних заходів по зняттю інформації з каналів зв'язку-мобільних телефонів, огляду, відтворення та встановлення записаних розмов на оптичному цифровому диску суд вірно вказав, що даний доказ не може бути достовірним та не може бути покладений в основу звинувачень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні в якості співучасників, за попередньою змовою ухилення від сплати податків, оскільки згідно із наданого органом досудового слідства документу вбачається, що разом із відтворенням частини запису, слідчий фактично переказував деякі теми розмов двох осіб, що суперечить вимогам ст. 187-1 КПК України. Крім того, жодним доказом не підтверджено факт належності вказаних у протоколах номерів телефонів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також органами досудового слідства не встановлено факту належності голосів саме останнім. За таких обставин, суд обгрунтоввано визнав вказані докази неналежними та такими, що не підтверджують вину підсудних, що спростовує доводи апелянта щодо однобічності оцінки доказів, що містяться у матеріалах легалізованих оперативно технічних заходів по відношенню ОСОБА_4

Також, судом належним чином досліджені й інші докази - покази свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та інших, дані, які містяться в протоколах відтворення обстановки та обставин події, протоколах виїмки та огляду, акту позапланової виїзної документальної перевірки від 27.05.2011р. та інших, на які апелянт не посилається, та яким дана вмотивована оцінка в сукупності з вищенаведеними доказами по справі. Тому, доводи апелянта щодо однобічності та неповноти судового слідства є безпідставними та необгрунтованими.

Крім цього, твердження апелянта про те, що суд необґрунтовано вказав на достовірність одних доказів та піддав сумніву належність і допустимість інших, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є надуманими, оскільки суд провів системний аналіз всіх доказів, що ґрунтується на всебічному, повному та об»єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дав їм належну оцінку, з детальним викладенням мотивів свого рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд вірно визнав покази ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правдивими, оскільки вони жодним чином нічим не спростовуються.

Посилання апелянта на порушення вимог кримінально-процесуального закону, а саме - порушення таємниці нарадчої кімнати, не відповідає дійсності, оскільки, як видно з матеріалів справи (т. 14 а.с. 13-14), з цього приводу була проведена відповідна службова перевірка, за результатами якої було встановлено факт неналежного виконання службових обов'язків помічником судді Пасічнюк Н.І., а внесення ухвали до ЄДРСР було здійснено помилково.

Будь-яких інших процесуальних порушень при дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо виправдання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за відсутністю події злочину, на думку апеляційного суду, судом першої інтанції не допущено. Доводи прокурора, викладені в його апеляції, не спростовують такого рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України / в редакції 1960р./, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - залишити без задоволення, вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2013 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 - залишити без зміни.

Головуючий

Судді