Рішення № 39544580, 20.05.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" травня 2014 р. Справа № 911/986/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Купрум ТД», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка

про стягнення 91108,51 грн

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача - Чередніченко Є.М., довіреність №20-0101/2014 від 20.01.2014,

Відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» (далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Купрум ТД» (далі - Відповідач) про стягнення 91108,51 грн, з яких 89897,51 грн основного боргу, 983,93 грн пені та 227,07 грн 3% річних.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення Відповідачем строків оплати товару за Договором поставки №13-0403/53060 від 04.03.2013 (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.03.2014 порушено провадження у справі №911/986/14 та призначено її до розгляду на 15.04.2014 о 10:20 год.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 15.04.2014 та 29.04.2014 розгляд справи відкладено на 29.04.2014 та 20.05.2014 відповідно.

Через канцелярію Господарського суду Київської області Позивачем в порядку ст.22 ГПК України подано заяву (за вх. суду №7889/14 від 28.04.2014) про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 89897,51 грн основного боргу, 983,93 грн пені, 2270,56 грн 30% річних та 2064,15 грн інфляційних втрат.

Фактично вказана заява Позивача є заявою про зміну предмету позову в частині заявлення вимог про стягнення 30% річних та інфляційних втрат. Враховуючи, що така заява подана до початку розгляду судом справи по суті, судовий збір Позивачем доплачено відповідно до заявлених вимог, а копія заяви надіслана Відповідачу, заява приймається судом до розгляду.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, про причину неявки суд не повідомив.

Ухвали Господарського суду Київської області від 27.03.2014, 15.04.2014 та 29.04.2014 направлялись Відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. В.Чайки, буд. 8), зазначену Позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчить здійснений Позивачем витяг з Єдиного державного реєстра юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 17.04.2014 за №18551631, однак ухвали від 27.03.2014 та від 15.04.2014 повернуті без вручення адресату, а повідомлення про вручення Відповідачу ухвали від 29.04.2014 підприємством зв'язку станом на день вирішення спору господарському суду не поверталось.

Як зазначається у п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.ст.64, 87 ГПК України. За змістом зазначеної ст.64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи обмежений ст.69 ГПК України строк розгляду справи, а також те, що Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, явка Відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.85 ГПК України у судовому засіданні 20.05.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та врахувавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» (Позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Купрум ТД» (Відповідачем) укладено Договір поставки №13-0403/53060 від 04.03.2013.

Згідно п.1.1. Договору Постачальник (Позивач) зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - Покупцеві (Відповідачу) товар (товари) вказаний в замовленні, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар на підставі видатково-прибуткових накладних (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2.1. Договору базис поставки за Інкотермс 2010 - ЕХW (EX WORKS), Франко Завод, місце поставки - склад Постачальника, розташований за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8а.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що загальна кількість товарів, що поставляються на умовах даного договору, асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість товару визначаються в Замовленнях, рахунках-фактурах та видатково-прибуткових накладних.

Згідно п.8.1. Договору Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 21 календарних днів з дати поставки товару Постачальником. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника в цьому Договорі.

На виконання умов Договору поставки №13-0403/53060 від 04.03.2013 в період з 13.01.2014 по 13.02.2014 Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 91111,60 грн, що підтверджується видатковими накладними №148 від 13.01.2014, №282 від 15.01.2014, №328 від 16.01.2014, №627 від 23.01.2014, №706 від 27.01.2014, №707 від 27.01.2014, №708 від 27.01.2014, №757 від 28.01.2014, №758 від 28.01.2014, №824 від 29.01.2014, №1183 від 07.02.2014, №1211 від 10.02.2014, №1255 від 11.02.2014, №1256 від 11.02.2014, №1388 від 13.02.2014 та довіреностями на отримання товаро-матеріальних цінностей №5 від 08.01.2014, №70 від 20.01.2014, №176 від 07.02.2014, копії яких додані до позовної заяви.

В порушення своїх договірних зобов'язань Відповідач повну оплату отриманого товару в обумовлений Договором строк не здійснив. Однак, за розрахунком Позивача борг за товар, отриманий за вищезазначеними накладними, зокрема за накладною №148 від 13.01.2014, зменшено на суму 1214,12 грн, що є переплатою Відповідача за товар отриманий за іншими видатковими накладними та вартістю повернутого товару. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 89897,48 грн.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, як це передбачено ч.1 ст.712 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ч.1 ст.530 ЦК України.

