Постанова № 39544878, 24.06.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2014 р. Справа № 922/109/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Бойко Р.О. за довіреністю №384 від 11.12.2013 р.,

відповідача - Бочарової Н.В. за довіреністю б/н від 27.01.2014 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№812Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 11.03.14 у справі № 922/109/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м. Харків

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" заборгованість на загальну суму 158832,23 грн., з яких: 155135,05 грн. основного боргу, 1449,61 грн. 3% річних та 2247,57 грн. пені за неналежне виконання останнім своїх зобов'язань щодо оплати за послуги, надані позивачем у період з 01.06.2013 р. по 30.11.2013 р. за договором від 02.08.2012 р. №544-28 про надання послуги використання місця в каналі кабельної каналізації. Крім того, позивач просив судові витрати, понесені ним за подання позову у розмірі 3176,65 грн. покласти на відповідача та винести ухвалу, якою повернути позивачеві судовий збір в розмірі переплаченої суми 1275,56 грн.

Відповідачем до місцевого господарського суду було подано клопотання (враховуючи наступне уточнення) про розстрочку виконання рішення шляхом здійснення оплати загальної стягнутої судом суми (враховуючи суми основного боргу, пені, 3% річних, судового збору) рівними платежами щомісячно протягом шести місяців після набрання рішенням законної сили за графіком.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 березня 2014 року у справі № 922/109/14 (суддя Ольшанченко В.І.) прийняті уточнення позивача щодо періодів нарахування штрафних санкцій та суми стягнення боргу в наданій редакції. Позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" заборгованість за послуги, надані в період з червня 2013 р. по вересень 2013 р. та листопаді 2013 р. включно, за договором №544-28 про надання послуги використання місця в каналі кабельної каналізації від 02.08.2012 р. в сумі 155135,05 грн., 3% річних за період з 21.07.2013 р. по 10.01.2014 р. включно в сумі 1449,61 грн., пеню за період з 21.07.2013 р. по 31.12.2013 р. включно в сумі 2247,57 грн. та судовий збір в сумі 3176,65 грн.

Розстрочено виконання рішення у справі №922/109/14 шляхом здійснення оплати загальної стягнутої судом суми (враховуючи суми основного боргу, пені, 3% річних, судового збору) рівними платежами щомісячно протягом шести місяців після набрання рішенням законної сили за наступним графіком: до 25.03.2014 р. - 27001,48 грн.; до 25.04.2014 р. - 27001,48 грн.; до 26.05.2014 р. - 27001,48 грн.; до 25.06.2014 р. - 27001,48 грн.; до 25.07.2014 р. - 27001,48 грн.; до 25.08.2014 р. - 27001,48 грн., всього 162008,88 грн.

Повернуто Публічному акціонерному товариству "Укртелеком", в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" з Державного бюджету України зайво сплачений платіжним дорученням №13614 від 24.12.2013 р. судовий збір в сумі 1275,56 грн.

Позивач з зазначеним рішенням в частині задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення шляхом здійснення оплати загальної стягнутої судом суми рівними платежами щомісячно по 27001,48 грн. згідно з графіком протягом шести місяців, всього 162008,88 грн. не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 11 березня 2014 року у даній справі в цій частині скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, вважаючи рішення в цій частині безпідставним та необґрунтованим. В іншій частині рішення просив залишити без змін, крім того, судові витрати покласти на відповідача. Вимоги скарги позивач, зокрема, обґрунтовує тим, що відповідач не навів у клопотанні про розстрочку виконання рішення винятковості випадку та наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, і зазначає лише про той факт, що у зв'язку з фінансовою кризою 2008р. у Відповідача склалися обставини, які ускладнюють виконання рішення. Позивач вважає посилання Відповідача на важкий фінансовий стан, таким, що не є винятковою обставиною в розумінні ст.121 ГПК України, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення. Крім того, важке фінансове становище утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних обставин, щоб унеможливило виконання договірних зобов'язань та рішень суду. Крім того, Відповідач у своїй заяві не наводить жодних доказів, про те, що виконати рішення неможливо або з певних причин складно, а обґрунтовує свою заяву скрутним фінансовим становищем та збитками, які виникли внаслідок неплатежів з боку його контрагентів, однак такі обставини надання розстрочки виконання рішення суперечать ст.121 ГПК України.

Відповідач У поясненнях (вх.№4796 від 18.06.2014р.) вважає оскаржуване рішення в частині надання розсточки виконання рішення обґрунтованим та законним. Зазначає, що судом першої інстанції в результаті всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності були встановлені обставини, що ускладнюють виконання рішення у даній справі. Крім того, зокрема посилається на те, що судом першої інстанції встановлено, що позивач (заявник апеляційної скарги) не навів належних доказів щодо негативних наслідків спричинених йому від прострочення виконання зобов'язання відповідача, а посилання представника позивача на збитки у фінансовому звіті позивача, суд вважав безпідставними, оскільки позивачем не надано суду фінансового звіту. Враховуючи зазначене, відповідач просить відмовити Публічному акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" у задоволенні апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, письмових поясненнях на скаргу, доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, 02.08.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" (далі Укртелеком) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" (замовник) був укладений договір №544-28 про надання послуги використання місця в каналі кабельної каналізації (далі договір), за умовами якого Укртелеком відповідно до умов цього договору, у тому числі згідно зазначених у додатку №1 до договору технічних даних, зобов'язався надати замовнику послугу використання місця в каналі кабельної каналізації у м. Кременчук, м. Полтава, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги відповідно до умов цього договору (п.1.1.).

У п. 3.4 договору сторони визначили, що оплату вартості послуги з використання місця в каналі кабельної каналізації замовник здійснює щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця на підставі рахунку Укртелекому, виставленого до 10-го числа поточного місяця.

До 2013 року тарифи на використання місця в каналі кабельної каналізації визначалися Укртелекомом самостійно, і загальний місячний розмір оплати послуг був вказаний у додатку №2 до договору.

З 01.01.2013 року введені в дію граничні тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій, затверджені рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) від 29.11.2012 р. №620, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.12.2012 р. за №2093/22405.

Вказане рішення НКРЗІ було прийнято Укртелекомом до безумовного застосування, у тому числі, і при обчисленні вартості послуги використання кабельної каналізації електрозв'язку згідно із договором №544-28 від 02.08.2012 р., що підтверджується рахунками, які виставлялися Укртелекомом для оплати ТОВ "Велтон.Телеком".

Розрахунок розміру нарахувань з 01.01.2013 року за послуги використання кабельної каналізації електрозв'язку (ККЕ) Укртелекому за місяць відповідно до договору наведені в довідці Полтавської філії ПАТ "Укртелеком".

За надані послуги в період з 01.06.2013 р. по 31.12.2013 р. Укртелеком виставляв ТОВ "Велтон.Телеком" щомісячно рахунок для оплати послуг, з посиланням на договір. Дані рахунки є одночасно і актами передавання-приймання наданих послуг, про що також зазначено безпосередньо в самих рахунках.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, але відповідач, порушуючи умови договору, за період користування послугами Укртелекому з 01.06.2013 р. по 30.11.2013 р., оплату за отримані послуги здійснив частково, доказом чого є довідка про оплати ТОВ "Велтон.Телеком" протягом 2013 року рахунків Укртелекому, складена на підставі банківських виписок про платежі, з посиланням на призначення цих платежів.

Таким чином судом встановлено, що відповідач розрахувався за надані позивачем послуги невчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем на даний час існує непогашена заборгованість в розмірі 155135,05 грн. за договором.

Листом №1287 від 15.11.2013р. (т.1.а.с.66) відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем за договором у розмірі 156584,70 грн., з урахуванням пені станом на 01.10.2013 р., гарантував оплатити у листопаді 31378,82 грн., решту несплаченої заборгованості у розмірі 125205,88 грн. відповідач просив розстрочити на шість місяців рівними частинами, починаючи з грудня 2013 року.

Беручи до уваги викладені обставини, враховуючи, що відповідачем сума боргу визнається, доказів погашення суми боргу останній не надав, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд першої інстанції правомірно визнав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 155135,05 грн. за договором обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, зважаючи на те, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання, на підставі п. 4.6. договору, за порушення строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 21.07.2013 р. по 31.12.2013 р. в сумі 2247,57 грн., яку місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив на підставі норм чинного законодавства та умов договору.

Керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 238,51 грн. 3% річних за договором, як такі, що заявлені правомірно.

Більше того, з матеріалів апеляційної скарги та пояснень відповідача вбачається, що рішення місцевого господарського суду в частині вирішення даного господарського спору по суті сторонами не оскаржується, тобто, сторони не заперечують проти правильності самого рішення щодо стягнення з відповідача вищезазначених сум.

Звертаючись до господарського суду Харківської області 10.02.2014 р. з клопотанням про розстрочку виконання рішення у даній справі, ТОВ "Велтон.Телеком" після уточнення клопотання про розстрочку виконання рішення, 24.02.2014 р. просило розстрочити виконання рішення у справі №922/109/14 шляхом здійснення оплати загальної стягнутої судом суми (враховуючи суми основного боргу, пені, 3% річних, судового збору) рівними платежами щомісячно протягом шести місяців після набрання рішенням законної сили за наступним графіком: до 25.03.2014 р. - 27001,48 грн.; до 25.04.2014 р. - 27001,48 грн.; до 26.05.2014 р. - 27001,48 грн.; до 25.06.2014 р. - 27001,48 грн.; до 25.07.2014 р. - 27001,48 грн.; до 25.08.2014 р. - 27001,48 грн., всього 162008,88 грн.

Заява обґрунтована скрутним фінансовим станом, великою кредиторською та дебіторською заборгованостей, недостатністю грошових коштів на банківських рахунках, загальним спадом економіки, стрімким ростом рівня інфляції та курсів іноземних валют, особливим статусом відповідача як оператора телекомунікацій та провайдера програмної послуги, а також тим, що розстрочення виконання судового рішення у даній справі на шість місяців сприятиме виконанню рішення та зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.

Як зазначає відповідач, істотне погіршення фінансового стану відбулось в результаті світової фінансової кризи з 2008 року, коли у зв'язку з непередбачуваним різким збільшенням валютних курсів істотно підвищились витрати відповідача з виконання зобов'язань по кредитним договорам в іноземній валюті, що підтверджується відповідною бухгалтерською довідкою.

Також у відповідача склалися обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, про що свідчать надані до матеріалів справи бухгалтерська довідка про кредиторську заборгованість відповідача, баланси підприємства та звіти про фінансові результати за 2007-2013 р.р., а також банківські довідки про залишки коштів на рахунках відповідача. Стрімкий ріст рівня інфляції починаючи з жовтня 2013 року, який за офіційними даними Державної служби статистики України у грудні 2013 року становив 100,5%, ріст курсів іноземних валют у січні-лютому 2014 р. є також об'єктивними обставинами, які негативно впливають на скрутний фінансовий стан відповідача та ускладнять виконання рішення у даній справі.

Винятковий характер вищенаведених обставин, що ускладнять виконання судового рішення, також обумовлений особливим статусом відповідача як оператора телекомунікацій та провайдера програмної послуги, встановлений Законом України "Про телекомунікації" та Законом України "Про телебачення і радіомовлення". На теперішній час відповідач на підставі раніше отриманих ліцензій надає великій кількості своїх абонентів (більшість з яких складають звичайні громадяни) на території центральної, східної та південної частин України послуги фіксованого місцевого міжміського телефонного зв'язку, послуги з технічного обслуговування і експлуатації телемереж (телекомунікаційних мереж), а також послуги з перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж, що підтверджується копіями відповідних ліцензій. Зупинення діяльності відповідача матиме наслідком обмеження доступу споживачів до загальнодоступних телекомунікаційних послуг.

Задовольняючи зазначені клопотання відповідача, місцевий господарський суд посилався на те, що позивач не навів належних доказів щодо негативних наслідків спричинених йому від прострочення виконання зобов'язання відповідача.

Посилання представника позивача на збитки у фінансовому звіті позивача, які на його думку, дають підстави вважати підприємство позивача збитковим, суд вважає безпідставними, оскільки: по-перше, позивачем не надано суду фінансового звіту позивача, на який посилається його представник; по-друге, фінансовий звіт не є належним доказом у справі, оскільки не відображає, що саме визначені в ньому збитки пов'язані з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за спірним договором.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його безпідставним та необґрунтованим, враховуючи наступне.

Частиною 6 статті 83 ГПК України встановлено, що господарський суд при прийнятті рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Тобто, надання відстрочки чи розстрочки є правом, а не обов'язком суду.

Згідно з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 (зі змінами та доповненнями) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін (а не тільки відповідача), їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14 зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 Цивільного процесуального кодексу і ст. 121 Господарського процесуального кодексу, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Таким чином, вищезазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки або розстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що посилання відповідача у поданому ним клопотанні лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для відповідача у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим (оскільки підприємницька діяльність суб'єктів передбачає ризик), а не на обставини, що унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення суду у даній справі.

Даний спір виник з вини боржника та спірна сума заборгованості не погашалась боржником. Складний економічний стан підприємства не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду. Такі переконливі докази щодо наявності виняткових обставин у розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, які б слугували підставою для надання розстрочки виконання рішення суду, не були надані боржником. Боржник не надав достатніх доказів на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування поданого клопотання, у тому числі доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності активів для виконання рішення суду та реальної загрози зупинення господарської діяльності у зв'язку з виконанням рішення суду, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання розстрочки виконання рішення суду.

Так відповідач не надав суду доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання або доводів, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідач, мав можливість, але матеріали справи не містять доказів звернення до позивача з пропозицією зменшення об'єму послуг, які йому надавались відповідно до договору, у порядку ст. 188 Господарського кодексу України, у зв'язку з неможливістю виконання в повному обсязі взятих на себе грошових зобов'язань.

Як не містять доказів звернення до позивача і з пропозицією дострокового розірвання договору, у порядку п.8.3 договору та ст.188 Господарського кодексу України, у зв'язку з неможливістю виконання взятих на себе грошових зобов'язань.

Втім, відповідач є власником телекомунікаційного обладнання, перелік якого зазначений у додатку до договору. Вартість даного обладнання надає можливість відповідачу звернутись до фінансово-кредитних установ для укладення договору кредитування з використанням зазначеного обладнання у якості застави. Проте відповідач такою можливістю не скористався, тобто вина у виникненні спору повністю лежить на відповідачеві.

Крім того, Відповідач у своїй заяві не наводить жодних доказів, про те, що виконати рішення неможливо або з певних причин складно, а обґрунтовує свою заяву скрутним фінансовим становищем та збитками, які виникли внаслідок неплатежів з боку його контрагентів, однак такі обставини надання розстрочки виконання рішення суперечать ст.121 ГПК України.

Тобто, важке фінансове становище утворилось внаслідок власної господарської діяльності ТОВ "Велтон.Телеком", а не в силу якихось об'єктивних обставин, щоб унеможливило виконання договірних зобов'язань та рішень суду.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції також враховує негативні наслідки і для Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" в його господарсько-фінансовій діяльності розстроченням виконання судового рішення. Негативні наслідки розстрочення виконання рішення для позивача полягають у тому, що позивач є платником податку на додану вартість.

Відповідно до ст.ст. 185-187 Податкового кодексу України позивачем за фактом

постачання послуг відповідачу у розмірі 155135,05 грн. (тобто у розмірі суми

заборгованості, яка встановлена рішенням) взято податкові зобов'язання з оплати податку на додану вартість. Тобто, вилучення грошових коштів з обігу на зазначений у рішенні термін негативно впливає на фінансовий стан позивача у зв'язку з побічним фінансовим ефектом від такого вилучення.

Одночасно колегія суддів враховує і те, що відповідач, звернувшись до суду з клопотанням про надання розстрочки виконання рішення, зобов'язався перше погашення здійснити починаючи з 25.03.2014 р. у сумі 27001,48 грн., проте відповідних доказів здійснення такої оплати суду ним не надано, що також свідчить про відсутність дій з боку відповідача, які б були направлені на добросовісне виконання ним своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості у добровільному порядку. Крім того, позивачем до матеріалів справи надані докази оплати відповідачем значних сум заборгованості за іншими зобов'язаннями (у лютому 2014р., у січні 2014р.), що свідчить про платоспроможність ТОВ "Велтон.Телеком".

Тому, розглядаючи заяву про розстрочку виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції, з урахуванням наведених вимог, оцінивши належним чином вказані обставини, визнав їх такими, що не можуть вважатися винятковими.

При цьому колегія суддів зазначає, що передбачені ст. 121 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочки, є оціночними та місцевим господарським судом оцінка здійснена без урахування негативних наслідків розстрочення виконання рішення для позивача. Вплине на законні матеріальні інтереси позивача, що виражаються у фактичному вилученні грошових коштів з обігу, що унеможливлює подальше направлення таких коштів, як забезпечення взятих позивачем на себе зобов'язань перед третіми особами.

Між з тим, колегія суддів зазначає, що відповідач не позбавлений можливості повторно звернутися до господарського суду Харківської області з клопотанням про надання розстрочки виконання рішення в порядку ст. 121 ГПК України, надавши при цьому обґрунтовані докази наявності у нього обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" та скасування оскаржуваного рішення в частині задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, у зв'язку з наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення в цій частині прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи. З прийняттям в цій частині нового рішення, яким у задоволенні клопотання має бути відмовлено. В іншій частині оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для скасування цієї частини рішення колегія суддів не вбачає.

Питання про судові витрати вирішується відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.03.14 у справі № 922/109/14 в частині задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення шляхом здійснення оплати загальної стягнутої судом суми (враховуючи суми основного боргу, пені, 3% річних, судового збору) рівними платежами щомісячно протягом шести місяців після набрання рішенням законної сили за наступним графіком: до 25.03.2014 р. - 27001,48 грн.; до 25.04.2014 р. - 27001,48 грн.; до 26.05.2014 р. - 27001,48 грн.; до 25.06.2014 р. - 27001,48 грн.; до 25.07.2014 р. - 27001,48 грн.; до 25.08.2014 р. - 27001,48 грн., всього 162008,88 грн. скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" (61002, м. Харків, вул. Сумська, б.50. Код ЄДРПОУ 35074228) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, б.33. Код ЄДРПОУ 01186975) 1588,33 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 11.03.14 у справі № 922/109/14 залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 20.06.2014 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.