Ухвала суду № 39551244, 28.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2014 рокусправа № 804/4977/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Федосєєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль», Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року у справі №804/4977/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» до про Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2013 року №0005541702/9997. (а.с.3-8)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/4977/13-а. (а.с.1)

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що грошове зобов'язання було визначено позивачем самостійно ще до проведення перевірки, відповідна сума набула статусу узгодженого податкового зобов'язання та статусу податкового боргу. Отже відповідач не мав права збільшувати суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1200 636,38 грн., яка не була занижена позивачем на момент проведення перевірки, що не заперечується в самому акті перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року у справі №804/4977/13-а адміністративний позов задоволено частково. Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС від 15.03.13 №0005541702/9997 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1 200 939 грн. 38 коп. за основним платежем. (суддя - Коренев А.О.) (а.с.133-136)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивачу необґрунтовано та без належних правових підстав збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 200 939,38 грн. за основним платежем.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати частково постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року у справі №804/4977/13-а про часткове задоволення адміністративного позову і визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15 березня 2013 року №0005541702/9997 в частині застосування штрафу у сумі 600979,70 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що оскільки платник податків, в силу положень п.п. 109.1, 109.2. ст. 109 ПКУ, притягується до відповідальності лише за протиправне невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, то і притягувати до відповідальності у вигляді штрафу підприємство можна тільки в разі наявності протиправної поведінки з боку позивача по даній справі.

Відповідач - Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року у справі №804/4977/13-а та відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно.

Представником Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у судовому засіданні заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, в якому зазначена особа просить здійснити заміну відповідача Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на його правонаступника - Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

У судовому засіданні, колегія суддів, з урахуванням положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалила здійснити процесуальне правонаступництво у даній адміністративній справі, а саме: замінити Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби на Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника відповідача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги власної апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року у справі №804/4977/13-а та відмовити в задоволенні адміністративного позову.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги, кожна окремо, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 14 січня 2013 року по 08 лютого 2013 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, результати якої оформлено актом №1815/57/17.2-27/00130820 від 12 лютого 2013 року.

Висновками зазначеного акту встановлено порушення позивачем, зокрема, пп.164.2.2 п.164.2. ст.164, абз. «г» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим донарахуванню підлягає сума з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 303 грн., та пп. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, за змістом яких податок сплачується до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом, у зв'язку з чим узгоджене податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб становить 1 200 636,38 грн.

15 березня 2013 року на підставі акту перевірки №1815/57/17.2-27/00130820 від 12 лютого 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005541702/9997, яким позивачу визначена сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 1 200 939,38 грн., за штрафними санкціями 600 979,70 грн.

Положеннями пп. 14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

У відповідності до положень пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 Податкового кодексу України.

Згідно ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри (п.167.1).

Приписами пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України визначено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Разом з тим, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України).

Згідно до п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, серед іншого, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Відповідно до п.54.2 ст.54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку-фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету. Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом (пп.14.1.175 ПК України).

Положеннями пп. 54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

З матеріалів справи вбачається, що в період з травня 2012р. по грудень 2012р. виплата заробітної плати працівникам позивача здійснювалась шляхом примусового списання грошових коштів з арештованих поточних рахунків товариства, при цьому обов'язок з перерахування податку на доходи фізичних осіб, виплачені у вказаному періоді, в розмірі 1 200 636,38 грн. податковим агентом - позивачем не виконаний під час виплати таких доходів, проте така сума податку відображена позивачем в Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, за 1-4 квартали 2012р., що визнається відповідачем. Крім того, позивачем не нарахований/перерахований податок на доходи фізичних осіб на нараховану/перераховану премію до дня 8 березня 2012р. в розмірі 150 грн., та не перерахований податок на доходи фізичних осіб в розмірі 153 грн. з суми сплаченого 16.02.12 адміністративного штрафу на фізичну особу ОСОБА_2, який є працівником позивача, в розмірі 1 020 грн. за рахунок підприємства.

Положеннями пп.164.2 ст.164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (пп.164.2.2 п.164.2 ст.164), та суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом («г» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164).

Судом встановлено, що сума податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1 200 939,38 грн була сплачена позивачем 11.12.12 року, 23.01.13 року та 31.01.13 року.

З огляду на викладене, спірна сума грошового зобов'язання в розмірі 1 200 939,38 грн. як на дату проведення перевірки та складання акту, так і на дату прийняття податковим органом спірного рішення, набула статусу узгодженого грошового зобов'язання та статусу податкового боргу, а також була сплачена податковим агентом - позивачем. Наведене свідчить про те, що станом на 15.03.13 року у контролюючого органу були відсутні підстави, передбачені пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 200 939,38 грн. за основним платежем.

Разом з тим, відповідно до п.127.1 ст.127 ст.54 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Враховуючи, що податковим органом встановлений факт неперерахування позивачем до бюджету станом на дати виплати фізичним особам доходів податку з таких доходів в сумі 1 200 939,38 грн., що, як вбачається з Акту перевірки та не заперечується позивачем, є повторним порушенням, допущеним протягом 1095 днів, зафіксованим в акті перевірки від 11.06.12 №1154/9/23, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції в розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 600 979,70 грн.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 15 травня 2013 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційних скарг, кожної окремо, спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційні скарги сторін необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. ст.160, 195,196,198,200,205,206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року у справі №804/4977/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 02 червня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна