Ухвала суду № 39562691, 05.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2370/1038/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаль М.І.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами позивача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» та відповідача Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року позивач Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 лютого 2012 року за № 0000882301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове відмову в задоволенні вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що Державною податковою інспекцією за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка ВАТ «Черкасигаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 21.02.2012 року №141/23-2/03361402.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем норм п. 1.21, п. 1.23 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334/94-ВР, у зв'язку з не включенням до декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року до складу інших доходів 3 419 500 грн., чим занизило скоригований валовий дохід на вказану суму.

Зазначені обставини слугували підставою для прийняття податковим органом 29.02.2012 року податкового повідомлення-рішення №0000882301, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 854 876 грн. (в розмірі 25% від зазначеної вище суми не задекларованого доходу) та нараховано штрафні санкції в сумі 158 995 грн..

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

Між позивачем укладені договори про поставку природного газу, зокрема, №Т-200/2009 від 26.03.2009 року з постачальником ТОВ «Метіда» та №30/07-1 від 30.07.2009 року з постачальником ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД», за якими постачальник зобов'язується поставити покупцю природний газ для потреб промислових споживачів, а покупець - прийняти та оплатити його.

В зазначених договорах визначено порядок та умови поставки, приймання й обліку газу та передбачено, що постачальник передає покупцю газ в загальному потоці газу на газорозподільних станціях ДК «Укртрансгаз».

Обсяги газу, що передаються визначаються згідно з наказом Мінпалива та енергетики України від 27.12.2005 року №618 «Про затвердження правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання». Кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються сторонами, та є підставою для остаточних розрахунків.

Між сторонами в договорах не визначено обсяги газу, а визначалися по факту здійснення операції.

Доводи відповідача про безоплатну передачі газу не заслуговують на увагу, оскільки, в матеріалах справи наявні акти приймання-передачі природного газу з указаними вище постачальниками за березень-серпень та жовтень 2009 року, за якими проведені відповідні розрахунки, що свідчить про платність здійснюваних операцій, оскільки позивач проводив розрахунки за постачений газ.

Згідно п. 1.31 ст.1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» безоплатно наданими вважаються, зокрема, товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» валовий дохід-загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Визначена контролюючим органом сума податкового зобов'язання по податку на прибуток підлягає сплаті незалежно від настання чи ненастання певної події, так як в наступному подальший продаж природного газу споживачам відбувся.

Основним предметом діяльності позивача є постачання природного газу, його транспортування розподільними трубопроводами, забезпечення контролю та функціонування газопроводів, у зв'язку з чим дата надходження природного газу є датою його направлення споживачам.

Статтею 50 Податкового кодексу України передбачено право платника податків на внесення змін до податкової звітності, зокрема, пунктом 50.1 вказаної статті Кодексу передбачено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

З урахуванням зазначених вимог, до моменту спливу терміну позовної давності на пред'явлення вимоги про оплату поставленого природного газу його вартість включена до кредиторської заборгованості позивача.

Після закінчення терміну на пред'явлення претензій щодо розрахунків за отриманий газ, позивач має віднести вартість газу в розмірі 3 419 500 грн. до сукупного валового доходу шляхом подачі уточненого розрахунку до декларації по даному податку.

Оскільки операція по розрахунку за нерозподілений газ не була проведена, відповідні розрахункові бухгалтерські документи оформлені не були, що зумовило віднести вартість отриманого газу до кредиторської заборгованості для надання постачальнику можливості звернутися за його відшкодуванням.

Позивачем не задекларовано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств по операціях з поставки газу та не сформовано по них податкові зобов'язання, оскільки на валові витрати не можна віднести доходи, які не підтверджені належними бухгалтерськими документами.

Податковий орган дійшов помилкового висновку про наявність порушення стосовно заниження валового доходу шляхом не включення його частини до податкової декларації та те, що природній газ позивачем отримано безоплатно, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтами рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційних скарг ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги позивача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» та відповідача Державної податкової інспекції у м. Черкаси - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 13.06.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.