Постанова № 39560091, 03.06.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

03 червня 2014 року Справа № 814/961/14

м. Миколаїв

14:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представника позивача: Ковширіна М.М.,

представника відповідача: Зайцевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг», а/с № 43, м. Миколаїв, 54017 до відповідача:Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 про:визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2014 № 0005351501; визнання дій відповідача протиправними,Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005351501, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області 04.04.2014.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг» понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 487,20 грн. з Державного бюджету України.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на користь держави судовий збір в сумі 4384,80 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 року Справа № 814/961/14

м. Миколаїв

14:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представника позивача: Ковширіна М.М.,

представника відповідача: Зайцевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг», а/с № 43, м. Миколаїв, 54017 до відповідача:Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 про:визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2014 № 0005351501; визнання дій відповідача протиправними,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг» (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

1. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - ДПІ або відповідач), що виразилось у безпідставному застосуванні обмежуючих норм податкового законодавства, невиконанні своїх обов'язків (стосовно підпунктів 21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України) посадовими особами ДПІ та спричинило негативні юридичні наслідки для Товариства.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2014 № 0005351501.

В обґрунтування позову Товариство вказало зокрема на те, що прийняття податкового повідомлення-рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість стало результатом невірного тлумачення відповідачем пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, при тому, що в попередніх податкових періодах за аналогічних обставин ДПІ не відмовляла у бюджетному відшкодуванні. Також, на думку Товариства, ДПІ не забезпечила однаковий підхід до всіх платників податків і не врахувала принцип презумпції правомірності рішень платника податку, що є порушенням статті 4 Податкового кодексу України. Крім того, як зазначив позивач, пунктом 2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 (надалі - Порядок), не передбачено складання податкового повідомлення-рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову (ар. с. 28-30), в яких, з посиланням на висновки акта перевірки Товариства, вказав на безпідставність доводів позивача.

В судовому засіданні представник Товариства вимоги позову підтримав, представник ДПІ просила у задоволенні позову відмовити.

03.06.2014 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

23.01.2014 Товариство подало до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за 4 квартал 2013 року (надалі - Декларація, ар. с. 20-24) з такими показниками:

усього податкових зобов'язань (рядок 9) --- грн.;

усього податкового кредиту (рядок 17) 579 699 грн.;

від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) 579 699 грн.;

зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20.2) 579 699 грн.;

залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 21.1) 257 798 грн.;

залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22) 257 798 грн.;

сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 23.1) 257 798 грн.;

залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) --- грн.

У додатку 3 до Декларації (Розрахунок суми бюджетного відшкодування) Товариство вказало:

1.Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду 257 798 грн.

2. Частину залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, в а разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включена до податкових зобов'язань у декларації, у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування 257 798 грн.

3. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 257 798 грн.

ДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за 4 квартал 2013 року, результати якої оформила актом від 26.03.2014 № 236/14-03-15-01/32655899 (надалі - Акт, ар. с. 9-19).

Як вказано в Акті (ар. с. 19), «… на порушення вимог п.200.5 ст.200 розділу V Податкового кодексу України … ТОВ «Туристична база «Південний Буг» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за IV квартал 2013 року на 257798 грн. та занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2013 року) на 257798 грн.».

Податковим повідомленням-рішенням від 04.04.2014 № 0005351501 (надалі - Рішення, ар. с. 7) ДПІ відмовила Товариству у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ за 4 квартал 2013 року у розмірі 257798 грн.

З приводу доводів позивача про невідповідність Рішення вимогам Порядку суд зазначає таке.

Форми податкових повідомлень-рішень (у тому числі форма «В3», за якою відповідач прийняв Рішення), що складаються контролюючими органами, перелічені у пункті 2.2 розділу ІІ Порядку, в якому вказано, що податкові повідомлення-рішення складаються у випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу. Як вказав позивач, у пункті 2.1 не зазначено про складання контролюючим органом податкового повідомлення-рішення у випадку відмови у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ.

На думку суду, твердження позивача є помилковими.

Виходячи зі змісту пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок (підпункт «а»); перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок (підпункт «б»); з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування (підпункт «в»), визначаються як «невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації». Цією ж нормою встановлено, що у таких випадках контролюючий орган направляє платнику податку податкові повідомлення.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України конкретизовано, що у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податку податкове повідомлення-рішення.

Суд погоджується з позивачем в тому, що у підпунктах «а» - «ґ» пункту 2.1 розділу 2 Порядку не вказано про складання податкового повідомлення-рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування, проте зазначає, що відповідно до підпункту «д» цього ж пункту, податкове повідомлення-рішення складається в інших випадках, що передбачені статтею 58 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до Акта (ар. с. 18), «… ТОВ «Туристична база «Південний Буг» відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість … зареєстроване платником ПДВ з 01.04.2010 … згідно поданої ТОВ «Туристична база «Південний Буг» податкової звітності з податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців мало обсягу оподатковуваних операцій в розмірі 0 грн., які менше заявленої суми бюджетного відшкодування … в розмірі 257798 грн. Станом на 30.09.13 сальдо по дебету рахунку 10 «Основні засоби» становить 4259079,32 грн. Станом на 31.12.13 сальдо по дебету рахунку 10 «Основні засоби» становить 4259079,32 грн. Згідно наданих до перевірки первинних бухгалтерських та податкових документів встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ … придбавало роботи та послуги для будівництва (спорудження) туристичного комплексу «Південний Буг» … який на дату складання акту перевірки є об'єктом незавершеного будівництва (витрати на будівництво (спорудження) якого обліковуються на рахунку бухгалтерського обліку 15 «Капітальні інвестиції») та не є основним засобом (не обліковується на рахунку 10 «Основні засоби»)».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Як вказано у підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, в разі якщо норма закону припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, застосується принцип презумпції правомірності рішень платника податку.

Виходячи з доводів ДПІ, контролюючий орган дійшов висновку про відмову позивачу у наданні бюджетного відшкодування в зв'язку з тим, що об'єкт незавершеного будівництва (витрати на придбання або спорудження (будівництво) якого понесло Товариство), не обліковується на рахунку 10 «Основні засоби». У запереченнях (ар. с. 30) відповідач вказав, що «… позивач набуде право на бюджетне відшкодування в результаті введення туристичної бази в експлуатацію, зарахування збудованого об'єкта на баланс … що саме й буде придбанням або спорудження (будівництвом) ним основних фондів».

Суд з аргументацією відповідача не погоджується.

Податковий кодекс України не містить визначень «оподатковувані операції», «обсяги оподатковуваних операцій». До того ж, в абзаці 3 пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України не вказано, яка сума вважається «обсягами оподатковуваних операцій» - сума операцій без ПДВ (колонка А розділу І податкової декларації з ПДВ) або сума ПДВ (колонка Б розділу І податкової декларації з ПДВ).

Якщо припустити, що, в силу пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, такими операціями є операції платників ПДВ з постачання товарів, послуг, з ввезення товарів на митну територію України, з вивезення товарів за межі митної території України, з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів, то необхідно зробити висновок, що в абзаці 3 пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України мова йде про операції, в яких платник ПДВ є продавцем. Відповідно, в результаті таких операцій у платника ПДВ виникають податкові зобов'язання, а не податковий кредит.

В такому випадку, якщо під «обсягом оподатковуваних операцій» розуміти суму податкових зобов'язань платника ПДВ (як продавця у відповідних операціях), то сума податкового кредиту не може бути складовою «обсягу оподатковуваних операцій».

Суд зазначає, що зміст абзацу 3 пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України є суперечливим, оскільки застосування слова «крім» (у значенні «за винятком») при тому, що придбання або спорудження (будівництво) основних фондів не вважається оподатковуваними операціями, не дозволяє чітко встановити критерії, за якими платник податків не має права на отримання бюджетного відшкодування.

На думку суду, буквальне тлумачення абзацу 3 пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України призводить до висновку про те, що платник податку має право на отримання бюджетного відшкодування, якщо заявлена ним сума не перевищує суму нарахованого за останні 12 календарних місяців податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Той факт, що Товариство відповідало цій ознаці, Актом не спростований.

Суд вважає помилковими доводи ДПІ про те, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування виникне після того, як вартість придбаних або споруджених (побудованих) основних фондів буде відображена на рахунку бухгалтерського обліку 10.

Згідно з пунктами 200.1 і 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту. В Акті (ар. с. 15) ДПІ підтвердила показник рядку 22 Декларації (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду), тобто визнала право позивача на нарахування за результатами відповідних операцій податкового кредиту (сума якого в подальшому і сформувала суму від'ємного значення).

Як вказано у пункті 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Жодних застережень або виключень (стосовно того, що у розумінні цієї норми податковий кредит є сумою, що була нарахована на вартість придбаних, споруджених (побудованих) основних фондів, введених в експлуатацію) абзац 3 пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України не містить.

Визначальним фактором, на думку суду, є те, що ДПІ не довела неправомірність включення Товариством відповідних сум ПДВ до податкового кредиту. Недоведеність цього факту, в свою чергу, свідчить про безпідставність висновку про відмову у наданні бюджетного відшкодування.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про протиправність Рішення.

Висновком про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення суд надав оцінку і діям відповідача. Дії відповідача можуть бути предметом судового розгляду за умови, що порушення прав, свобод та інтересів особи є наслідком саме цих дій. В даному випадку права позивача були порушені податковим повідомленням-рішенням, тобто рішенням відповідача, тому підстави для задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача, що призвели до складання цього повідомлення-рішення, відсутні.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005351501, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області 04.04.2014.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг» понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 487,20 грн. з Державного бюджету України.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на користь держави судовий збір в сумі 4384,80 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України

та підписана суддею 10 червня 2014 року