Враховуючи, що Відповідач проти вимог Позивача не заперечив, факту поставки товару не оспорив, будь-яких доказів, що спростовують наведені у позові обставини, зокрема, доказів оплати товару, суду не надав, станом на день розгляду спору борг не погасив, розмір заборгованості складає 89897,48 грн, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 89897,51 грн основного боргу підлягає частковому задоволенню в сумі 89897,48 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 983,93 грн пені, 2270,56 грн 30% річних та 2064,15 грн інфляційних втрат.

Як зазначено в ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ч.2 ст.217 ГК України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 9.3. Договору встановлено, що за порушення грошових зобов'язань за цим Договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день порушення виконання.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені здійснений Позивачем за загальний період прострочки з 04.02.2014 по 18.03.2014 на заборгованість по кожній спірній накладній з урахуванням кінцевих термінів виконання зобов'язань по оплаті товару.

Враховуючи кінцеві терміни виконання Відповідачем обов'язку по оплаті товару за Договором, періоди та суми прострочки по оплаті отриманого товару за кожною окремою накладною, часткове погашення заборгованості за накладною №148 від 13.01.2014, період нарахування пені, заявлений Позивачем, вимоги ч.6 ст.232 ГК України, суд здійснив перевірку розрахунку Позивача, що наведено нижче:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період простроченнявидаткова накладна №148 від 13.01.2014149.7004.02.2014 - 18.03.2014436.5000 %0.036 %*2.29видаткова накладна №282 від 15.01.20143046.1006.02.2014 - 18.03.2014416.5000 %0.036 %*44.48видаткова накладна №328 від 16.01.20144638.6507.02.2014 - 18.03.2014406.5000 %0.036 %*66.08видаткова накладна №627 від 23.01.2014900.0014.02.2014 - 18.03.2014336.5000 %0.036 %*10.58видаткові накладні №706 від 27.01.2014, №707 від 27.01.2014, №708 від 27.01.201471817.1418.02.2014 - 18.03.2014296.5000 %0.036 %*741.78видаткові накладні №757 від 28.01.2014, №758 від 28.01.20142727.0919.02.2014 - 18.03.2014286.5000 %0.036 %*27.20видаткова накладна №824 від 29.01.2014958.8620.02.2014 - 18.03.2014276.5000 %0.036 %*9.22видаткова накладна №1183 від 07.02.20142260.0301.03.2014 - 18.03.2014186.5000 %0.036 %*14.49видаткова накладна №1211 від 10.02.20141446.5504.03.2014 - 18.03.2014156.5000 %0.036 %*7.73видаткові накладні №1255 від 11.02.2014, №1256 від 11.02.2014954.3605.03.2014 - 18.03.2014146.5000 %0.036 %*4.76видаткова накладна №1388 від 13.02.2014999.0007.03.2014 - 18.03.2014126.5000 %0.036 %*4.27Оскільки вірна сума пені, за розрахунком суду, складає 932,88 грн, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 983,93 грн пені підлягає частковому задоволенню в сумі 932,88 грн.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.5. Договору встановлено, що в разі прострочення Покупцем оплати товару Постачальник має право вимагати, а Покупець зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних, які нараховуються на суму заборгованості Покупця за весь час користування ним грошовими коштами, які належать до сплати Постачальнику.

Розрахунок 30 % річних здійснений Позивачем за загальний період прострочки з 04.02.2014 по 18.03.2014 на заборгованість по кожній спірній накладній з урахуванням кінцевих термінів виконання зобов'язань по оплаті товару.

Враховуючи кінцеві терміни виконання Відповідачем обов'язку по оплаті товару за Договором, періоди та суми прострочки по оплаті отриманого товару за кожною окремою накладною, часткове погашення заборгованості за накладною №148 від 13.01.2014, період нарахування 30% річних, заявлений Позивачем, суд здійснив перевірку розрахунку Позивача, що наведено нижче:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентіввидаткова накладна №148 від 13.01.2014149.7004.02.2014 - 18.03.20144330 %5.29видаткова накладна №282 від 15.01.20143046.1006.02.2014 - 18.03.20144130 %102.65видаткова накладна №328 від 16.01.20144638.6507.02.2014 - 18.03.20144030 %102.65видаткова накладна №627 від 23.01.2014900.0014.02.2014 - 18.03.20143330 %24.41видаткові накладні №706 від 27.01.2014, №707 від 27.01.2014, №708 від 27.01.201471817.1418.02.2014 - 18.03.20142930 %1711.81видаткові накладні №757 від 28.01.2014, №758 від 28.01.20142727.0919.02.2014 - 18.03.20142830 %62.76видаткова накладна №824 від 29.01.2014958.8620.02.2014 - 18.03.20142730 %21.28видаткова накладна №1183 від 07.02.20142260.0301.03.2014 - 18.03.20141830 %33.44видаткова накладна №1211 від 10.02.20141446.5504.03.2014 - 18.03.20141530 %17.83видаткові накладні №1255 від 11.02.2014, №1256 від 11.02.2014954.3605.03.2014 - 18.03.20141430 %10.98видаткова накладна №1388 від 13.02.2014999.0007.03.2014 - 18.03.20141230 %9.85Оскільки вірна сума 30% річних, за розрахунком суду, складає 2102,95 грн, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 2270,56 грн 30% річних, підлягає частковому задоволенню в сумі 2102,95 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних втрат здійснений Позивачем за загальний період прострочки з 04.02.2014 по 18.03.2014 на заборгованість по кожній спірній накладній з урахуванням кінцевих термінів виконання зобов'язань по оплаті товару та часткових проплат Відповідача.

Враховуючи кінцеві терміни виконання Відповідачем обов'язку по оплаті товару за Договором, періоди та суми прострочки по оплаті отриманого товару за кожною окремою накладною, часткове погашення заборгованості за накладною №148 від 13.01.2014, період нарахування інфляційних втрат, заявлений Позивачем, суд здійснив перевірку розрахунку Позивача, що наведено нижче:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїівидаткова накладна №148 від 13.01.201404.02.2014 - 18.03.2014149.701.0284.19153.89видаткова накладна №282 від 15.01.201406.02.2014 - 18.03.20143046.101.02885.293131.39видаткова накладна №328 від 16.01.201407.02.2014 - 18.03.20144638.651.028129.884768.53видаткова накладна №627 від 23.01.201414.02.2014 - 18.03.2014900.001.02825.20925.20видаткові накладні №706 від 27.01.2014, №707 від 27.01.2014, №708 від 27.01.201418.02.2014 - 18.03.201471817.141.0221579.9873397.12видаткові накладні №757 від 28.01.2014, №758 від 28.01.201419.02.2014 - 18.03.20142727.091.02260.002787.09видаткова накладна №824 від 29.01.201420.02.2014 - 18.03.2014958.861.02221.09979.95видаткова накладна №1183 від 07.02.201401.03.2014 - 18.03.20142260.031.02249.722309.75видаткова накладна №1211 від 10.02.201404.03.2014 - 18.03.20141446.551.02231.821478.37видаткові накладні №1255 від 11.02.2014, №1256 від 11.02.201405.03.2014 - 18.03.2014954.361.02221.00975.36видаткова накладна №1388 від 13.02.201407.03.2014 - 18.03.2014999.001.02221.981020.98Оскільки вірна сума інфляційних втрат, за розрахунком суду, становить 2030,15 грн, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 2064,15 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 2030,15 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 89897,48 грн основного боргу, 932,88 грн пені, 2102,95 грн 30% річних та 2030,15 грн інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем не запереченими і належним чином не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України відшкодування понесених Позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1899,27 грн.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 43, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Купрум ТД» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. В.Чайки, буд. 8, код 37074811) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» (02094, м. Київ, Деснянський р-н, вул. Віскозна, буд. 17, корп. 93-А, код 32591365) 89897,48 грн (вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім гривень сорок вісім копійок) основного боргу, 932,88 грн (дев'ятсот тридцять дві гривні вісімдесят вісім копійок) пені, 2102,95 грн (дві тисячі сто дві гривні дев'яносто п'ять копійок) 30% річних, 2030,15 грн (дві тисячі тридцять гривень п'ятнадцять копійок) інфляційних втрат та 1899,27 грн (одну тисячу вісімсот дев'яносто дев'ять гривень двадцять сім копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В інших вимогах у позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "27" червня 2014 року.

Суддя О.О. Третьякова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.