Постанова № 39546904, 26.06.2014, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 р. Справа № 818/1276/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника відповідача - Кисленко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2), звернулася до суду з адміністративним позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Шосткинська ОДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2013 року № 0000006691701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 84418,75 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що за результатами проведеної перевірки ФОП ОСОБА_2, Шосткинською ОДПІ складено акт від 13.12.2013 року № 826/17-0103-2124628226, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2013 року № 0000006691701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість. В ході перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Такого висновку податковий орган дійшов за результатами дослідження господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Броксвіт", що мали фіктивний характер. Висновок обґрунтовано матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 32013070000000097 та актом перевірки ТОВ "Броксвіт".

Позивач не погоджується із таким висновком податкового органу, оскільки господарські взаємовідносини підтверджуються первинними документами, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, тому просить скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні 17.06.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, зазначав, що посилання податкового органу на розгляд кримінальної справи є необґрунтованими, на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення у податкового органу відсутній вирок у кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, як відносно ПП ОСОБА_2, так і відносно ТОВ «Броксвіт», а тому жодними доказами не підтверджується відсутність реального виконання господарських зобов'язань між позивачем та її контрагентом.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, в письмовому відзиві, поданому до суду, зазначила, що причиною донарахування податку на додану вартість стало зменшення за результатами перевірки податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з придбання меблів у ТОВ "Броксвіт". При перевірці використано матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 32013070000000097 та акт перевірки ТОВ "Броксвіт" від 18.10.2013 року № 12/22-01-04/37958120. Даним актом встановлено факт реєстрації ТОВ "Броксвіт" без мети господарської діяльності. Крім того встановлено, що ТОВ "Броксвіт" імпортовано товари за фіктивним контрактом та в подальшому реалізовано їх на користь контрагентів, в тому числі ФОП ОСОБА_2 Позивачем були надані на перевірку первинні документи, щодо транспортування меблів, отриманих від ТОВ "Броксвіт", однак з них неможливо встановити код, клас та масу вантажу, в усіх товарно-транспортних накладних відсутня адреса навантаженя та розвантаження, підписи про прийняття вантажу водієм відсутні, номери подорожніх листів не вказані. Такі документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку при наявності всіх формальних реквізитів, оскільки фактичне транспортування товару не здійснювалось.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.213), ними подані клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із хворобою позивача та знаходженням представника позивача за межами міста та неможливістю бути присутнім в судовому засіданні.

Стаття 120 КАС України надає суду право визнати участь сторони у справі у судовому засіданні обов'язковою. Представник позивача належним чином повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, явка позивача не визнавалася судом обов'язковою, позивач не скористався належними йому процесуальними правами, іншого представника в судове засідання не направив

Клопотання позивача та представника позивача про відкладення розгляду справи судом відхилено як необґрунтоване, оскільки жодних доказів в обґрунтування поданих клопотань суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається на підставі наявних в ній матеріалів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, враховуючи пояснення представника позивача в судовому засіданні 17.06.2014р., дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що з 18.11.2013 року по 29.11.2013 року Шосткинською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 13.12.2013 року № 826/17-0103-2124628226 (а.с.12-57).

Перевіркою встановлено, що, серед іншого, ФОП ОСОБА_2 порушено п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що виявилось у заниженні податку на додану вартість на загальну суму 67535,00 грн.

На підставі акту перевірки Шосткинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2013 року № 0000006691701, яким ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 84418,75 грн., в тому числі 67535,00 грн. основного платежу та 16883,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.58).

Такий висновок податкового органу зроблено за результатами дослідження господарських взаємовідносин ФОП ОСОБА_2 з ТОВ "Броксвіт".

Так, матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ "Броксвіт" та ФОП ОСОБА_2 укладено договір поставки від 05.03.2012 року № 11 (а.с.66-69). Згідно п. 1.1 предметом договору є товар, визначений в видаткових накладних.

Позивачем надано суду видаткові накладні, згідно яких товар - меблі, передані покупцю (а.с.70-78, 92-100). Також позивачем надані податкові накладні, видані йому ТОВ "Броксвіт" (а.с.79-91).

Згідно 198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем надані товарно-транспортні накладні, при цьому повна адреса навантаження та розвантаження товару відсутня, міститься лише назва міста (а.с.101-117), докази укладення договору транспортування товару із перевізником відсутні.

