Ухвала суду № 39560148, 26.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 736/642/14 Головуючий у 1-й інстанції: Синько О.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

26 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2014 року у справі за позовом Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, за участю третьої особи - ОСОБА_2, про скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, в якому просив скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 30.04.2014 року.

Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в адміністративний позов задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело ухвалення незаконного рішення.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції при вирішенні справи норм процесуального та матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.07.2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про визнання незаконним розпорядження управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про призначення їй з 01.01.2011 року й довічно доплати за понаднормовий стаж, сума якої виплачується зі стажу понад 20 років і обчислюється з розміру пенсії та зобов'язання призначити доплату за понаднормовий стаж, що перевищує 15 років страхового стажу і при її обчисленні брати заробіток.

Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 19.07.2011 року в адміністративній справі № 2-а-6328/11, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 року, позов задоволено частково: визнано неправомірним вказане вище розпорядження органу пенсійного фонду та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області призначити ОСОБА_2 доплату за понаднормовий стаж, що перевищує 15 років страхового стажу, та при її обчисленні брати заробіток відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити відповідні виплати з 08.01.2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

На підставі вказаної постанови позивачу було видано судом виконавчий лист № 2-а-6328/11 від 30.07.2012 року, згідно з яким управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області зобов'язано призначити ОСОБА_2 доплату за понаднормовий стаж, що перевищує 15 років страхового стажу, та зобов'язано при цьому при її обчисленні брати заробіток відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

08.08.2012 року старшим державним виконавцем ВПВР Курилець В.І. винесено постанову серії ВП № 33777991 про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного рішення суду.

21.03.2014 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 680 грн. у зв'язку з невиконанням рішення суду боржником у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин.

За результатами оскарження вказаної постанови до суду постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2014 року по справі № 736/453/14, що була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

В подальшому на вимогу державного виконавця № 19-5 від 21.03.2014 року про виконання рішення суду позивач 01.04.2014 року за № 482/06 надав відповідь про те, що ОСОБА_2 продовжується виплата доплати за понаднормовий стаж згідно зі ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до постанови Корюківського районного суду Чернігівської області по справі № 2-а-5671/11, якою позивача зобов'язано зробити перерахунок доплати з 01.12.2010 року, у зв'язку з чим державний виконавець виніс оскаржувану постанову про накладення штрафу у розмірі 1360,0 грн.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Згідно розпорядження управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області № 115874 від 02.10.2012 року розрахунок пенсії ОСОБА_2 проводився виходячи із розміру середньомісячного заробітку, визначеного на 31.03.2008 року 1268,47 грн. Загальний стаж роботи ОСОБА_2 складає 43 роки 5 місяців 9 днів. Розмір пенсії ОСОБА_2 - 743,49 грн. Розмір доплати за понаднормовий стаж 28 років визначений позивачем у відсотковому відношенні до розміру пенсії: 1% пенсії за кожен рік роботи, що перевищує 15 років страхового стажу, і встановлений на рівні 208,18 грн.

З розпорядження управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області № 115874 від 30.01.2014 року (останній перерахунок пенсії ОСОБА_2, що передував винесенню оскаржуваної постанови про накладення штрафу), судом першої інстанції встановлено, що доплата за понаднормовий стаж 28 років визначена їй з розрахунку 1% від розміру пенсії за кожен рік роботи, що перевищує 15 років страхового стажу.

При цьому рішенням суду, що виконується, позивача зобов'язано при обчисленні пенсії ОСОБА_2 брати саме заробіток, а не пенсію, відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розрахунок додаткової пенсії третій особі здійснювався позивачем відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто не у відповідності до виконавчого листа.

У зв'язку з невиконанням позивачем судового рішення старшим державним виконавцем 30.04.2014 року було винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу.

Вважаючи вказану постанову незаконною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача винесене у відповідності з вимогами Закону.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законнихінтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Частинами 1 та другою ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Частиною 1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Зважаючи на те, що позивачем рішення суду не було виконано добровільно у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин, у зв'язку з тим, що на виконання судового рішення розрахунок додаткової пенсії ОСОБА_2 здійснювався позивачем відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не у відповідності з вимогами ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як вказано у рішенні суду, що підлягає виконанню, колегія суддів приходить до висновку, що винесення державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області постанови від 30.04.2014 року про накладення штрафу на підставі ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» після направлення вимог про виконання рішення суду є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області залишити без задоволення.

Постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов О.А. Губська

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.