Ухвала суду № 39556279, 26.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5132/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й нстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

26 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Муржак А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Спільного товариства «Украінская Восточная Рибная Компанія» товариство з обмеженою відповідальністю на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Спільного товариства «Украінская Восточная Рибная Компанія» товариство з обмеженою відповідальністю до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року позивач Спільне товариство «Украінская Восточная Рибная Компанія» звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної митниці про коригування митної вартості товарів №125110007/2013/910043/2 від 18.06.2013року; Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110007/2013/00052 від 18.06.2013року, виданою Київською обласною митницею; Визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної митниці про коригування митної вартості товарів № 125110007/2013/910044/2 від 18.06.2013року; Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110007/2013/00053 від 18.06.2013року, виданою Київською обласною митницею; Визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної митниці коригування митної вартості товарів № 125110007/2013/910048/2 від 25.06.2013року; Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110007/2013/00057 від 25.06.2013року, виданою Київською обласною митницею; Стягнути на користь позивача надмірно сплачені кошти у розмірі 41 331,51 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року в задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №0408/07 від 04.08.2007 року, укладеного між позивачем та компанією Marine Harvest Norway AS (Норвегія), для здійснення митного оформлення (електронне декларування) товару лосось (сьомга) атлантичний охолоджений, цілий, з головою, з зябрами, з хвостом, патраний, без харчових добавок та приправ, якість SUPERIOR (SUP) та ORDINARY (ORD) виду "SALAMO SALAR" в режимі імпорт, до Київської обласної митниці позивачем було подано 18.06.2013 року вантажні митні декларації (ВМД): № 125110007/2013/375282 від 18.06.2013р., в якій задекларовано товар - рибопродукти на загальну суму 91021,72 Доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату подання ВМД (курс USD: 7,993 грн.) становить 727 536,64 грн; №125110007/2013/375286 від 18.06.2013р, в якій задекларував товар - рибопродукти, заявив вартість партії товару на загальну суму 117 448,06 Доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату подання ВМД (курс USD: 7,993грн.) становить 938 762,38 грн; № 125110007.2013.375472 від 25.06.2013року, в якій задекларував товар - рибопродукти, заявив вартість партії товару на загальну суму 124 460,62 Доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату подання ВМД (курс USD: 7,993грн.) становить 994 813,77 грн.

Для підтвердження заявленої митної вартості, позивач надав разом з вказаними вантажними митними деклараціями пакет документів, необхідних для розмитнення товару, перелічений у графі 44 ВМД, а саме: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 807/2012/0000745 від 09.11.2012р.; зовнішньоекономічний контракт з додатками до нього № 0408/07 від 04.08.2007 року; рахунки - фактури (інвойс): №21091700 від 14.06.2013 року, № 21091690 від 14.06.2013 року, № 21092240 від 21.06.2013 року; міжнародні автомобільні накладні СМR б/н від 14.06.2013 року, 15.06.2013 року, 21.06.2013 року; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 400 від 14.06.2013 року, № 1661-2013 від 14.06.2013 року, №СФ-0000474 від 24.06.2013 року;

договори (контракти) на перевезення № 04/03/09-505/пр від 04.03.2009 року, № 3311/пр від 05.09.2012 року, №04/02 від 01.02.2013 року; копії митних декларації країни відправлення № 2013113738 від 14.06.2013 року, №2013113586 від 14.06.2013 року, №2013118860 від 21.06.2013 року; прайс-листи виробника від 14.06.2013 року, 21.06.2013 року.

Митним органом, для додаткового підтвердження митної вартості, було витребувано від Спільного товариства «Украінская Восточная Рибная Компанія» товариство з обмеженою відповідальністю додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У зв'язку з даною вимогою митного органу позивач зазначив у листі, що з підвищенням митної вартості не згоден, всі необхідні документи, що вимагаються для підтвердження митної вартості, були надані безпосередньо з ВМД, та просив здійснити оформлення відповідно до вимог чинного законодавства.

Київською обласною митницею прийняті рішення: № 125110007/2013/910043/2 від 18.06.2013 року про коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив за резервним методом в розмірі 105 488,05 доларів США; № 125110007/2013/910044/2 від 18.06.2013року про коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив за резервним методом в розмірі 126658,51 Доларів США; № 125110007/2013/910048/2 від 25.06.2013 року про коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив за резервним методом в розмірі 126 638,65Доларів США.

Митним органом прийнято картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125110007/2013/00052, №125110007/2013/00053, №125110007/2013/00057, згідно з якими позивачу відмовлено в митному оформленні товару за наданою ВМД.

З метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг позивач подав митному органу заяви про митне оформлення товару, здійснив коригування їх митної вартості згідно з рішеннями митного органу, подавши нові митні декларації від 18.06.2013 року №125110007/2013/375303, №125110007/2013/375304 та від 25.06.2013 року №125110007/2013/375486, в яких задекларував цей же товар за митною вартістю, що визначена з урахуванням рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, сплатив всі митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, перерахував на спеціальний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (дані обставини підтверджується відповідними відмітками на ВМД.)

Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом за ціною угоди та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом відповідно склала 23 125,87 грн., 14 723,83 грн. та 3 481,81 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно розраховано митну вартість товарів, які ввозяться, за шостим (резервним) методом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI (далі - Митний кодекс України, МК України).

Відповідно до статті 49 цього Кодексу, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

Згідно із статтею 52 вказаного Кодексу, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 1 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Колегією суддів встановлено, що позивачем були надані інвойс, сертифікат про походження, пакувальний лист, коносамент, поліс страхування вантажу, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR), довідка про транспортні витрати, копія митної декларації країни відправлення, калькуляція виробника, прайс-лист виробника, комерційні пропозиції ТОВ «Промислові засоби індивідуального захисту», платіжні доручення про оплату товару постачальнику в іноземній валюті.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 вказаного Кодексу, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

За правилами статті 264 Митного кодексу України, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті такої митної декларації (ч. 11 ст. 264).

У статті 57 вказаного Кодексу закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно з ч. 1 цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Приписами 2 - 5 частин статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З урахуванням профілю ризику спрацьованого АСАУР (перевірка правильності визначення митної вартості товарів), аналізу інформації, що міститься у поданих до митного оформлення документах, перевірки цінової інформації на товари, які ввозились на митну територію України та міститься у ЄАІС ДМСУ, консультації з декларантом, у відповідності до п.2.2 наказу Міністерства Фінансів України від 30.05.12 №631 та ст.53 МКУ декларанту ТОВ СП «УВРК» в електронному виді (повідомлення декларанту) до митної декларації від 18.06.2013 року № 125110007/2013/375282, МД від №125110007/2013/375286, МД від 25.06.2013 №125110007/2013/375472 було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: прайс-листи фірми виробника товару, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертним організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до п.1, 3 ч.1 ст. 266 МКУ, декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач, проігнорувавши своє право подати додатково витребувані документи, закріплене в ч.3 ст.53 МКУ, у листі від 17.06.2013 зазначив, що з підвищенням митної вартості не згоден, всі необхідні документи, що вимагаються для підтвердження митної вартості, були надані безпосередньо з ВМД та просив здійснити оформлення відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, неподання додаткових документів, згідно витребуваного переліку, позбавляють митний орган можливості підтвердити заявлену митну вартість товарів. Внаслідок цього визначення митної вартості здійснювалось відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України шляхом послідовного використання методів визначення митної вартості.

Для застосування другорядних методів визначення митної вартості щодо ідентичних та подібних, товарів згідно зі статями 59 та 60 Митного кодексу України, необхідно мати інформацію для порівняння ціни продажу ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів в Україну. Зазначеними статями Митного кодексу України чітко визначено, що саме розуміється під ідентичними та подібними (аналогічними) товарами (частина друга статей 59, 60 Митного кодексу України), а також зазначені ознаки таких товарів, зокрема, фізичні характеристики, якість та репутація цих товарів на ринку, країна виробництва, виробник, наявність торгової марки.

Оскільки інформація, яка б відповідала вищезазначеним ознакам відсутня, то використання другорядних методів визначення митної вартості щодо ідентичних та подібних товарів згідно ст.ст.59-60 Митного кодексу України було неможливим.

Застосування другорядних методів на основі додавання та віднімання (можуть застосовуватися у будь-якій послідовності за вимогою декларанта) передбачає наявність інформації: щодо продажу (відчуження) оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів на митній території України; про вартість товарів, які оцінюються, надану виробником або від його імені, яка повинна складатися із сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів; обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду.

Інформація для застосування зазначених методів у відповідача була відсутня, позивачем в ході консультацій не надано будь-яких відомостей, а відповідач не володіє інформацією щодо продажу (відчуження) товарів на митній території України, оскільки не здійснює контроль за товарами після їх митного оформлення та випуску у вільний обіг.

Отже, з наведених підстав вбачається, що митним органом було правомірно здійснено послідовний перехід від першого методу (за ціною договору) до шостого (резервного) методу визначення митної вартості задекларованого позивачем товару.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Спільного товариства «Украінская Восточная Рибная Компанія» товариство з обмеженою відповідальністю на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 01.07.2014 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.