Як вбачається із акту від 18.10.2013 року № 12/22-01-04/37958120 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Броксвіт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року", у ТОВ "Броксвіт" відсутні власні торгівельні, офісні та складські приміщення. Посадові особи вказаного підприємства у здійсненні господарської діяльності участі не приймали, ТОВ "Броксвіт" господарських операцій не проводило, а лише використовувалось для прикриття незаконної діяльності третіх осіб, пов'язаної з ввезенням на митну територію України товарно-матеріальних цінностей та формування податкового кредиту по ланцюгу для інших суб'єктів господарювання, в тому числі ФОП ОСОБА_2 (а.с.216-231).

Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень (який функціонує відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень") вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.04.2014 року затверджено угоду про визнання винуватості від 27.03.2014 року, складену в кримінальному провадженні № 3201407000000009 між старшим прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Яремою В.П. та обвинуваченим ОСОБА_5, який у 2012 році був призначений на посаду директора ТОВ «Броксвіт».

Судом при розгляді даної кримінальної справи встановлено, що економічним результатом документального оформлення від імені ТОВ «Броксвіт» господарських операцій стало безпідставне завищення податкового кредиту та валових витрат підприємства - вигодонабувачам (матеріали, відносно яких виділені для податкової перевірки), що надавало їм змогу мінімізувати свої податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість при слідуючих обставинах.

ТОВ «Броксвіт» на підставі фіктивного контракту з нерезидентом ALPHACOM TRADE LLP - (Великобританія) протягом 2012 року імпортовано ТМЦ на загальну фактичну вартість 20 055 980 грн. Згідно електронних копій ВМД ТОВ «Броксвіт» в період з 26.02.2012 по 13.12.2012 року здійснило імпортні операції, загальна фактурна вартість яких складає 20 055 980,22 грн., митна вартість імпортованих товарів - 30 858 207,00 грн.

Податковий кредит, сформований при сплаті ПДВ на митниці використовувався ТОВ «Броксвіт» для надання легальності безтоварним операціям з вигодонабувачами при перерахуванні коштів на розрахункові рахунки ТОВ «Броксвіт» для подальшого переведення їх у готівку. В період з 07.02.2012 по 31.12.2012 року ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_7, використовуючи реквізити ТОВ «Броксвіт» провели з прихованням від бухгалтерського та податкового обліків фінансово-господарські операції на загальну суму 13,5 млн.грн., в результаті чого заподіяли велику матеріальну шкоду державі на суму 2 112 195 грн.

В подальшому з метою маскування незаконної діяльності підприємства 31.01.2013 року ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_5 внесли зміни до установчих документів ТОВ «Броксвіт», згідно яких змінено керівника та юридичну адресу підприємства.

Дані обставини підтверджуються витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого місцезнаходження ТОВ «Броксвіт» є м. Київ, вул. Новомостицька,25, а директором з 31.01.2013р. вже зазначено іншу особу ОСОБА_9 (а.с.187-188).

Згідно даного вироку, ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, тобто фіктивному підприємництві, зареєструвавши ТОВ "Броксвіт", внаслідок незаконної діяльності якого заподіяв велику матеріальну шкоду державі. При цьому суд зазначив, що ОСОБА_5, зареєстрований директором ТОВ "Броксвіт", в господарській діяльності підприємства участі не приймав, а підприємство господарських операцій не проводило і використовувалось для прикриття незаконної діяльності третіх осіб, пов'язаної із ввезенням на митну територію України товарно-матеріальних цінностей та формування податкового кредиту по ланцюгу для інших суб'єктів господарювання (а.с.236-238).

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином судом встановлено, що ТОВ "Броксвіт" було створено без мети здійснення господарської діяльності, використовувалось для отримання вигоди третіх осіб.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків на відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наслідки в бухгалтерському, відповідно в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталі платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Зокрема, якщо наведені у договорах товари (послуги) фактично не поставлялися (не надавалися), то придбання таких товарів (послуг) не відбулося.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням системного аналізу чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що в порушення приписів ст. 712 Цивільного кодексу України фактичне переміщення товарів від ТОВ "Броксвіт" до ФОП ОСОБА_2 не здійснювалось, що свідчить про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з зазначеним контрагентом, а тому і безпідставне формування на їх підставі податкового кредиту.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів. Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Дана позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 p. N 742/11/13-11, відповідно до якого витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Враховуючи викладене, суд вважає податкове повідомлення-рішення від 26.12.2013 року № 0000006691701 таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, тому позовні вимоги щодо його скасування визнаються судом неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог приватного підприємця ОСОБА_2 до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0006691701 від 26.12.2013 року - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 01.07.2014 року.

Суддя С.М. Гелета