Постанова № 39561001, 16.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2014 р. Справа № 805/6534/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Євросібінвест» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 06.05.2014 року № 1350-25, рішення про опис майна в податкову заставу від 08.05.2014 року, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Євросібінвест» (далі - ПрАТ СК «Євросібінвест», позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, відповідач) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 06.05.2014 року № 1350-25, рішення про опис майна в податкову заставу від 08.05.2014 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає протиправним та безпідставним бездіяльність відповідача у неперерахуванні наявного надмірно сплаченого позивачем податку на прибуток в рахунок сплати авансового внеску з податку на прибуток за квітень 2014 року в сумі 1 155 933,00 грн. згідно вимогам податкового законодавства, в результаті чого у позивача утворився вимушений борг по авансовому внеску з податку на прибуток в сумі 1 155 879,25 грн. Таким чином, позивач просить у судовому порядку визнати протиправними дії відповідача, визнати протиправними та скасувати: податкову вимогу від 06.05.2014 року № 1350-25 про сплату авансового внеску з податку на прибуток в сумі 1 155 879,25 грн., рішення від 08.05.2014 року № 10898/10/05-63-11-02 про опис майна позивача в податкову заставу та лист від 08.05.2014 року № 10900/10/05-63-11-02 з вимогою до позивача надати перелік ліквідного майна на суму 1 155 879,25 грн. для складання акту опису майна з метою подальшого опису до податкової застави.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надавши, при цьому, 16.06.2014 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов, в яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідач діяв згідно з вимогами Наказу Головного Управління Міндоходів у Донецькій області від 21.03.2014 року № 113, яким визначено, що повернення надміру сплачених сум податкових зобов'язань за податками (повернення на розрахунковий рахунок), зарахування надміру сплачених сум у погашення податкових зобов'язань (обов'язковими платежами) та повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску здійснювати за попереднім інформуванням Координаційно-моніторингового департаменту (щодо сум повернення понад 50,0 тис. грн.). Отже, як вказує відповідач, отримавши лист позивача від 03.04.2014 року про перерахування переплати з податку на прибуток за 2013 рік у якості авансового платежу за квітень 2014 року в сумі 1 155 879,25 грн., ДПІ у Калінінському районі м. Донецька направив відповідний запит до Головного Управління Міндоходів у Донецькій області, однак на даний час відповіді не отримано, а тому у відповідача відсутні підстави для задоволення звернення позивача. Таким чином, у зв'язку з несплатою позивачем у встановлений законом строк зазначеного платежу, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька було винесено податкову вимогу від 06.05.2014 року № 1350-25 на суму боргу 1 155 879,25 грн., та керівником податкового органу прийняте рішення від 08.05.2014 року № 10898/10/05-63-11-02 про опис майна позивача в податкову заставу у зв'язку з чим на адресу позивача спрямовано лист від 08.05.2014 року № 10900/10/05-63-11-02 з вимогою надати перелік ліквідного майна на суму 1 155 879,25 грн. для складання акту опису майна з метою подальшого опису до податкової застави. За таких обставин, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, а також ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Євросібінвест» зареєстроване як юридична особа 15.05.2000 року за № 1 480 120 0000 007303, ідентифікаційний код 30986539, місцезнаходження - 83023, м. Донецьк, вул. Лабутенка, буд. 16-А.

Судом встановлено, що відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України позивач набув статусу платника авансових внесків з податку на прибуток підприємств.

Приписами статті 152 Податкового кодексу України встановлено, що звітний податковий період по податку на прибуток починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду. Використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку несуть платники податку, які здійснюють відповідні виплати.

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Згідно абзацу 4 пп. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика за 2013 рік від 25.02.2014 року позивачем було задекларовано загальну суму нарахованого до сплати податку на прибуток за звітний (податковий) рік в сумі 13 871 196,00 грн., та авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік, що підлягатиме сплаті щомісячно у березні-грудні 2014 року та січні-лютому 2015 року в сумі 1 155 933,00 грн.

Отже, позивач мав щомісячно у період, зокрема: з березня по грудень 2014 року сплачувати авансові внески в сумі 1 155 933,00 грн.

Авансовий внесок за березень 2014 року, а також податкове зобов'язання по податку на прибуток, позивачем сплачені своєчасно та у повному обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями, які є в матеріалах справи та не спростовано відповідачем.

Водночас, станом на 01.04.2014 року позивач мав переплату по податку на прибуток в сумі 6 067 594,00 грн. та авансовому внеску з податку на прибуток в сумі 2 493,00 грн.

У відповідності до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

В силу даної норми, наявна переплата в сумі 2 493,00 грн. з авансового внеску з податку на прибуток мала бути зарахована в часткове погашення грошового зобов'язання позивача по зазначеному платежу за квітень 2014 року.

Як слідує з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача листом від 03.04.2014 року № 03/01-01, в якому просив перерахувати з одного рахунку до іншого рахунку переплату за 2013 рік по податку на прибуток у розмірі 1 163 000,00 грн. у якості авансового платежу за квітень 2014 року.

Разом з тим, посилаючись на наказ Головного Управління Міндоходів у Донецькій області від 21.03.2014 року № 113, відповідачем не було виконане зазначене звернення позивача.

Так, згідно пп. 3.32 п. 3 даного наказу ГУ Міндоходів у Донецькій області визначено що: «Враховуючи вагомість індикативних показників зі збору платежів до загального фонду державного бюджету ..., здійснювати повернення надміру сплачених сум податкових зобов'язань за податками (повернення на розрахунковий рахунок), зарахування надміру сплачених сум у погашення податкових зобов'язань (обов'язковими платежами) та повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску здійснювати за попереднім інформуванням Координаційно-моніторингового департаменту (щодо сум повернення понад 50,0 тис. грн.)».

Як повідомив відповідач, на виконання наказу від 21.03.2014 року на адресу Головного Управління Міндоходів у Донецькій області було надіслано лист від 11.04.2014 року № 8634/8/05-63-20-112-1 «Про повернення коштів», в якому підтверджено, що ПрАТ СК «Євросібінвест» по коду 110210000 «Податок на прибуток приватних підприємств» має надмірну переплату в сумі 1163,0 тис. грн., та надана пропозиція щодо перерахування цих коштів на код 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток».

Однак, відповіді від вищестоящого органу державної податкової служби отримано не було, при цьому, як слідує зі змісту наданого відповідачем заперечення до позову, відповідь не отримана до наступного часу.

Таким чином, у зв'язку з ненадходженням на відповідний рахунок грошового зобов'язання станом на 01.05.2014 року у позивача утворився борг з авансового внеску з податку на прибуток в сумі 1 155 879,25 грн.

По результатам утворення боргу, відповідачем проведені наступні дії:

1. Прийнято податкову вимогу від 06.05.2014 року № 1350-25 про сплату авансового внеску з податку на прибуток в сумі 1 155 879,25 грн.

2. Керівником ДПІ у Калінінському районі м. Донецька винесене рішення від 08.05.2014 року № 10898/10/05-63-11-02 про опис майна ПрАТ СК «Євросібінвест» в податкову заставу.

3. На адресу ПрАТ СК «Євросібінвест» надіслано лист від 08.05.2014 року № 10900/10/05-63-11-02 з вимогою надати перелік ліквідного майна на суму 1 155 879,25 грн. для складання акту опису майна з метою подальшого опису до податкової застави.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Положеннями п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до частин 43.1- 43.5 статті43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України регламентується Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року № 882/1188, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 р. за № 146/24923 (надалі - Порядок).

Згідно з пунктом 5 цього Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до частини другої пункту 6 Порядку обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені: на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Міндоходів, незалежно від виду бюджету.

Підпунктом 17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків має право: на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, податковим законодавством не встановлена заборона погашення авансових внесків з податку на прибуток за рахунок надмірно сплачених сум з цього ж податку.

Отже, за наявності у платника податку надміру сплачених сум з податку на прибуток підприємств, податковий орган повинен у відповідності до вимог чинного законодавства здійснити зарахування надміру сплачених сум у рахунок погашення відповідних зобов'язань із авансових внесків.

Судом встановлено, що позивач діяв згідно положенням податкового законодавства, а саме: подав до податкового органу заяву про перерахування з одного рахунку до іншого рахунку переплату за 2013 рік по податку на прибуток у розмірі 1 163 000,00 грн. у якості авансового платежу за квітень 2014 року.

При цьому, можливість перерахування надміру сплачених коштів в рахунок іншого грошового зобов'язання не ставиться в залежність від розпоряджень, наказів або інших внутрішніх актів, якщо вони не узгоджуються з нормами Закону (у даному випадку - Податковому кодексу України).

Визначений відповідачем податковий борг з авансового внеску з податку на прибуток за квітень 2014 року в ході судового розгляду справи не підтвердився і спростований наданими позивачем доказами.

Проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на наведені докази у їх сукупності, та враховуючи, що позивачем доведено протиправність дій та бездіяльності відповідача, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не надано доказів, які спростовували б доводи позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений судом.

Оскільки адміністративний позов позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено в повному обсязі, суд присуджує з Державного бюджету України всі документально підтверджені витрати останнього, зокрема: судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2-15, 69-71, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Євросібінвест» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 06.05.2014 року № 1350-25, рішення про опис майна в податкову заставу від 08.05.2014 року - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області у неперерахуванні надмірно сплаченого приватним акціонерним товариством Страхова компанія «Євросібінвест» податку на прибуток в рахунок сплати авансового внеску з податку на прибуток за квітень 2014 року в сумі 1 155 933,00 грн.

Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 06.05.2014 року № 1350-25 про зобов'язання приватному акціонерному товариству Страхова компанія «Євросібінвест» сплатити податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій в сумі 1 155 879,25 грн.

Скасувати Рішення начальника Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області Присяжнюк В.А. від 08.05.2014 року № 10898/10/05-63-11-02 про опис майна приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Євросібінвест» в податкову заставу.

Присудити з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Євросібінвест» (ідентифікаційний код юридичної особи - 30986539, місцезнаходження - 83023, м. Донецьк, вул. Лабутенка, буд. 16-А) здійснені ними судові витрати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім грн.) 20 коп.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 16 червня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.