Вирок № 39541467, 19.06.2014, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/405/14-к

Провадження № 1-кп/603/32/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2014 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді: Іванчука В. М.

при секретарі : Швець Н.С.

з участю прокурора : Старух В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Монастириська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014210140000090 від 26.04.2014 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Івано-Франківськ, жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, одруженої на утриманні, має малолітню дитину (ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3), освіта професійно-технічна, працюючої медичною сестрою інфекційного відділення КУ МРР «Монастириське РТМО», не судимої, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

03 серпня 2012 року в обвинуваченої ОСОБА_1 виник злочинний намір, направлений на систематичне незаконне збагачення шляхом обманного заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України у вигляді державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка з 18 лютого 2011 року по 20 грудня 2013 року була їй призначена та щомісячно виплачувалась управлінням соціального захисту населення Монастириської РДА Тернопільської області (до 11.06.2013 року управління праці та соціальної політики Монастириської РДА Тернопільської області).

Реалізуючи свій злочинний намір, починаючи з 03 серпня 2012 року ОСОБА_1 діючи умисно, бажаючи продовжувати безпідставно володіти правом на отримання грошових коштів з Державного бюджету України у вигляді державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в подальшому незаконно заволодіти даними грошовими коштами, переслідуючи корисливий мотив та мету, не подавала інформацію в управління соціального захисту населення Монастириської РДА Тернопільської області про достроковий вихід на роботу з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із повним тижневим навантаженням та отриманням доходів, хоча про обов'язок надання такої інформації і наслідки її неподання була завчасно належним чином повідомлена, що призвело до порушення п.п. 23, 46, 49 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ №1751 від 27 грудня 2001 року.

У зв'язку з неподанням вказаної інформації, управлінням соціального захисту населення Монастириської РДА Тернопільської області в період з 03 серпня 2012 року по 20 грудня 2013 року було зайво виплачено ОСОБА_1 державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в загальній сумі 3813,94 грн.

Отримані грошові кошти ОСОБА_1 привласнила та використала на власні потреби, чим заподіяла Державному бюджету України в управління соціального захисту населення Монастириської РДА Тернопільської області шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні пред'явленого їй в обвинуваченні кримінального правопорушення визнала повністю, в скоєному щиро розкаялась і даючи суду показання, повністю підтвердила факт та обставини скоєння нею вищезазначеного у вироку кримінального правопорушення. Цивільний позов визнає повністю. Вважає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Враховуючи повне визнання обвинуваченою своєї вини, суд відповідно до ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зібраних у ході досудового слідства.

Даючи оцінку зібраним по справі доказам, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.190 КК України, так як вона заволоділа грошовими коштами Державного бюджету України шляхом обману (шахрайство).

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, зокрема, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, на утриманні має малолітню дитину, а також обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

На підставі вищенаведеного суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_1 слід обрати міру покарання в межах санкції ч.1 ст.190 КК України у вигляді штрафу.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні подала письмове клопотання про звільнення її від покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», так як має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3

Прокурор в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення клопотання.

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 не позбавлена батьківських прав, має дитину, якій не виповнилось 18 років, вчинила умисний злочин невеликої тяжкості, суд не вбачає перешкод для звільнення обвинуваченої від покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Прокурором в інтересах держави в особі управління соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації Тернопільської області заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 зайво отриманих грошових коштів у вигляді допомоги по догляду за дитиною до 3-річного віку в сумі 3813,94 грн.

Враховуючи те, що судом встановлено факт заволодіння ОСОБА_1 грошовими коштами Державного бюджету України шляхом обману, зайво виплачена допомога по догляду за дитиною до 3-річного віку ОСОБА_1 не відшкодована, позовні вимоги прокурора підлягають до задоволення.

Речові докази - особову справу ОСОБА_1 №406690 - повернути в управління соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації Тернопільської області.

Керуючись ст.ст.368, 373, 374 КПК України, ст. ст. 1, 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України і призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання.

Цивільний позов прокурора Монастириського району в інтересах держави в особі управління соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації Тернопільської області про стягнення збитків, завданих злочином задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь управління соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації Тернопільської області зайво отримані грошові кошти у вигляді допомоги по догляду за дитиною до 3-річного віку в сумі 3813,94 грн., які зарахувати на р/р 35411017010744 в УДКСУ у Монастириському районі, МФО 838012, код ЄДРПОУ 03195599.

Речові докази - особову справу ОСОБА_1 №406690, яка знаходиться при матеріалах кримінального провадження - повернути в управління соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації Тернопільської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: В. М. Іванчук