Постанова № 39544737, 11.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2014 р. Справа№ 925/1418/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Чорної Л.В.

при секретарі Дмитрина Д.О.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.02.2014р. (повний текст підписано - 24.02.2014р.)

у справі №925/1418/13 (суддя - Анісімов І.А. )

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

про відшкодування 140 000 грн. 00 коп. збитків

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду Черкаської області передані вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про відшкодування 140 000,00 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок безпідставного припинення електропостачання у позивача відбувся збій у виробництві в період з 10.06.2013 по 11.06.2013, внаслідок чого було зіпсовано 3500 кг плотви в'яленої на суму 140 000 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду м. Києва по справі № 925/1418/13 від 20.02.2014 р. позов задоволено повністю.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що позивачем доведено, в порядку ст. 32 ГПК України, що в наслідок протиправної поведінки енергопостачального підприємства йому було завдано збитків у вигляді псування плотви в'яленої на загальну суму 140 000 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 20.02.2014 року у справі № 925/1418/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Черкаської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду Хрипуна О.О. № 925/1418/13 від 21.03.2014 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 925/1418/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст. ст. 4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розгляд апеляційної скарги по справі № 925/1418/13 доручено здійснити колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2014 року по апеляційній скарзі порушено провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді -Смірнова Л.Г., Іоннікова І.А. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.04.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року у розгляді справи було оголошено перерву до 11.06.2014 року.

Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 20.02.2014 р. у справі № 925/1418/13 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Черкаської області від 20.02.2014 р. у справі № 925/1418/13.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2004 між позивачем та відповідачем був укладений типовий договір №1624 про постачання електричної енергії

У відповідності з цим договором постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно п. 2.1. договору постачальник електричної енергії зобов'язується:

п.2.1.2 Договору Постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток №__1__ "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу");

Згідно п.2.2 Договору споживач зобов'язується :

п.2.2.3 Договору Оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3.4, 4.

Згідно п.4.1.2 договору У разі перерви в постачанні електричної енергії Споживачу з вини Постачальника понад терміни, визначені ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії, Постачальник електричної енергії несе відповідальність перед Споживачем у розмірі п'ятикратної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Згідно п. 4.2.2 Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВА і більше.

Відповідно до Розділу 6 Договору електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено Постачальником електричної енергії:

п.6.3 Договору з повідомленням Споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі:

- несплати Споживачем за електроенергію у термін, установлений додатком №3.4, передбачений ПКЕЕ.

Згідно п.7.6 Договору у разі заборгованості Споживача за електричну енергію, уповноваженими представниками сторін складається графік погашення заборгованості, що є додатком до цього Договору.

З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2012 року від позивача було надано Черкаському міському РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго», акт про використану електричну енергію за грудень 2012 року, на підставі якого позивачу були виставлені рахунки в розмірі 26 237,14 грн. за спожиту активну енергію ат 1149, 09 грн. за перевищення споживання договірних величин електроенергії.

21.01.2013 року до Черкаського міського РЕМ надійшло звернення підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» з проханням направити інспектора для перевірки схеми підключення субспоживача ОСОБА_2 у зв'язку з різницею в показниках лічильника заводу та субспоживача ОСОБА_2

01.02.2013 року представниками Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» було проведено технічну перевірку засобів обліку електричної енергії в присутності ОСОБА_2 та встановлено, що: лічильник «Меркурій-230» № 01136185 є трьохелементним, а був підключений по двохелементній схемі; лічильник «Меркурій-230» № 01136185 знято на експертизу. Даним актом представників споживача було запрошено на експертизу яка відбулася 04.02.2013 року за адресою м. Черкаси вул.. Чкалова 1; споживачу Ф-ОП ОСОБА_2 було запропоновано провести заміну знятого на експертизу лічильника.

04.02.2013 року була проведена експертиза лічильника електроенергії ФОП ОСОБА_2 про що складений відповідний акт № 120 від 04.02.2013 року. За висновком експертизи було встановлено не придатність даного лічильника для подальшого використання, у зв'язку з чим позивачу було запропоновано провести заміну даного лічильника

14.03.2013 року працівниками Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» було проведено перевірку виконання вимог ПКЕЕ щодо встановлення споживачем ФОП ОСОБА_2 засобу обліку електричної енергії та виявлено, що вимоги енергопостачальника не виконані, а споживач безобліково користується електричною енергією порушує ПКЕЕ та умови договору про постачання.

За період без облікового споживання електроенергії позивачу було виставлено рахунок по середньому споживанню по розрахунковому періоду до порушення обліку враховуючи висновки експертизи.

09.04.2013 позивачу було направлено претензію про сплату боргу за спожиту електричну енергію на суму 47 390, 18 грн. з вимогою розглянути претензію, повідомити відповідача про результати розгляду претензії, а також добровільно перерахувати ЧМРЕМ борг за використану електричну енергію, проте дана претензія була проігнорована позивачем.

18.05.2013 року позивачу повторно була направлена претензія про сплату боргу за спожиту електричну енергію на суму 47 947,73 грн., проте дана претензія також була залишена позивачем без розгляду.

Попередженням від 04.06.2013 року № 648 споживача було оповіщено, що якщо питання погашення боргу за спожиту електричну енергію та нарахування за перевищення договірних величин споживання не буде вирішено, то енергопостачальна організація буде зобов'язана припинити постачання електричної енергії на об'єкти споживача 10.06.2013 року о 10-00 год.

10.06.2013 відповідач припинив електропостачання до об'єкта позивача.

11.06.2013 було проведено засідання Комісії Черкаського міського РЕМ ПАТ "Черкасиобленерго", щодо визначення обсягу використаної електричної енергії споживачем ФОП ОСОБА_2, об'єкту АДРЕСА_1., за результатами проведення якого позивачу було відновлено електропостачання.

Позивач посилаючись на приписи ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України вважає, що на даний час у відповідача існує обов'язок по відшкодуванню йому збитків в сумі 140 000, грн., з огляду на псування продукції рибного походження у період припинення енергопостачання тобто з 10.06.2013 року по 11.06.2013 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання, до яких відноситься спірний Договір, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (далі - ПКЕЕ).

У відповідності до змісту договору про постачання електричної енергії № 1624 від 12.07.2004р., укладеного між позивачем та відповідачем, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з ч.5 ст.24 Закону України "Про електроенергетику", в редакції, чинній на день відключення споживача, енергопостачальники зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів.

Пунктом 7.1. ПКЕЕ визначено, що електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами. Обмеження в споживанні електричної енергії, а також вживання заходів щодо регулювання постачання електричної енергії споживачам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 7.5. ПКЕЕ визначено обставини, за яких постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити повністю або частково постачання електричної енергії споживачу, до яких віднесено в тому числі і невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади. При цьому, обов'язковою умовою припинення постачання електричної енергії є попередження енергопостачальною організацією споживача не пізніше, ніж за три робочі дні. Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.

Як було вище зазначено, за позивачем станом на 10.06.2013 року обліковувалась заборгованість у розмірі 47 390, 18 грн.

При цьому колегія суддів зазначає, що згідно наданого відповідачем розрахунку заборгованості та наявних в матеріалах справах справи рахунків-фактур вказана заборгованість утворилася у позивача починаючи з лютого 2013 року.

Таким чином висновок господарського суду, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.12.2013 у справі 925/1823/13 встановлено відсутність заборгованості у ФОП ОСОБА_2 перед ПАТ "Черкасиобленерго" за спожиту електричну енергію станом на січень 2013 року не спростовує виникнення такої заборгованості у наступні розрахункові періоди та взагалі не має жодного впливу на встановлення обставини наявності чи відсутності у діях відповідача протиправної поведінки.

У відповідності до вимог ЗУ «Про електроенергетику», ПКЕЕ, позивачу неодноразово надсилалися попередження на відключення від споживання електроенергії починаючи з квітня 2013 року з вимогою погасити наявну у нього заборгованість, проте вказані вимоги позивачем не були виконані у повному обсязі.

Попередженням від 04.06.2013 року № 648 споживача було оповіщено, що якщо питання погашення боргу за спожиту електричну енергію та нарахування за перевищення договірних величин споживання не буде вирішено, то енергопостачальна організація у відповідності до п. 7.5 ПКЕЕ буде зобов'язана припинити постачання електричної енергії на об'єкти споживача 10.06.2013 року о 10-00 год., проте позивачем вказані вимоги були проігноровані, змістовних заперечень на вказану вимогу надано не було. В результаті чого виробничі об'єкти позивача були знеструмлені.

Судова колегія вважає, що оскільки позивачем не було виконано умови укладеного між сторонами у справі договору щодо сплати платежів за спожиту ним електроенергію в обсягах і в строки передбачені умовами цього договору, то у відповідності до умов договору, розділу 7 ПКЕЕ та Закону України "Про електроенергетику" відповідач мав право направити позивачеві попередження про припинення постачання електричної енергії та у разі його невиконання припинити постачання електричної енергії.

Таким чином відповідач діяв у межах, наданих йому законодавством про енергетику повноважень

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Таким чином, у вигляді реальних збитків відшкодовуються тільки ті витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті доходи, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов'язань наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності.

Складовою правопорушення є сукупність чотирьох елементів: протиправної поведінки, негативних наслідків такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативних наслідків, вини правопорушника.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Тобто, нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України передбачений перелік застосування потерпілою стороною заходів по забезпеченню захисту своїх порушених прав внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

З урахуванням наведених положень суд зазначає, що застосування положень ст. 224, 225 ГК України можливо лише за умови існування між сторонами господарських відносин.

Як вбачається з п. 4.4. укладеного між сторонами Договору у разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох Сторін Договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без повноважних причин відмовитися від складання та підписання акта. У разі відмови від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що склала акт.

Отже у сторін по справі була письмова домовленість щодо порядку фіксації порушень з обох сторін, яка передбачала обов'язкову участь у цій процедурі як потерпілої сторони так і особи, яка завдала шкоди.

Проте в порушення зазначених домовленостей відповідача не було своєчасно попереджено про псування значної кількості в'яленої риби у зв'язку з відключення енергопостачання позивача, до участі в складанні акту від 11.06.2013 року не запрошено.

Отже акт від 11.06.2013 року був складений в односторонньому порядку за відсутності будь яких зауважень чи заперечень зі сторони відповідача, що у свою чергу ставить під сумнів достовірність вказаних доказів на підтвердження факту псування риби у відповідності до положень ст. 33, 34 ГПК України.

Такок слід зазначити, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження тої обставини, що станом на момент відключення електропостачання в охолоджуючому обладненні відповідача дійсно знаходилася продукція рибного походження у кількості, заявленій позивачем, крім того жодного підтвердження якості зазначеної продукції, саме станом на 10.06.2014 року не було надано.

Постанова Державної санітарно-епідеміологічної служби України про вилучення з реалізації № 2 складена 11.06.2013 року головним державним санітарним лікарем м. Черкаси Загороднім Василем Володимировичем засвідчує лише наявність невідповідності 3,5 т. риби ТУ "Риба в'ялена" ГОСТ 1551-93 у зв'язку з порушенням технологічного процесу, але не підтверджує факт відповідності даної продукції державним стандартам якості до моменту відключення електропостачання.

З огляду на вищеперераховане колегія суддів констатує відсутність у діях відповідача складу правопорушення, оскільки позивачем не доведено та не підтверджено відповідними доказами наявність вини відповідача у завданні позивачу збитків в сумі 140 000,17 грн., як і не доведено належними доказами наявність самих збитків, а також не підтверджено причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та понесенням позивачем збитками.

Враховуючи неподання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених ним обставин справи, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про відсутність законних підстав для задоволення позовної вимоги позивача про стягнення збитків у розмірі 140 000,00 грн..

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, а отже апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Черкаської області від 20.02.2014 року у справі № 925/1418/13 скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 20.02.2014 року у справі № 925/1418/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Матеріали справи № 925/1418/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

Л.В. Чорна