ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
11 червня 2014 року
справа № 808/1932/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.
за участю секретаря: Федосєєвої Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу
Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі №808/1932/13-а
за позовом
Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»
до
про
Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів
визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» (далі по тексту - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.10.2012 року №0001010028 та №0001030028.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/1932/13-а. (т.1, а.с.1)
Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що на підтвердження господарських операцій між позивачем та контрагентами надані усі документи, передбачені діючим законодавством.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі №808/1932/13-а визнано протиправними та скасовано винесені відповідачем податкові повідомлення - рішення №0001010028 та №0001030028 від 12.10.2012 року. (суддя – Шара І.В.) (т.4, а.с.31-34)
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, оскільки засновані лише на твердженні про нікчемність правочинів без фактичного встановлення факту їх виконання.
Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі Державної податкової служби, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі №808/1932/13-а та відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.10 по 31.03.12 встановлено порушення п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.138.8, п.п.138.8.1. ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування за 1 квартал 2012 року у сумі 505 591 грн.
05 червня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№29957/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він, посилаючись на наявність всіх первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, просить залишити без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі №808/1932/13-а.
Представником Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів у судовому засіданні заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, а саме заміну відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі Державної податкової служби на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.
У судовому засіданні, колегія суддів, з урахуванням положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалила здійснити процесуальне правонаступництво у даній адміністративній справі, а саме: замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі Державної податкової служби на правонаступника – Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі №808/1932/13-а.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі №808/1932/13-а.
У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, в період з 17 липня 2012 року 20 серпня 2012 року посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 березня 2012 року з питань, що стали предметом оскарження (податку на прибуток, податку на додану вартість , екологічного податку), результати якої оформлено актом №413/28-1/00130872 від 09 жовтня 2012 року.
Висновками зазначеного акту встановлено, зокрема, порушення позивачем:
- пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.138.8, п.п.138.8.1 ст.138 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в податковому періоді 1 квартал 2012 року на суму 505 591грн.;
- п.198.1, п.198.2,п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3 абз. «б» п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 160 063 грн., у тому числі за березень 2012 року в сумі 160 063 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми «П» від 12.10.2012 року №0001010028, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком в розмірі 505591 грн. та форми «В4» від 12.10.2012 року, №0001030028, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 160063 грн.
Відповідач в акті перевірки, зокрема, вказує, що фактичного здійснення господарських операцій між позивачем товарів та ТОВ «Гудвіл, ПП «ВЕСТА», ТОВ «НАГЕЛЬ-КВ» не було.
Разом з тим господарські взаємовідносини між позивачем та контрагентами підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами та спростовують зазначені в акті перевірки висновки щодо безтоварності таких операцій.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.
Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.
Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочину між позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.
Натомість позивачем доведено правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку, сплачених у зв'язку з придбанням товарів (послуг) у зазначених в акті перевірки контрагентів.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 21 травня 2013 року необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі №808/1932/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено – 16 червня 2014 року.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: Л.М. Нагорна
Судове рішення № 39551242, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 872/10543/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: